вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" квітня 2025 р. Справа№ 925/1160/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Хрипуна О.О.
Коробенка Г.П.
за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.
за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 29.04.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» та Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 (повний текст складено і підписано 19.02.2025)
у справі № 925/1160/24 (суддя Зарічанська З.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут»
про стягнення 6 407 981,13 грн.
У вересні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» у якому просило стягнути з відповідача основний борг в сумі 182 109 421,24 грн., 3 % річних в сумі 1 636 921,91 грн. та інфляційні втрати в сумі 4 771 059,22 грн.
Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним та не у повному обсязі виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті наданих у період з квітня по липень 2024 року за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0479-02024-ПП (укладений шляхом приєднання відповідача до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії, затвердженого Наказом НЕК «Укренерго» від 23.10.2023 № 549 - примітка суду) послуг з передачі електричної енергії.
У відзиві на позов відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:
- ним у повному обсязі виконано зобов'язання з оплати основного боргу;
- виконаний позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат є невірним, так як позивачем не було враховано те, що:
1) при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та оператор системи передачі зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць. При цьому зобов'язання з оплати планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, виникає як зобов'язання з передоплати в строки визначені договором, а припиняється в момент, коли згідно умов договору має виникнути зобов'язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з передачі електричної енергії;
2) урахуванням останніх правових позицій, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, що також має місце у справі, що розглядається, інфляційна складова за певний місяць враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці (час прострочення у неповному місяці більше 15 днів - за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (15 днів) - за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується;
3) для визначення кінцевого терміну сплати чергового платежу необхідно застосувати положення ч. 5. ст. 254 ЦК України, яким встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
- огляду на вищевикладене, за прострочення виконання взятих на себе зобов'язань з поетапних оплат планової вартості послуги у період з квітня по липень 2024 року включно, відповідач зобов'язаний сплати:
1) 3 % річних у загальній сумі: 88 263,84 грн. (квітень 2024) + 92 260,61 грн. (травень 2024) + 91 142,64 грн. (червень 2024) + 89 035,09 грн. (липень 2024) = 360 702,18 грн.;
2) враховуючи, що час прострочення здійснення відповідачем поетапних оплат планової вартості послуги у спірний період складає менше або дорівнює половині місяця (15 днів), за вказані періоди інфляційна складова боргу не може бути нарахована;
- у разі задоволення позовних вимог у частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за порушення зобов'язань з оплати фактичної вартості послуги на користь позивача необхідно стягнути:
1) 3 % річних у загальній сумі: 477 917,45 грн. (квітень 2024) + 432 545,13 грн. (травень 2024) + 260 107,16 грн (червень 2024) + 86 586,03 грн (липень 2024) = 1 257 155,77 грн.;
2) інфляційні втрати у загальній сумі: 1 417 512,64 грн. (квітень 2024) + 425 511,01 грн. (травень 2024) + 405 103,07 грн. (червень 2024) + 0,00 грн. (липень 2024) = 2 248 126,72 грн.
Крім того відповідач зауважив, що у доданому позивачем до позовної заяви розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, розміщена колонка з назвою «кількість днів прострочення» в якій зазначено, що кількість днів прострочення не перевищувала 10 днів, проте вже наступною колонкою у даному розрахунку є колонка з назвою «заборгованість в місяці більше 15 днів, грн з ПДВ (для розрахунку інфляційних втрат)» в якій позивач визначає розміри заборгованості в яких кількість днів прострочення становить більше 15 днів, тобто можна вказати, що колонка «кількість днів прострочення» суперечить колонці «заборгованість в місяці більше 15 днів, грн з ПДВ (для розрахунку інфляційних втрат)», позаяк перша колонка містить інформацію, що кількість днів прострочення жодного разу не перевищувала більше 10 днів, а в наступній колонці вже вказано, що кількість днів прострочення складала більше 15 днів.
З матеріалів справи слідує, що позивач погодився з доводами відповідача в частині погашення ним суми основного бору та, з огляду на вказане 04.12.2024 подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у якій просив:
- поновити строк на подання додаткових доказів та долучити до матеріалів справи копії платіжних інструкцій від 12.09.2024 № 14 на суму 10 000 000 грн.; від 17.09.2024 № 33 на суму 10 000 000 грн.; від 18.09.2024 № 30 на суму 10 000 000 грн.; від 19.09.2024 № 43 на суму 10 000 000 грн.; від 20.09.2024 № 24 на суму 542 199,92 грн.; від 20.09.2024 № 25 на суму 10 000 000 грн.; від 23.09.2024 № 6 на суму 17 517 178,60 грн.; від 25.09.2024 № 17 на суму 10 000 000 грн.; від 26.09.2024 № 22 на суму 10 000 000 грн.; від 27.09.2024 № 15 на суму 30 000 000 грн.; від 02.10.2024 № 41 на суму 24 050 042,72 грн.; від 08.10.2024 № 22 на суму 10 000 000 грн.; від 22.10.2024 № 18 на суму 10 000 000 грн.; від 25.10.2024 № 50 на суму 10 000 000 грн.; від 29.10.2024 № 13 на суму 10 000 000 грн.
- з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог стягнути з відповідача на користь позивача 1 636 921,91 грн. 3 % річних та 4 771 059,22 грн інфляційних втрат, а всього 6 407 981,13 грн.;
- повернути позивачу судовий збір у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог у розмірі переплаченої суми.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.12.2024 заяву про зменшення розміру позовних вимог задоволено, поновлено позивачу строк для подання доказів, постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахування суми позову - 6 407 981,13 грн. та повернуто позивачу зі спеціального фонду Державного бюджету 770 944,23 грн судового збору, сплаченого при подачі позову згідно із платіжною інструкцією від 16.09.2024 № В-6426.
Крім того позивачем було подано відповідь на відзив, яка повторює тези позовної заяви і не містить детальних пояснень щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат з питань, порушених відповідачем у відзиві на позов, а відповідачем - заперечення на відповідь на відзив у яких відповідач наголосив на неправильності розрахунків 3% річних та інфляційних втрат позивача.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/1160/24 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 3 % річних в сумі 1 626 005,17 грн., інфляційні втрати в сумі 2 433 575,72 грн., а також 48 714,97 грн. витрат на сплату судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджене несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по оплаті наданих позивачем у спірні періоди послуг, з огляду на що позивач має право на отримання 3 % та інфляційних втрат, проте встановив, що при виконані розрахунків позивачем допущено помилки, зазначивши, що:
- дослідивши розрахунок 3 % позивача, суд дійшов висновку, що його здійснено арифметично правильно, проте, без урахування положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якого, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, а відтак за виконаним судом розрахунком обґрунтована сума 3 % річних, яка може бути стягнута з відповідача становить 1 626 005,17 грн.;
- дослідивши виконаний позивачем розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що таким розрахунок здійснено неправильно з огляду на те, що позивач помилково нараховує інфляційні втрати на суми заборгованості, як триваючі, що витікають одна з одної, спочатку за планові, а потім, не перериваючи період, за фактичні обсяги вартості послуги з передачі електричної енергії та не враховує, що зобов'язання зі сплати планового обсягу припиняється 15 числа місяця наступного за розрахунковим, а зобов'язання зі сплати фактичного обсягу тільки виникають 16 числа місяця, наступного за розрахунковим і вони не є тотожними;
- для правильного вирішення цього спору та здійснення арифметично правильного інфляційних витрат за порушення строків оплати планового та фактичного обсягу, насамперед, слід правильно визначити: момент, коли у відповідача на кожному етапі виникає зобов'язання з оплати планової вартості послуги з передачі електричної енергії, за кожен місяць окремо; момент, коли у відповідача припиняється зобов'язання з оплати планової вартості послуги з передачі електричної енергії, за кожен місяць окремо та виникає право на нарахування цих платежів за порушення оплати фактично наданих послуг;
- при цьому плановий та фактичний обсяг взаємопов'язані та не замінюють один одного, і у відповідача відсутнє право вибору - платити за плановий чи за фактичний обсяг, що означає що строки виникнення зобов'язання з оплати планового обсягу послуги та фактичного обсягу, а також прострочка їх виконання, обчислюються окремо для кожного виду зобов'язання;
- з суті правовідносин, які склались між сторонами, та змісту спірного договору, випливає, що одним із проявів взаємопов'язаності зобов'язань з оплати планового обсягу послуги та зобов'язань з оплати фактичного обсягу послуги, є те, що ці зобов'язання не можуть існувати одночасно за один і той же розрахунковий період, що означає, що існування зобов'язання з оплати планового обсягу послуги виключає можливість існування зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги за один розрахунковий період; існування зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги виключає можливість існування зобов'язання з оплати планового обсягу за один і той самий розрахунковий період. Вказане свідчить про те, що зобов'язання з оплати планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, виникає як зобов'язання з передоплати в строки визначені договором, а припиняється в момент, коли згідно з умовами договору має виникнути зобов'язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з передачі електричної енергії;
- при цьому, виходячи з умов спірного договору, незалежно від дати складання та дати надання відповідачу на підпис акта приймання-передачі з фактичним обсягом послуги, зобов'язання зі сплати планового обсягу припиняється 15 числа місяця наступного за розрахунковим. Тоді як виникає зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги. Отже інфляційні втрати не підлягають нарахуванню безперервно за такий місяць на суму планового обсягу, заявлену позивачем, як здійснено ним у розрахунку і з'ясовано судом у представника позивача у судовому засіданні;
- з урахуванням викладеного, суд першої інстанції здійснив власний розрахунок інфляційних витрат в межах заявлених позивачем, який можливий, з урахуванням наведеного лише на заборгованість за фактичний обсяг послуги, встановивши, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 433 575,72 грн. інфляційних втрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/1160/24 в частині незадоволених позовних вимог (відмова у стягненні 10 916,74 грн. 3 % річних та 2 337 483,50 грн. інфляційних втрат) і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що суд першої інстанції неправильно застосовував норми матеріального права, та дійшов до неправильних висновків щодо обставин, які вважав встановленими.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:
- суд першої інстанції помилково враховує положення ч. 5 ст. 254 ЦК України при розрахунку 3% річних оскільки за умовами, які погоджені сторонами у спірному договорі, оплата здійснюється на умовах передоплати, без жодної «привязки» до вихідного, святкового або іншого неробочого дня, а за наслідком завершення розрахункового періоду, яким є календарний місяць, остаточний розрахунок користувачем проводиться за фактом наданих послуг на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем за допомогою сервісу електронного документообігу з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документі в електронному вигляді;
- безпідставна відмова судом позивачу у відшкодуванні, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, компенсаційних нарахувань позбавляє позивача законної можливості отримати відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 справу № 925/1160/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/1160/24 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України; надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, 26.03.2025 до суду від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в додатках до якої міститься платіжна інструкція № АУ-1848 від 18.03.2025 про сплату 42 271,20 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/1160/24, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу призначено до розгляду на 29.04.2025 об 11 год. 20 хв., витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1160/24.
Крім того, не погоджуючись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/1160/24 частково і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 185 449,00 грн.
У апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що суд першої інстанції не врахував актуальні правові висновки Верховного Суду, не з'ясував всі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, порушив норми процесуального права та не правильно застосував норми матеріального права.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що:
- згідно правових висновків, викладених у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 та постановах Верховного Суду від 25.10.2023 у справі № 907/568/21, від 11.07.2023 у справі № 903/486/22, від 26.01.2022 у справі № 910/18557/20 визначено, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. Така судова практика стосовно застосування приписів частини другої статті 625 ЦК України є сталою і послідовною та неодноразово відображалась у постановах Верховного Суду;
- водночас судом першої інстанції не було дотримано вказаної методики при розрахунку інфляційних втрат:
1) у сумі 180 000,00 грн., нарахованих за прострочення у серпні 2024 року зобов'язань з оплати фактично наданої послуги у квітні 2024 року, на суму боргу 30 000 000,00 грн.
Так суд першої інстанції не врахував, що періодом прострочення зобов'язань з оплати фактично наданої послуги у квітні 2024 року на суму заборгованості 30 000 000,00 грн. є проміжок часу з 13.08.2024 по 22.08.2024 (13.08.2024 апелянтом здійснено оплату у сумі 30 000 000,00 грн., внаслідок чого заборгованість з 60 000 000,00 грн. зменшилась та становила 30 000 000,00 грн., а 23.08.2024 здійснено оплату у сумі 30 000 000,00 грн., внаслідок чого заборгованість було погашено). Кількість днів прострочення у неповному місяці (серпень 2024 року) становить 10 календарних днів, що є меншим 15 днів, а тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не може враховуватися);
2) в сумі 5 449,00 грн., нарахованих за прострочення у період з 16.07.2024 по 31.08.2024 з оплати фактичної вартості послуги наданої у червні 2024 року.
Так, суд першої інстанції не врахував, що актом коригування № ПРА_К-0005494 від 25.06.2024 до акту приймання-передачі послуги № ПРА-0002852 від 31.03.2024, скореговано (зменшено) вартість наданої послуги у березні 2024 року на мінус - 1 348 098,97 грн., внаслідок чого розмір фактичної вартості послуги наданої у червні 2024 року зменшився та становив:
68 865 277,57 грн. (акт приймання-передачі за червень 2024 року № ПРА-0004404 від 30.06.2024) - 1 348 098,97 грн. (акт коригування № ПРА_К-0005494 від 25.06.2024) = 67 517 178,60 грн.
Вищенаведене дає змогу встановити, що суд першої інстанції неправильно визначив суму заборгованості фактичної вартості послуги наданої у червні 2024 року, що як наслідок вплинуло на розрахунок інфляційних втрат.
Періодом прострочення виконання взятих на себе зобов'язань з оплати фактичної вартості послуги наданої у червні 2024 року є проміжок часу з 16.07.2024 (наступна дата після дати визначеної п. 6.4 спірного Договору) по 31.08.2024 (кінцева дата по яку позивач здійснював розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних).
Враховуючи вищевикладене, нарахування інфляційних втрат за прострочення взятих на себе зобов'язань з оплати фактичної вартості послуги наданої у червні 2024 року здійснюється на суму заборгованості у розмірі 67 517 178,60 грн. у період прострочення з 16.07.2024 по 31.08.2024, внаслідок чого розмір інфляційних втрат становить - 405 103,07 грн., а не 410 552,07 грн., як зазначено у рішенні.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 11.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» у справі № 925/1160/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/1160/24 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України; надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, 26.03.2025 до суду від відповідача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в додатках до якої міститься платіжна інструкція № 35 від 21.03.2025 про сплату 3 633,60 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/1160/24, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» та Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» об'єднані в одне провадження для спільного розгляду у справі № 925/1160/24, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 925/1160/24 призначено до розгляду на 29.04.2025 р. об 11 год. 20 хв., витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1160/24.
04.04.2025до суду надійшли матеріали цієї справи.
04.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якій відповідач проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечив, свою апеляційну скаргу підтримав, зазначивши, що:
- у постановах від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц та від 18.03.2021 у справі № 910/9525/19, Верховний Суд сформулював такі правові висновки: «Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party)»;
- оскільки саме позивач, будучи розробником спірного договору, не передбачив випадків, як буде здійснюватися оплата послуг користувачами (в т. ч. відповідачем), а також враховуючи, що положеннями пункту 16.4 такого договору передбачено, що у випадках не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України, при визначенні термінів оплати, слід керуватися, в тому числі і положеннями ч. 5 ст. 254 ЦК України, яка встановлю, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;
- при цьому, у постанові від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21 (подібна справа) Верховний Суд вказав: « 132. Так суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що розрахунок трьох процентів річних, зроблений позивачем у справі при поданні позову, не враховує положення частини п'ятої статті 254 Цивільного кодексу України.»;
- при прийнятті рішення Господарський суд Черкаської області частково задовольнив позовні вимоги, чим фактично не позбавив апелянта права на отримання відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації (плати) за користування грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Розпорядженням в. о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 № 09.1-08/1074/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/1160/24 у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 28.04.2025 по 11.05.2025 включно.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 справа № 925/1160/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Коробенко Г.П.) апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/1160/24, сторони повідомлено, що розгляд апеляційних скарг відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 29.04.2025 об 11 год. 20 хв.
Станом на 29.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та інших клопотань від учасників справи не надходило.
Під час розгляду справи представник позивача свою апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечив, представник відповідача свою апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечив,
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
ПрАТ «НЕК «Укренерго» є юридичною особою, яка утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, унаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство». (п. 1.1 Статуту ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго»).
Товариство є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (п. 3.2 Статуту ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго»).
21.05.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (оператор системи передачі, ОСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (користувач системи передачі, користувач) було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0479-02024.
У подальшому між позивачем та відповідачем умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0479-02024 неодноразово змінювались шляхом підписання відповідних додаткових угод до договору та станом на момент виникнення спірних правовідносин договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0479-02024 діяв у редакції додаткової угоди від 01.02.2023, що визнано сторонами у своїх заявах по суті.
Наказом № 549 від 03.10.2023 «Про затвердження умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії» ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до ст. 634 ЦК України, Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1763) затвердила умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
17.11.2023 ТОВ «Черкасиенергозбут» підписало Заяву-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, відповідно до якої, надало письмову згоду на приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії (далі Договір), розміщеного на офіційному сайті ОСП, на окремих умовах чинного договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 21.05.2019 № 0479-02024, а саме індивідуальних характеристик, зазначених в додатках до такого договору та реквізитів. Постачальник послуг комерційного обліку залишається чинним.
20.11.2023 НЕК «Укренерго» надіслало ТОВ «Черкасиенергозбут» повідомлення про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, яким повідомила, що ТОВ «Черкасиенергозбут» приєднано до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Ідентифікатор договору № 0479-02024-ПП. Дата акцептування 01.01.2024. Договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України та розміщений на офіційному сайті НЕК «Укренерго». З моменту акцептування заяви-приєднання до Договору в порядку встановленому Кодексом системи передачі, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 (із змінами), Користувач набуває всіх прав та зобов'язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, КСП та чинним законодавством України.
При цьому НЕК «Укренерго» повідомила, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 21.05.2019 № 0479-02024 припиняє свою дію днем, що передує даті акцепту зазначеній у цьому повідомленні про приєднання до Договору від 01.01.2024 № 0479-02024-ПП, а саме 31.12.2023 та продовжує діяти в частині регулювання відносин щодо коригування обсягів та вартості наданих послуг, що виникли в період дії цього Договору, заборгованості/переплати за цим Договором з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, щодо нарахування штрафів, пені, неустойки.
Таким чином, 01.01.2024 ПрАТ ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі Оператор системи передачі, ОСП, позивач), який діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 17.12.2021 № 2624 енергетичний ідентифікаційний код (ЕІС) № 10Х1001С--00001Х, ECRB код (унікальний ідентифікатор учасника оптового енергетичного ринку) ECRB-UA-20231031-002 та ТОВ «Черкасиенергозбут» уклали Договір про надання послуг з передачі електричної енергії, затверджений Наказом НЕК «Укренерго» від 03.10.2023 № 549 (далі Договір).
07.06.2024 зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою НКРЕКП від 28.05.2024 № 1036 затверджені нові умови договору, що затверджений Наказом НЕК «Укренерго» від 07.06.2024 № 343 та розміщений на сайті НЕК «Укренерго».
Так у п. 1.1. Договору, редакція якого не зазнала змін, зазначено, що цей договір про надання послуг з передачі електричної енергії (далі Договір) є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі (далі користувач системи передачі, користувач, відповідач). Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору (п. 1.1. Договору).
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 309 (далі КСП), та є однаковими для всіх користувачів. Далі за текстом Договору ОСП та Користувач іменуються - «Сторона», а разом - «Сторони» (п. 1.2. Договору в обох редакціях).
За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12 (п. 2.1. Договору в обох редакціях).
За змістом п. 4.1 Договору в обох редакціях планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/.
Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті в євро/МВТ*год. Крім цього, ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному вебсайті ставку плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру у грн/МВт*год не пізніше 03 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у випадку її затвердження. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середньомісячним (середнім - у новій редакції Договору) курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, за розрахунковий період надання послуги.
До моменту підтвердження ENTSO-E нового рівня ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру на відповідний період ОСП має право застосовувати рівень ставки, що була розрахована та застосовувалася у попередньому періоді. Сторони здійснять фінансове врегулювання розрахунків не пізніше, ніж через один місяць після підтвердження ENTSO-E нової ставки за послуги з передачі електричної енергії до/з каїн периметру. ОСП зобов'язаний повідомити Користувача у спосіб, визначений цим Договором, про новий рівень ставки та спосіб донарахування різниці протягом 14 календарних днів після її підтвердження ENTSO-E. Користувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів у спосіб, визначений цим Договором, підтвердити ОСП отримання цієї інформації. (п. 4.1. Договору в обох редакціях)
У п. 4.22 Договору в обох редакціях зазначено, що при розрахунку вартості наданої послуги застосовується:
для Користувачів-підприємств «зеленої» екометалургії, а також електропостачальників, що здійснюють постачання електричної енергії підприємству «зеленої» екометалургії - тариф на послуги з передачі електричної енергії для підприємств «зеленої» екометалургії (у випадку підтвердження цим підприємством відповідного статусу та встановлення для ОСП відповідного тарифу згідно з чинним законодавством);
для Користувачів, що здійснюють експорт/імпорт електричної енергії до/з країн периметру у період після приєднання ОСП до ІТС механізму - ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру;
для інших Користувачів - тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств «зеленої» екометалургії). (п. 4.2. Договору в обох редакціях).
Ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. (п. 4.3. Договору в обох редакціях).
Для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги.
Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.
Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ КСП (п. 5.1. Договору в обох редакціях).
Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (п. 6.1. Договору в обох редакціях).
Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду (п. 6.2 Договору в обох редакціях).
У разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості Послуги за новим тарифом, починаючи з дня введення в дію відповідного тарифу, згідно з рішенням НКРЕКП про зміну тарифу (п. 6.3 Договору в обох редакціях).
Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання - передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем. (п. 6.4. Договору в обох редакціях)
Цей Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання.
Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення. (п. 14.1. Договору в обох редакціях).
Матеріалами справи підтверджено, що:
- за квітень 2024 року позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату планової вартості послуги з передачі електричної енергії:
- від 15.04.2024 № ПР-0012111/0479-02024-ПП за квітень 2024 року на суму 21 914 615,59 грн. з ПДВ;
- від 25.04.2024 № ПР-0012590/0479-02024-ПП за квітень 2024 року на суму 20 833 297,10 грн. з ПДВ;
- від 06.05.2024 № ПР-0013070/0479-02024-ПП за квітень 2024 року на суму 21 684 480,86 грн. з ПДВ.
Надання послуги позивачем відповідачу у квітні 2024 року підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі Послуги від 30.04.2024 № ПРА-0003372 за квітень 2024 року на суму 64 432 392,92 грн. з ПДВ та виставленим позивачем рахунком-фактурою на оплату фактичної вартості послуги з передачі електричної енергії від 09.05.2024 № ПР-0013555/0479-02024-ПП за квітень 2024 року на суму 84 432 392,92 грн. з ПДВ;
2) за травень 2024 року позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату планової вартості послуги з передачі електричної енергії:
- від 15.05.2024 № ПР-0014044/0479-02024-ПП за травень 2024 року на суму 22 060 131,12 грн. з ПДВ;
- від 25.05.2024 № ПР-0014517/0479-02024-ПП за травень 2024 року на суму 23 656 799,02 грн. з ПДВ;
- від 05.06.2024 № ПР-0014992/0479-02024-ПП за травень 2024 року на суму 25 238 743,27 грн. з ПДВ.
30.05.2024 сторони підписали Акт коригування № ПРА_К-0004108 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0001780 від 31 січня 2024 року згідно з Договором від 01.01.2024 № 0479-02024-ПП, відповідно до якого, загальна вартість в тому числі ПДВ, наданих послуг за січень 2024 року 93 280 385,30 грн.
Надання послуги позивачем відповідачу у травні 2024 року підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі Послуги від 31.05.2024 № ПРА-0003885 за травень 2024 року на суму 70 955 673,40 грн. з ПДВ та виставленим позивачем рахунком-фактурою на оплату фактичної вартості послуги з передачі електричної енергії від 10.06.2024 № ПР-0015481/0479-02024-ПП, де вказано суму за травень - 70 955 673,40 грн. та, враховуючи попередню заборгованість, загальну суму до сплати - 155 350 894,73 грн. з ПДВ.;
3) за червень 2024 року позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату планової вартості послуги з передачі електричної енергії:
- від 15.06.2024 № ПР-0015975/0479-02024-ПП за червень 2024 року на суму 20 808 006,30 грн. з ПДВ;
- від 25.06.2024 № ПР-0016447/0479-02024-ПП за червень 2024 року на суму 23 359 586,84 грн. з ПДВ;
- від 05.07.2024 № ПР-0016923/0479-02024-ПП за червень 2024 року на суму 21 858 714,24 грн. з ПДВ.
13.06.2024 сторони підписали Акт коригування № ПРА_К-0004767 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0002299 від 29 лютого 2024 року згідно з Договором від 01.01.2024 № 0479-02024-ПП, відповідно до якого, загальна вартість в тому числі ПДВ, наданих послуг за лютий 2024 р. 84 799 464,65 грн.
25.06.2024 сторони підписали Акт коригування № ПРА_К-0005494 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0002852 від 31 березня 2024 року згідно з Договором від 01.01.2024 № 0479-02024-ПП, відповідно до якого, загальна вартість в тому числі ПДВ, наданих послуг за березень 2024 року 84 909 864,31 грн.
Надання послуги позивачем відповідачу у червні 2024 року підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі Послуги від 30.06.2024 № ПРА-0004404 за червень 2024 року на суму 68 865 277,57 грн. з ПДВ та виставленим позивачем рахунком-фактурою на оплату фактичної вартості послуги з передачі електричної енергії від 11.07.2024 № ПР-0017407/0479-02024-ПП за червень 2024 року, де вказано суму за червень - 68 865 277,57 грн. та, враховуючи попередню заборгованість, загальну суму до сплати - 201 315 653,90 грн. з ПДВ.
04.07.2024 сторони підписали Акт коригування № ПРА_К-0006134 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0003372 від 30 квітня 2024 року згідно з Договором від 01.01.2024 № 0479-02024-ПП, відповідно до якого, загальна вартість в тому числі ПДВ, наданих послуг за квітень 2024 року 65 861 999,92 грн.
09.07.2024 сторони підписали Акт коригування № ПРА_К-0006636 до Акту приймання-передачі Послуги №ПРА-0003885 від 31 травня 2024 року згідно з Договором від 01.01.2024 № 0479-02024-ПП, відповідно до якого, загальна вартість в тому числі ПДВ, наданих послуг за травень 2024 року 71 497 873,32 грн.
4) за липень 2024 року позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату планової вартості послуги з передачі електричної енергії:
- від 15.07.2024 № ПР-0017903/0479-02024-ПП за липень 2024 року на суму 19 872 458,96 грн. з ПДВ;
- від 25.07.2024 № ПР-0018381/0479-02024-ПП за липень 2024 року на суму 20 752 020,59 грн. з ПДВ;
- від 05.08.2024 № ПР-0018871/0479-02024-ПП за липень 2024 року на суму 25 287 841,28 грн. з ПДВ.
Надання послуги позивачем відповідачу у липні 2024 року підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі Послуги від 31.07.2024 № ПРА-0004939 за липень 2024 року на суму 64 050 042,72 грн. з ПДВ та виставленим позивачем рахунком-фактурою на оплату фактичної вартості послуги з передачі електричної енергії від 12.08.2024 № ПР-0019364/0479-02024-ПП за липень 2024 року, де вказано суму за липень - 64 050 042,72 грн. та, враховуючи попередню заборгованість, загальну суму до сплати - 264 457 530,05 грн. з ПДВ.
На підтвердження надсилання рахунків відповідачу позивач надав витяг із системи «АСКОД».
Відповідач, хоч і з пропущенням строків оплати, встановлених у п.п. 6.2, 6.3 Договору, до подання позову до суду частково оплатив надані послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується наданими позивачем платіжними інструкціями:
від 28.06.2024 № 6 на суму 4 432 392,92 грн.;
від 12.07.2024 № 6 на суму 908 166,57 грн.;
від 13.08.2024 № 71 на суму 30 000 000 грн.;
від 23.08.2024 № 45 на суму 1 429 607 грн.;
від 23.08.2024 № 44 на суму 30 000 000 грн.;
від 30.08.2024 № 35 на суму 20 918 501,81 грн.
Вказані факти сторонами не заперечуються.
З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 182 109 421,24 грн., 3 % річних в сумі 1 636 921,91 грн. та інфляційній втрати в сумі 4 771 059,22 грн.
Водночас після звернення позивача до суду з цим позовом відповідач у повному обсязі сплатив відповідачу суму основного боргу, з огляду на що позивач 04.12.2024 подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у якій, серед іншого, просив, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог стягнути з відповідача на користь позивача 1 636 921,91 грн. 3 % річних та 4 771 059,22 грн. інфляційних втрат, а всього 6 407 981,13 грн., а також повернути позивачу судовий збір у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог у розмірі переплаченої суми.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.12.2024 заяву про зменшення розміру позовних вимог задоволено, поновлено позивачу строк для подання доказів, постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахування суми позову - 6 407 981,13 грн. та повернуто позивачу зі спеціального фонду Державного бюджету 770 944,23 грн судового збору, сплаченого при подачі позову згідно із платіжною інструкцією від 16.09.2024 № В-6426.
Отже, предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 1 636 921,91 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 771 059,22 грн.
Суд першої інстанції позовні вимоги у цій справі задовольнив частково, що колегія суддів вважає вірними з огляду на таке.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».
Користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії. (п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії. (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор малої системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії в порядку, передбаченому цим Законом. (п. 96 ч. 1 ст. Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з передачі. (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»)
Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі. (ч. 4 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до п. 1.1. Кодексу системи передачі, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, цей Кодекс регулює взаємовідносини Оператора системи передачі (далі - ОСП) та користувачів системи передачі (далі - Користувач) щодо планування, розвитку та експлуатації (у тому числі оперативно-технологічного управління) системи передачі у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, а також приєднання та доступу до системи передачі.
Договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на підставі типової форми договору, який затверджується Регулятором та є додатком 6 до цього Кодексу. (абз. 1 п. 5.5. глави 5 розділу ХІ Кодексу системи передачі)
Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже затверджена одночасно з цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Колегія суддів зауважує на тому, що відповідач фактично не заперечує проти факту порушення ним строків проведення розрахунків за надані за Договором послуги.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати наданих у період з квітня по липень 2024 року за Договором послуг, позивач відповідно до положень ЦК України має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов'язань 3 % річних та інфляційні втрати та звернутися за їх стягненням до суду.
Колегія суддів зазначає про таке.
З матеріалів справи слідує, що у Договорі сторонами погоджено, що для розрахунків за цим договором використовуватиметься плановий і фактичний обсяги послуги.
Оскільки укладеним між сторонами Договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу, як оплата планових платежів, та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з нормами ст.ст. 611, 625 ЦК України.
У вказаних висновках колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду, які викладено у постановах від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 23.11.2023 у справі № 925/654/22, від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22, від 13.03.2024 у справі № 904/5899/21 та від 04.07.2023 у справі № 910/10061/22.
Отже, позивач має право нарахувати інфляційні втрати та 3% річних за порушення строку оплати як планового, так і фактичного обсягів послуги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, не погодився із розрахунком позивача, зазначив, що розрахунок позивача є неправомірним та здійснив контррозрахунок заборгованості.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, дослідивши виконаний позивачем розрахунок 3 % слід зазначити, що такий розрахунок здійснено арифметично правильно, проте, без урахування положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
При цьому колегія суддів вважає помилковими твердження позивача про те, що оскільки за умовами, які погоджені сторонами у Договорі, оплата здійснюється на умовах передоплати (плановий обсяг) або післяплати (фактичний обсягі) без жодної «привязки» до вихідного, святкового або іншого неробочого дня та, з вказаного приводу зазначає проте, що умовами Договору не передбачено, що до правовідносин на Договором не застосовуються положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, а відтак, враховуючи, що положеннями пункту 16.4 Договору передбачено, що у випадках не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України, при визначенні термінів оплати, слід керуватися, в тому числі і положеннями ч. 5 ст. 254 ЦК України.
З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції цілком вірно, здійснивши власний розрахунок (викладений у рішення - примітка суду ) дійшов висновку про те, що обґрунтована сума 3 % річних, яка може бути стягнута з відповідача становить 1 626 005,17 грн.
Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Щодо заявлених позивачем 4 771 059,22 грн. інфляційних втрат слід зазначити про таке.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який, дослідивши розрахунок позивача, дійшов висновку, що його здійснено неправильно з огляду на те, що позивач помилково нараховує інфляційні втрати на суми заборгованості, як триваючі, що витікають одна з одної, спочатку за планові, а потім, не перериваючи період, за фактичні обсяги вартості послуги з передачі електричної енергії та не враховує, що зобов'язання зі сплати планового обсягу припиняється 15 числа місяця наступного за розрахунковим, а зобов'язання зі сплати фактичного обсягу тільки виникають 16 числа місяця, наступного за розрахунковим і вони не є тотожними.
Так, для правильного вирішення цього спору та здійснення арифметично правильного інфляційних витрат за порушення строків оплати планового та фактичного обсягу, насамперед, слід правильно визначити: момент, коли у відповідача на кожному етапі виникає зобов'язання з оплати планової вартості послуги з передачі електричної енергії, за кожен місяць окремо; момент, коли у відповідача припиняється зобов'язання з оплати планової вартості послуги з передачі електричної енергії, за кожен місяць окремо та виникає право на нарахування цих платежів за порушення оплати фактично наданих послуг.
Як зазначив Верховний Суд у постанові у справі № 904/5899/21 від 09.11.2022, плановий та фактичний обсяг взаємопов'язані та не замінюють один одного, і у відповідача відсутнє право вибору - платити за плановий чи за фактичний обсяг.
Це означає, що строки виникнення зобов'язання з оплати планового обсягу послуги та фактичного обсягу, а також прострочка їх виконання, обчислюються окремо для кожного виду зобов'язання.
Водночас, з суті правовідносин, які склались між сторонами, та змісту договору, випливає, що одним із проявів взаємопов'язаності зобов'язань з оплати планового обсягу послуги та зобов'язань з оплати фактичного обсягу послуги, є те, що ці зобов'язання не можуть існувати одночасно за один і той же розрахунковий період.
Це означає, що існування зобов'язання з оплати планового обсягу послуги виключає можливість існування зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги за один розрахунковий період; існування зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги виключає можливість існування зобов'язання з оплати планового обсягу за один і той самий розрахунковий період.
Отже, зобов'язання з оплати планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, виникає як зобов'язання з передоплати в строки визначені договором, а припиняється в момент, коли згідно з умовами договору має виникнути зобов'язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з передачі електричної енергії.
Як зазначено вище, відповідно до п. 6.2. Договору, користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Відповідно до п. 6.4. Договору, користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Крім того, відповідно до п. 6.4. Договору, оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання - передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
З викладеного випливає, що незалежно від дати складання та дати надання відповідачу на підпис акта приймання-передачі з фактичним обсягом послуги, зобов'язання зі сплати планового обсягу припиняється 15 числа місяця наступного за розрахунковим і саме тоді виникає зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги.
З вказаного приводу колегія суддів вважає додатково зазначити про те, що:
- згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладений у постанові від 11.07.2023 у справі №903/486/22 з урахуванням останніх правових позицій, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, що також має місце у справі, що розглядається, інфляційна складова за певний місяць враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці (час прострочення у неповному місяці більше 15 днів - за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (15 днів) - за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується;
- у спірних правовідносинах включення до позивачем до загального періоду прострочення виконання грошового зобов'язання включено дня у який відповідачем було проведено часткове погашення заборгованості фактично не впливає на розмір інфляційних втрат, адже такі проплати на початку (до 15 числа) відповідних місяців, а відтак інфляційні втрати за такі місяці позивачем розраховувались вже з врахуванням таких проплат.
При цьому, з огляду на встановлені вище обставини, а саме те, що інфляційні втрати за неповний місяць прострочення нараховуються лише у випадку, коли прострочення тривало більше 15 днів, а також враховуючи періоди у які тривало кожне з прострочень щодо сплати планової вартості послуги (такий період щодо кожного з прострочень є меншим за 15 днів - примітка суду), нарахування інфляційних втрат за прострочення сплати планової вартості послуги не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції цілком вірно, здійснивши власний розрахунок (викладений у рішення - примітка суду ) дійшов висновку про те, що обґрунтована сума інфляційних втрат, яка може бути стягнута з відповідача становить 2 433 575,72 грн.
Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
При цьому колегія суддів вважає помилковими посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не було дотримано методики при розрахунку інфляційних втрат в сумі 180 000,00 грн., нарахованих за прострочення у серпні 2024 року зобов'язань з оплати фактично наданої послуги у квітні 2024 року, на суму боргу 30 000 000,00 грн., оскільки не було враховано, що:
- періодом прострочення зобов'язань з оплати фактично наданої послуги у квітні 2024 року на суму заборгованості 30 000 000,00 грн. є проміжок часу з 13.08.2024 по 22.08.2024 (13.08.2024 апелянтом здійснено оплату у сумі 30 000 000,00 грн., внаслідок чого заборгованість з 60 000 000,00 грн. зменшилась та становила 30 000 000,00 грн.;
- 23.08.2024 здійснено оплату у сумі 30 000 000,00 грн., внаслідок чого заборгованість було погашено);
- при цьому кількість днів прострочення у неповному місяці (серпень 2024 року) становить 10 календарних днів, що є меншим 15 днів, а тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не може враховуватися).
Колегія суддів зазначає про те, що станом на 01.08.2024 існувала заборгованість з оплати фактично наданої послуги у квітні 2024 року в сумі 60 000 000,00 грн., 13.08.2024 частину з вказаної заборгованості в сумі 30 000 000,00 грн. погашено, а 23.08.2024 погашено іншу частину в сумі 30 000 000,00 грн.
При чому те, що у період з 01.08.2024 по 13.08.2024 існувала заборгованість у розмірі 60 000 000,00 грн. а у період з 13.08.2024 по 23.08.2024 - у розмірі 30 000 000,00 грн., не спростовує висновків щодо існування заборгованості в сумі 30 000 000,00 грн. у період з 01.08.2024 по 23.08.2024.
Вказане свідчить про те, що як станом у період з 01.08.2024 по 23.08.2024 заборгованість в сумі 30 000 000,00 була наявна, а відтак нарахування інфляційних втрат на вказану суму є законним.
При цьому колегія суддів вважає помилковими посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не було дотримано методики при розрахунку інфляційних втрат в сумі в сумі 5 449,00 грн., нарахованих за прострочення у період з 16.07.2024 по 31.08.2024 з оплати фактичної вартості послуги наданої у червні 2024 року, оскільки до коригування грошове зобов'язання у відповідача існувало.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржники не довели обґрунтованість своїх апеляційних скарг, доказів на підтвердження своїх вимог суду не надали, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/1160/24, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційних скарг не вбачається.
Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» та Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволенню не підлягають.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційними скаргами покладаються на апелянтів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/1160/24 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/1160/24 залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2025 у справі № 925/1160/24 залишити без змін.
4. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 29.04.2025.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.О. Хрипун
Г.П. Коробенко