ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про повернення апеляційної скарги
"28" квітня 2025 р. Справа № 906/453/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бучинська Г.Б.
судді Маціщук А.В.
судді Філіпова Т.Л.
розглянувши апеляційну скаргу представника фізичної особи ОСОБА_1 - адвоката Кудрицького Романа Петровича на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25 березня 2025 року у справі №906/453/19 (повний текст складено 27 березня 2025 року, суддя Машевська О.П.)
за позовом фізичної особи ОСОБА_2 (м. Київ)
до Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод"
та до фізичної особи ОСОБА_1
про визнання недійсним рішення наглядової ради АТ "Житомирський маслозавод", оформленого протоколом №88 від 09 січня 2018 року, стягнення компенсації вартості придбаних акцій
за участі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - фізичної особи ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" про зменшення в списку осіб, у яких придбавалися акції ПАТ "Житомирський маслозавод" суми коштів, що підлягала сплаті ОСОБА_4 на 1 155 000,00 грн та збільшення в списку осіб, у яких придбавалися акції ПАТ "Житомирський маслозавод" суми коштів, що підлягає сплаті ОСОБА_3 на 1 155 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25 березня 2025 року у справі №906/453/19 частково задоволено заяву фізичної особи ОСОБА_5 від 20 грудня 2021 року (вх. №г/с 01-44/603/25 від 28 лютого 2025 року) про відмову від позову до Акціонерного товариства "Рудь" та до фізичної особи ОСОБА_1 (с. Довжик Житомирського району).
Прийнято відмову фізичної особи ОСОБА_5 від 20 грудня 2021 року (вх. №г/с 01-44/603/25 від 28 лютого 2025 року) від позову до Акціонерного товариства "Рудь" про визнання недійсним рішення наглядової ради АТ "Житомирський маслозавод", оформленого протоколом №88 від 09 січня 2018 року та закрити провадження у справі за цією позовною вимогою.
Відмовлено фізичній особі ОСОБА_6 у задоволенні заяви від 20 грудня 2021 року (вх. № г/с 01-44/603/25 від 28 лютого 2025 року) про відмову від позову до фізичної особи ОСОБА_1 (с. Довжик Житомирського району) про стягнення компенсації вартості придбаних акцій у кількості 110000 штук на загальну суму 3 158 100,00 грн на цій стадії судового процесу.
Роз'яснено право повторного звернення до суду з відповідною заявою після остаточного вирішення спору, що виник на стадії поділу майна подружжя у цивільній справі №756/3128/20 за позовом ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_7 про визнання права вимоги грошових коштів у сумі 3 158 100 грн до АТ "Житомирський маслозавод" (після зміни найменування - Акціонерне товариство "Рудь").
Повернуто фізичній особі ОСОБА_6 з Державного бюджету України 50% судового збору від суми 1921,00 грн, сплаченого квитанцією №20601512 від 07 травня 2019 року іншою ухвалою суду.
Не погодившись з постановленою ухвалою, представник фізичної особи ОСОБА_1 - адвокат Кудрицький Роман Петрович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 25 березня 2025 року у справі №906/453/19, скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25 березня 2025 року у справі №906/453/19 в частині відмови фізичні особі ОСОБА_8 у задоволенні заяви від 20 грудня 2021 року (вх. №г/с 01-44/603/25 від 28 лютого 2025 року) про відмову від позову до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення компенсації вартості придбаних акцій у кількості 110000 штук на загальну суму 3 158 100 грн. та закритті провадження у справі №906/453/19 та закрити провадження у справі №906/453/19.
Листом №906/453/19/2005/25 від 10 квітня 2025 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.
22 квітня 2025 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/453/19.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути скаржнику апеляційну скаргу з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом пунктів 8, 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Частиною 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно із частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції:
1) про відмову у видачі судового наказу;
2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів;
3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову;
4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову;
5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення;
6) про повернення заяви позивачеві (заявникові);
7) про відмову у відкритті провадження у справі;
8) про передачу справи на розгляд іншого суду;
9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;
10) про затвердження мирової угоди;
11) про призначення експертизи;
12) про зупинення провадження у справі;
13) про закриття провадження у справі;
14) про залишення позову (заяви) без розгляду;
15) окрема ухвала;
16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;
17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення;
19) про відмову ухвалити додаткове рішення;
20) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні судового рішення;
21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами;
22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання;
23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання;
25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця;
26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;
27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання;
28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку;
29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;
30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;
31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду;
32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду;
33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду;
34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження;
35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина 3 статті 255 ГПК України).
На підставі викладеного суд звертає увагу, що частина 1 статті 255 ГПК України містить вичерпний перелік ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, як стосовно задоволення заяв/клопотань (вчинення судом процесуальних дій), так і стосовно відмови у задоволенні таких заяв/клопотань, вчинення дій (так звані "дзеркальні ухвали"). З аналізу даної норми Господарського процесуального кодексу України випливає, що в апеляційному порядку, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені тільки ті ухвали, можливість оскарження яких прямо передбачена Кодексом.
Системне тлумачення статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі (наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №918/361/18, від 14 вересня 2020 року у справі №910/404/20, від 10 листопада 2021 року у справі №922/1543/19, від 14 грудня 2022 року у справі №920/1346/21, ухвалі від 22 грудня 2022 року у справі №908/1966/22).
Фізична особа ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25 березня 2025 року у справі №906/453/19 в частині відмови фізичній особі ОСОБА_8 у задоволенні заяви про відмову від позову до фізичної особи ОСОБА_1 та закритті провадження у справі №906/453/19.
Таким чином оскаржувана ухвала в частині відмови у закритті провадження у справі не охоплюється переліком, наведеним в статті 255 ГПК України, а відтак, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду відповідно до частини 1 статті 255 ГПК України.
Заперечення щодо наявності підстав для закриття провадження у справі відповідно до приписів частини третьої статті 255 ГПК України мають розглядатися судом при оскарженні судового рішення, яке підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Аналогічні правові висновки щодо права на оскарження ухвали про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №522/14750/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі №761/6099/15-ц, від 04 листопада 2018 року у справі №623/3792/15-ц, постановах від 23 січня 2019 року у справі №524/6352/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі №522/18296/14-ц.
Крім того, аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 12 квітня 2024 року у справі №904/5309/23 та від 26 вересня 2022 року у справі №910/17615/20.
Водночас, для формування єдиного підходу щодо застосування норм частин першої, другої статті 8 Закону про банкрутство та статті 255 ГПК України стосовно можливості окремого оскарження від рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядках ухвали про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство, на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду передано справу №911/3070/15.
За висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові 13 жовтня 2020 року у справі №911/3070/15 щодо застосування норм частини першої, другої статті 8 Закону про банкрутство та статті 255 ГПК України у контексті можливості окремого оскарження від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку ухвали про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство, відсутність словосполучення "ухвали про відмову у задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство" в переліку судових рішень, які можуть переглядатися апеляційному та касаційному порядках, з огляду на наявність "ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство", та системне застосування приписів Закону про банкрутство (Кодексу України з процедур банкрутства з 21 жовтня 2019 року), не виключає можливості апеляційного та касаційного перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство (пункт 171 постанови).
Тож учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство та, відповідно, подати касаційну скаргу на таку ухвалу після її перегляду в апеляційному порядку згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України.
Звідси, колегія суддів касаційного суду у постанові від 17 лютого 2021 року по справі №911/1203/19 виснувала, що вказані правові висновки судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладені у справі про банкрутство, не можуть бути застосовані до правовідносин у справі №911/1203/19 - справі позовного провадження, оскільки вони стосуються реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство, яке відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 1 "Апеляційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до 21 жовтня 2019 року) та Кодексі України з процедур банкрутства (з 21 жовтня 2019 року), зважаючи на те, що судові рішення (ухвали у справі про банкрутство) про закриття (відмову в закритті) провадження за своїм правовим наповненням є значно ширшими та не можуть ототожнюватися з ухвалами про закриття (відмову у закритті) позовного провадження, які оскаржуються згідно зі статтею 255 ГПК України.
Вказане є підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Керуючись статтями 234, 235, 254, 255, пунктом 4 частини 5 статті 260, ст.281 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу представника фізичної особи ОСОБА_1 - адвоката Кудрицького Романа Петровича на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 25 березня 2025 року у справі №906/453/19 повернути скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Оскільки апеляційну скаргу апелянтом подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" зазначена скарга зберігається в централізованому файловому сховищі, а її роздрукована паперова копія приєднується до матеріалів справи.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Філіпова Т.Л.