Постанова від 10.04.2025 по справі 920/1061/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2025 р. Справа№ 920/1061/23(920/1130/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представника позивача Рекуна С.В. в режимі відеоконференції

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року

у справі №920/1061/23(920/1130/24) (суддя Яковенко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до ОСОБА_1

про стягнення 9442,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 9442,33 грн. заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.06.2024, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу, що підтверджується розрахунками заборгованості за використану теплову енергію за вказаний період, актами приймання теплоносія та актами перевірки роботи системи опалення, показанням теплового лічильника на загальну суму 9442,33 грн.

Відповідачем, в свою чергу, не було сплачено вартість наданої послуги з постачання теплової енергії за вказаний вище період, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.09.2024 прийнято позовну заяву ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі №920/1061/23 банкрутство ТОВ "ШП "Харківенергоремонт"; справу №920/1061/23(920/1130/24) прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

16.10.2025 року від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.10.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24) відмовлено у задоволенні клопотання (вх. №4538 від 16.10.2024) відповідача про витребування доказів.

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог рішенням Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24) позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з ОСОБА_1. на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 9442,33 грн. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 до 30.06.2024 та 2 422,40 грн. судового збору.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу надавались та ним споживались житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії, в тому числі абонентське обслуговування, однак оплата здійснена не була.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24) та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Також в апеляційній скарзі міститься заперечення на ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.10.2024 року про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Через систему "Електронний суд" від скаржника надійшли клопотання про звільнення від сплати судового збору, клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання про витребування доказів.

02.12.2024 головуючим суддею Коротун О.М., суддями Сулімом В.В., Майданевичем А.Г. заявлено самовідвід у справі №920/1061/23(920/1130/24), який мотивовано наявністю обставин, які виключають можливість участі вказаних суддів у розгляді даної апеляційної скарги, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 03.12.2024 року вказану заяву про самовідвід у справі №920/1061/23(920/1130/24) задоволено, а матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії згідно положень ГПК України.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

05.12.2024 року через систему "Електронний суд" від скаржника надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 09.12.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1061/23(920/1130/24).

20.12.2024 супровідним листом Господарського суду Сумської області №920/1061/23(920/1130/24)/397 від 17.12.2024 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 20.12.2024 по 13.01.2025 року перебував у відпустці, тому фактично матеріали справи передано судді 14.01.2025 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишено без задоволення; апеляційну скаргу ОСОБА_1. на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24) залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також доказів, які підтверджують відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів позивачу з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

28.01.2025 через систему "Електронний суд" скаржником подано клопотання про звільнення останньої від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

05.02.2025 через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 27.01.2025 надано докази сплати судового збору та докази направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів позивачу.

Ухвалою суду від 13.02.2025 року колегією суддів у складі головуючого судді - Остапенка О.М., суддів Сотнікова С.В., Отрюха Б.В. звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в судовому засіданні за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

19.02.2025 року через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з заявою, в якій просить повернути судовий збір, сплачений нею за подання вищезазначеної апеляційної скарги.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.02.2025 року вказану заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 25.02.2025 року повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2906,88 грн., сплачений згідно платіжної інструкції №9368-8790-8270-5401 від 05.02.2025 року за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24).

У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

01.04.2025 року через систему "Електронний суд" від ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" надійшла заява про участь його представника Рекуна С.В. у судовому засідання 10.04.2025 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 07.04.2025 року вказану заяву задоволено.

До дати судового засідання через систему "Електронний суд" від скаржника надійшли відповідь на відзив, клопотання про зупинення провадження у справі, додаткові пояснення по справі та клопотання про відкладення розгляду справи, а від представника позивача - заперечення на клопотання.

В судове засідання 10.04.2025 року в режимі відеоконференції з'явився представник позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіславши до його початку заяву про розгляд справи без її участі, яке мотивовано неможливість прибути в судове засідання через скрутне фінансове становище.

Враховуючи право сторони, передбачене ГПК України, звернутись до суду з відповідною заявою про розгляд справи без її участі, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення та проведення судового засіданні у відсутність відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання ОСОБА_1. про долучення доказів, про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаних справ, про витребування доказів та про відкладення розгляду справ з наведених у них мотивів та заслухавши позицію присутнього представника позивача з цього приводу, колегією суддів відмовлено в їх задоволенні з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, про що в судовому засіданні постановлено відповідну ухвалу від 10.04.2025 року.

Представник ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" в судовому засіданні в режимі відеоконференції проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

10.04.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, з 15.10.2006 ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м. Шостки і визнане надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради №226 від 28.07.2006.

Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка. Тобто позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІ.

Позивач в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 роки надавав послугу з постачання теплової енергії, утому числі для багатоквартирного будинку

АДРЕСА_1 вищезгаданого будинку, опалювальна площа якої 73,6 кв.м, є ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.04.2024 року.

З обігової відомості по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1, вбачається, що в період з листопада 2021 року по червень 2024 року за вказаною адресою здійснювалися щомісячні нарахування за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування.

Згідно зі ст. 322 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна, на відповідній правовій підставі, і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Таким чином, відповідач є індивідуальним споживачем у розумінні Закону.

Надання житлово-комунальних послуг (до якої належить послуга з постачання теплової енергії) здійснюється виключно на договірних засадах.

Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, зокрема 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, за кожним видом комунальних послуг.

Положеннями ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено відповідні виключення з моделі правовідносин між споживачем та виконавцем комунальних послуг, а саме, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Статтями 633, 634 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, а договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При цьому відповідно до ч. 5, 6 ст. 633 ЦК України актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Так п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону, у системному зв'язку з наведеними вище положеннями ЦК України, встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з п. 3 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Згідно з ч.7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", якою затверджено Типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними моделями договірних відносин.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 13 Закону публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено на офіційному вебсайті ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" http://shkhaer.coni.ua/spogyvacham/publісітпii-dogovir-priednannya.ht.inl 01.10.2021 та на офіційному вебсайті Шосткинської міської ради - shostka-rada.gov.ua, тобто договір є укладеним за умови відсутності рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин будинку одразу після спливу 30 днів з моменту його опублікування та факту приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) - вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ №1022 від 08.09.2021).

Матеріали справи не містять та відповідачем не спростовано, що на адресу позивача у встановлений законом порядок та строк не надходило жодних рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем послуги.

Таким чином, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів з 01.11.2021.

Квартира №17 у будинку 21 по вул. Робоча в м. Шостка відключена від системи централізованого опалення будинку.

Відповідно до п. 14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (затверджених постановою КМУ №830 від 21.08.2019) (далі Правила), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

На підставі п. 38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі Методика 315).

Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу І Методики 315 розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Тотожні положення щодо обов'язку індивідуального споживача приймати участь в розподілі обсягів теплової енергії визначені також і в договорі.

Предметом Договору є надання виконавцем споживачу послуги з постачання теплової енергії, обсяг якої визначається зокрема як частина обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з листопада 2021 року по червень 2024 року включно, що підтверджується розрахунками заборгованості за використану теплову енергію за вказаний період, актами приймання теплоносія та актами перевірки роботи системи опалення, засвідчені підписами представників позивача та управителя багатоквартирного будинку, показаннями теплового лічильника на загальну суму 9442,33 грн.

Відповідно до п. 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315.

Обсяги спожитої споживачем послуги за відповідний період обліковувались встановленим в будинку №21 по вулиці Робоча в місті Шостка лічильником. Зауваження щодо правильності роботи зазначеного лічильника обліку теплової енергії від відповідача не надходили.

У свою чергу відповідачем не було сплачено вартість наданої послуги з постачання теплової енергії за вказаний вище період, що являє собою прострочення відповідачем грошового зобов'язання.

Відповідно до абз. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 30 Договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної Правилами та плати за абонентське обслуговування.

Згідно з п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 33 Договору передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається у паперовій формі.

Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У зв'язку з несплатою відповідачем вартості наданої послуги з постачання теплової енергії, виникла заборгованість в сумі 9442,33 грн. перед позивачем за Договором, що є порушенням майнових прав та інтересів останнього.

Враховуючи, що відповідачем заборгованість погашено не було, позивач звернувся з позовом до суду.

За ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно Акта ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" приймання теплоносія на опалювальний об'єкт по вул. Робоча, буд. 21 встановлено, що 23.10.2021 теплопостачальною організацією було подано, а споживачем прийнято теплоносій на тепловому вузлі будівлі по вул. Робоча, буд. 21.

Згідно Акта перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія за опалювальний сезон 2021-2022 років було перевірено, зокрема, систему опалення за адресою: м. Шостка, вул. Робоча, буд. 21.

Згідно Акта ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" приймання теплоносія на опалювальний об'єкт по вул. Робоча, буд. 21 встановлено, що 01.11.2022 теплопостачальною організацією було подано, а споживачем прийнято теплоносій на тепловому вузлі будівлі по вул. Робоча, буд. 21.

Згідно Акта перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія за опалювальний сезон 2022-2023 років було перевірено, зокрема, систему опалення за адресою: м. Шостка, вул. Робоча, буд. 21.

Згідно Акта ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" приймання теплоносія на опалювальний об'єкт по вул. Робоча, буд. 21 встановлено, що 27.10.2023 теплопостачальною організацією було подано, а споживачем прийнято теплоносій на тепловому вузлі будівлі по вул. Робоча, буд. 21.

Згідно Акта перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія за опалювальний сезон 2023-2024 років було перевірено, зокрема, систему опалення за адресою: м. Шостка, вул. Робоча, буд. 21.

У матеріалах справи наявні копії показань теплового лічильника житлового будинку по вул. Робоча, буд. 21 у м. Шостка.

Відповідач не розрахувався за послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Факт отримання теплової енергії в спірному періоді скаржником в апеляційній скарзі заперечується також у зв'язку з відсутністю договірних відносин з постачальником теплової енергії.

Колегія суддів відхиляє аргументи відповідача в частині відсутності між сторонами укладеного договору на постачання теплової енергії, оскільки відсутність укладеного між сторонами договору, обов'язковість укладання якого лежить як на споживачеві, так і на теплопостачальній організації, не виключає можливості стягнення з споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.

Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13).

Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Як вже було зазначено вище, текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено на офіційному вебсайті ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" 01.10.2021.

Так, позивач зазначав, що протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу останнього від відповідача не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин.

Таким чином, з 01.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Наведені обставини відповідач не спростував ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному господарському суді.

Доводи скаржника про те, що квартира має автономне опалення з відключенням квартирної системи опалення від будинкового теплопостачання не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ №830 від 21.08.2019 (далі Правила) відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики 315.

Згідно з п. 38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Згідно зі статтями 4, 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.

Теплова енергія подається в житловий будинок №21 по вул. Робоча в м. Шостка через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розтпшованогона цих мережах.

Відсутність опалювальних приладів у місцях загального користування не виключає загальнобудинкові потреби на опалення всієї будівлі/будинку, оскільки це входить до загального обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення.

Пунктом 24 Правил визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.

Слід наголосити, що саме співвласники повинні спільно вирішувати питання щодо внутрішніх мереж і систем опалення, утеплення належного їм будинку тощо, надаючи завдання обслуговуючому підприємству, а не навпаки.

Чинним законодавством передбачений порядок врегулювання відносин між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі-виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. У разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості споживач має право викликати виконавця або його представника для проведення перевірки кількості та/або якості наданої послуги. Оформлення претензій споживачів здійснюється в порядку, передбаченому статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених статтею 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". (Згідно із Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830).

Отже, скаржник не надав ані до суду першої інстанції ані до апеляційного господарського суду документальне підтвердження незадовільної якості послуг.

Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги щодо недостовірності розрахунку з огляду на наступне.

Згідно з п. 24 Правил розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалювальній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу. Споживач інформує протягом місяця з дня настання таких змін виконавця про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, а також про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, з метою подальшого внесення змін до договору.

Як зазначає позивач, при системному аналізі нарахувань за послугу за період з 01.11.2021 по 31.03.2024 спостерігається зміна площі житлових та нежитлових приміщень у будинку 21 по вул. Робоча в м. Шостка, а саме: 01.11.2021-28.02.2023 (житлові приміщення - 2597,25 кв.м, нежитлові приміщення - 124,70 кв.м, всього - 2721,95 кв.м); 01.03.2023-29.02.2024 (житлові приміщення - 2597,45 кв.м, нежитлові приміщення - 124,70 кв.м, всього - 2722,15 кв.м); 01.03.2024-31.03.2024 (житлові приміщення - 2598,77 кв.м, нежитлові приміщення - 124,70 кв.м, всього - 2723,47 кв.м).

Зміна загальної опалювальної площі будинку є наслідком відповідної реконструкції та/або актуалізації даних технічних паспортів інших співвласників будинку.

Таким чином, твердження скаржника щодо невірно визначеної позивачем площі опалювальних приміщень не відповідають дійсності.

Щодо доводів апелянта про неналежну якість послуг, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Чинним законодавством передбачений порядок врегулювання відносин між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі-виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі-споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі-послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. У разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості споживач має право викликати виконавця або його представника для проведення перевірки кількості та/або якості наданої послуги. Оформлення претензій споживачів здійснюється в порядку, передбаченому статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених статтею 28 вказаного Закону. (Згідно із Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830).

З матеріалів справи вбачається, що листом №1718 від 15.12.2023 відповідачці надано обгрунтовану відповідь з роз'ясненнями, відповідно до яких перевірка якості надання послуги з постачання теплової енергії здійснюється на підставі п. 33 Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2018 №1145.

Порядком №1145 передбачено, що під час проведення перевірки виконавець комунальної послуги перевіряє дотримання нормативної температури тільки в житлових приміщеннях, а тому у позивача відсутні повноваження в частині здійснення дій, які вимагав відповідач.

Відповідно до підп. 3 п. 33 Порядку №1145 під час проведення перевірки відповідності якості надання послуги з постачання теплової енергії параметрам, передбаченим договором про надання такої послуги, виконавець комунальної послуги враховує дотримання нормативної температури повітря у приміщеннях споживача (для приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами розподілювачами теплової енергії) у разі укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем.

Оскільки послуга відповідачу надається на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, то відповідно до п. 6 Правил №830 виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, що забезпечує надання послуги встановленим нормативам до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі).

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що позивач виконав свої обов'язки відповідно до договору, а саме: надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у вищевказаний період.

Доказів сплати боргу матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо встановлення факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 до 30.06.2024.

Щодо заперечень скаржника на ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.10.2024 про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2024 року до суду надійшло клопотання відповідача про витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та тртій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У свою чергу, відповідно до частини 3 статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Водночас, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не було заявлено відповідне клопотання про витребування цих доказів разом із відзивом. Так само, відповідач не наводить жодних переконливих аргументів щодо пропуску зазначеного строку в зазначеному клопотанні про витребування доказів.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення строків пред'явлення клопотання про витребування доказів, що є підставою для його залишення без задоволення.

Крім того, у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Колегія суддів зазначає, що у клопотанні про витребування доказів відповідачем не надано доказів вжиття заходів для отримання цих доказів самостійно та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів.

Отже, на переконання апеляційного господарського суду, зазначене вище свідчить про необґрунтованість заявленого клопотання, адже недотримані вимоги, що ставляться ГПК України.

З огляду на відсутність клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із заявою про витребування доказів, а також на відсутність доказів неможливості самостійно надати витребуваний доказ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заявленого ОСОБА_1 клопотання про витребування доказів.

Щодо доводів скаржника про розгляд справи в порядку загального позовного провадження суд зазначає, що згідно ч.ч. 3, 4, 5 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом частини 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 7 ст. 250 ГПК України передбачено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо доводів про сплату судового збору, то згідно з частинами 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, місцевим господарським судом здійснено перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановлено, що кошти у розмірі 2422,40 грн. за платіжною інструкцією №2804 від 12.08.2024 зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, формується автоматично під час створення позовної заяви за допомогою системи підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата формування документу 18.10.2023 року свідчить проте, що змін з 18.10.2023 по момент формування витягу не було.

Щодо твердження апелянта про помилкове незалучення судом третіх осіб, то вини відхиляються, оскільки суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не обґрунтував, яким чином і на які права та обов'язки Шосткинської міської ради та ТОВ "Жилкомсервіс" може вплинути прийняте за результатами вирішення даного спору судове рішення про стягнення з відповідача заборгованості, а тому правомірно залишив дане клопотання без задоволення.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з'ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24) залишити без змін.

3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4.Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 29.04.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

Б.В. Отрюх