Ухвала від 10.04.2025 по справі 920/1061/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"10" квітня 2025 р. Справа№ 920/1061/23(920/1130/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представника позивача Рекуна С.В. в режимі відеоконференції

розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року

у справі №920/1061/23(920/1130/24) (суддя Яковенко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до ОСОБА_1

про стягнення 9442,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.10.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24) відмовлено у задоволенні клопотання (вх. №4538 від 16.10.2024) відповідача про витребування доказів.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24) позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з ОСОБА_1. на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 9442,33 грн. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 до 30.06.2024 та 2 422,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24) та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Також в апеляційній скарзі міститься заперечення на ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.10.2024 року про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Через систему "Електронний суд" від скаржника надійшли клопотання про звільнення від сплати судового збору, клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання про витребування доказів.

02.12.2024 головуючим суддею Коротун О.М., суддями Сулімом В.В., Майданевичем А.Г. заявлено самовідвід у справі №920/1061/23(920/1130/24), який мотивовано наявністю обставин, які виключають можливість участі вказаних суддів у розгляді даної апеляційної скарги, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 03.12.2024 року вказану заяву про самовідвід у справі №920/1061/23(920/1130/24) задоволено, а матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії згідно положень ГПК України.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

05.12.2024 року через систему "Електронний суд" від скаржника надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 09.12.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1061/23(920/1130/24).

20.12.2024 супровідним листом Господарського суду Сумської області №920/1061/23(920/1130/24)/397 від 17.12.2024 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 20.12.2024 по 13.01.2025 року перебував у відпустці, тому фактично матеріали справи передано судді 14.01.2025 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишено без задоволення; апеляційну скаргу ОСОБА_1. на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24) залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також доказів, які підтверджують відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів позивачу з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

28.01.2025 через систему "Електронний суд" скаржником подано клопотання про звільнення останньої від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

05.02.2025 через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 27.01.2025 надано докази сплати судового збору та докази направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів позивачу.

Ухвалою суду від 13.02.2025 року колегією суддів у складі головуючого судді - Остапенка О.М., суддів Сотнікова С.В., Отрюха Б.В. звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в судовому засіданні за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

19.02.2025 року через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з заявою, в якій просить повернути судовий збір, сплачений нею за подання вищезазначеної апеляційної скарги.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.02.2025 року вказану заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 25.02.2025 року повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2906,88 грн., сплачений згідно платіжної інструкції №9368-8790-8270-5401 від 05.02.2025 року за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 року у справі №920/1061/23(920/1130/24).

У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

01.04.2025 року через систему "Електронний суд" від ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" надійшла заява про участь його представника Рекуна С.В. у судовому засідання 10.04.2025 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 07.04.2025 року вказану заяву задоволено.

До дати судового засідання через систему "Електронний суд" від скаржника надійшли відповідь на відзив, клопотання про зупинення провадження у справі, додаткові пояснення по справі та клопотання про відкладення розгляду справи, а від представника позивача - заперечення на клопотання.

В судове засідання 10.04.2025 року в режимі відеоконференції з'явився представник позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіславши до його початку заяву про розгляд справи без її участі, яке мотивовано неможливість прибути в судове засідання через скрутне фінансове становище.

Враховуючи право сторони, передбачене ГПК України, звернутись до суду з відповідною заявою про розгляд справи без її участі, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення та проведення судового засіданні у відсутність відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання ОСОБА_1. про долучення доказів, про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаних справ, про витребування доказів та про відкладення розгляду справ з наведених у них мотивів та заслухавши позицію присутнього представника позивача з цього приводу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Щодо клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, то слід зазначити, що прийняття та розгляд додаткових доказів у підтвердження своїх вимог на стадії апеляційного перегляду справи в порядку ст. 269 ГПК України має бути здійснено з дотримання принципу диспозитивності.

Так, за змістом частин 2 та 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 03.04.2019 у справі №913/317/18 та від 22.05.2019 у справі №5011-15/10488-2012, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Тобто, відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №914/1725/19; від 12.01.2021 у справі №01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі №925/1052/19; від 21.04.2021 у справі №906/1179/20).

Отже, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, але лише якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Водночас, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 у справі №922/393/18; від 16.12.2020 у справі №908/1908/19, від 21.01.2021 у справі №908/3359/19, від 06.10.2021 по справі №918/237/20, від 21.06.2022 у справі №910/6535/21).

Як встановлено судом та не заперечується скаржником, відповідні докази, які останній просить суд долучити до матеріалів справи, а саме: лист Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби від 21.11.2024; відповідь виконавчого комітету Шосткинської міської ради №01-41/130 від 22.11.2024; відповідь виконавчого комітету Шосткинської міської ради №01-47/116 від 13.11.2024; довідка управляючої компанії ТОВ "Жилкомсервіс" від 14.11.2024; лист уповноваженого із захисту державної мови від 29.10.2024 року та лист Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби щодо порушення позапланової перевірки позивача від 12.11.2024 не існували на момент прийняття рішення суду першої інстанції, що виключає можливість їх прийняття судом апеляційної інстанції.

На переконання суду, прийняття та дослідження судом апеляційної інстанції вказаних вище додаткових документів в якості доказів по справі порушуватиме принцип диспозитивності.

За таких обставин, оскільки на час розгляду справи в суді першої інстанції вказані докази в матеріалах справи були відсутні і місцевий господарський суд не мав можливості їх дослідити, то колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції для їх прийняття до уваги у якості належних доказів на підтвердження викладених відповідачем в апеляційній скарзі обставин.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку із розглядом пов'язаних справ колегія суддів зазначає наступне.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями ст.ст. 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

При цьому, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

За змістом вищевказаної статті причиною зупинення в даному випадку є об'єктивна неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду в кожному конкретному випадку слід з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Таким чином, застосовуючи наведену правову норму за вимогами ст. 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Тобто, господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах №924/645/18 та №910/23396/16, від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 20.12.2019 у справах №910/13234/18 та №910/759/19, від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 у справі №905/1728/14-908/4808/14, від 04.12.2020 у справі №917/514/19, від 25.03.2021 у справі №873/148/20 та від 12.05.2021 у справі №922/2838/20.

Так, в апеляційній скарзі відповідач просить суд зупинити провадження у справі №920/1061/23(920/1130/24) до набрання законної сили судового рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області у справі №589/5282/24 за позовом низки фізичних осіб до виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області та ТОВ "Житлокомсервіс", третя особа, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Управління житлово-комунального господарства Шосткинської міської ради про зобов'язання здійснити певні дії, а саме: відновити технічні документи на житлові будинки, де мешкають позивачі.

Клопотання мотивовано тим, що на підставі цих документів буде встановлено загальну опалювальну площу будинку з якої виділятиметься частка за забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.

У клопотанні від 25.03.2025 року, з урахуванням додаткових пояснень від 09.04.2025 року, скаржник просить суд зупинити провадження у справі №920/1061/23(920/1130/24) до набрання законної сили судового рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області у справі №589/10/25 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області та ТОВ "Житлокомсервіс" про зобов'язання здійснити певні дії, а саме: відновити технічні документи на багатоквартирний житловий будинок за адресою м. Шостка, вул. Робоча, буд. 21.

Клопотання мотивовано тим, що на підставі цих документів буде встановлено загальну опалювальну площу будинку, де мешкає скаржник, з якої виділятиметься частка за забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.

На думку відповідача, наразі існує об'єктива неможливість розглянути дану справу №920/1061/23(920/1130/24) до вирішення вищезгаданих пов'язаних справ.

Разом з тим, звертаючись до суду з даною заявою, заявником залишено поза увагою положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, згідно якої суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як встановлено судом, апелянтом жодним чином не обґрунтовано, яким чином розгляд судами справ №589/5282/24 та №589/10/25 унеможливлює розгляд даної справи №920/1061/23(920/1130/24) та не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені апеляційним господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи, виходячи з предмета та підстав позову.

Водночас, суд наголошує, що сама по собі ймовірна взаємопов'язаність вказаних справ, на що наголошує відповідач, не свідчить про неможливість розгляду господарської справи №920/1061/23(920/1130/24) до набрання законної сили судового рішення в інших справах, зазначених відповідачем.

Щодо посилання відповідача на справу №589/5282/24, яка розглядається в Шосткинському міськрайонному суду Сумської області, то судом встановлено, що ухвалою суду від 19.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області, ТОВ "Жилкомсервіс" про зобов'язання здійснити певні дії повернуто позивачам разом із додатками. Вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась, а отже набрала законної сили.

Вирішення Шосткинським міськрайонним судом Сумської області справи №589/10/25 про відновлення технічної документації на житловий будинок АДРЕСА_1 також не є підставою для зупинення провадження в господарській справі №920/1061/23(920/1130/24). Наявність спору щодо порушення прав ОСОБА_1 , як споживача житлово-комунальних послуг - послуг з управління багатоквартирним будинком, не свідчить про об'єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи та відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі.

Пунктом 8 глави IV. Визначення та розподіл обсягу спожитої у будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315 зі змінами, зазначено, що у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та /або даних щодо трубопроводів внутршньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: далі по тексту», а саме: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку: для 1-5 поверхової будівлі/ будинку - 25% та додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Наведені обставини щодо відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутршньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах відповідач ОСОБА_1 не спростувала, а зверненням до Шосткинського міськрайонного суду лише підтвердила.

Таким чином, наразі відсутня об'єктивна неможливість розгляду справи до розгляду Шосткинським міськрайонним судом Сумської області справи №589/10/25.

Більш того, апеляційним судом також встановлено, що матеріали справи №920/1061/23(920/1130/24) містять необхідний обсяг доказів для вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

За таких обставин, оскільки у справі №920/1061/23(920/1130/24) зібрані та наявні належні, допустимі, достатні та достовірні докази, що дозволяють суду самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, то в даному випадку, з огляду на предмет спору, відсутня об'єктивна неможливість подальшого розгляду справи до набрання законної сили судового рішення в інших справах.

Також слід зазначити, що відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Водночас, необґрунтоване зупинення провадження у цій справі на стадії апеляційного провадження позбавить позивача права на розгляд справи протягом розумного строку та призведе до затягування її розгляду, а також перебування учасників процесу в стані невизначеності, що свідчитиме про порушення вищенаведених положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, зупинення провадження у даній справі, з огляду перебування справи у провадженні апеляційного господарського суду з листопада 2024 року, не відповідатиме принципу ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи, оскільки підставою для зупинення провадження у справі є не тільки існування іншої справи на розгляду в суді та припущення щодо впливу результатів її розгляду на вирішення справи, що розглядається, а й неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

За вказаних обставин, оскільки подані скаржником клопотання не містять переконливих мотивів щодо необхідності та доцільності зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні таких клопотань.

З огляду на відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №920/1061/23(920/1130/24) до розгляду справи №589/10/25, то судова колегія також не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта від 09.04.2025 про відкладення розгляду справи з мотивів необхідності надання їх додаткового часу для ознайомлення з аргументами позивача на відповідне клопотання та надання своїх контраргументів.

Щодо клопотань відповідача про витребування доказів колегія суддів зазначає наступне.

Так, в апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про витребування у Шосткинської міської ради доказів, а саме: документів щодо чинного балансоутримувача будинку м. Шостка, вул.Робоча, буд.21, його назви, витягу ЄДРПОУ, а також клопотання про витребування у позивача договору купівлі-продажу теплової енергії між позивачем та балансоутримувачем.

У клопотанні від 29.11.2024 року скаржник просить суд витребувати у Шосткинської міської ради та ТОВ "Житлокомсервіс" технічний паспорт та проектну документацію на багатоквартирний будинок №21 по вулю Робочій у м. Шостка, також витребувати у ТОВ "Хостмайстер" дату першого розміщення файлу на сайті органу місцевого самоврядування.

З цього приводу судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Суд може уповноважити на одержання витребуваних ним доказів заінтересовану сторону.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

При цьому, в силу ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Статтею 74 наведеного кодексу встановлено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Слід також зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.235 ГПК України).

Разом з тим, звертаючись до суду з відповідним клопотанням, відповідачем в порушення положень ст. 81 ГПК України до клопотань не надано доказів на підтвердження вжиття заходів щодо самостійного отримання документів, про витребування яких заявлено у клопотаннях, як і не надано підтвердження неможливості отримання вищезазначеної інформації та доказів особисто відповідачем, а також не вказано обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

При цьому, згідно положень процесуального законодавства, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, тобто збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду.

З огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 при зверненні до суду з відповідними клопотаннями порушено вимоги ст. 81 ГПК України та враховуючи заборону суду з власної ініціативи збирати докази, що стосуються предмета спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотань скаржника про витребування доказів.

Більш того, як встановлено судом, ухвалою суду першої інстанції від 14.10.2024 задоволено аналогічне клопотання та витребувано у Шосткинської міської ради технічний паспорт, проектну документацію на багатоквартирний будинок за адресою: вул. Робоча, 21, м. Шостка, Сумська область. У відповідь на що Шосткинська міська рада повідомила суд про те, що в Управлінні житлово-комунального господарства Шосткинської міської ради запитувана інформація та проектна документація відсутня, що в своє чергу, додатково підтверджує відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 81, 216, 234, 227, 269 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі задовольнити та провести розгляд справи у відсутність скаржника.

2.У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи відмовити.

3.У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №920/1061/23(920/1130/24) до розгляду справ №589/5282/24 та №589/10/25 відмовити.

4.У задоволенні клопотання ОСОБА_1 відкладення розгляду справи №920/1061/23(920/1130/24) відмовити.

5.У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів по справі відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 29.04.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

Б.В. Отрюх