вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" квітня 2025 р. Справа№ 910/11276/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Сибіги О.М.
Коробенка Г.П.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья Славутича"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025
у справі № 910/11276/24 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья Славутича"
про стягнення 4 210,36 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У вересні 2024 року Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья Славутича" (далі - відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за спожиті послуги за період з 01.03.2023 по 05.07.2024 року у сумі 4 210,36 грн. за договором № 107 Х. експ. від 16.09.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 107 Х. експ. від 16.09.2019, в частині своєчасної оплати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/11276/24 позовні вимоги задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья Славутича" на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" 4 210,36 грн основної заборгованості, 3 028,00 грн судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що у період з 01.03.2023 по 05.07.2024 позивачем було надано відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, в підтвердження яких позивач складав відповідні акти, а відповідач надані послуги не оплатив, доказів здійснення ним оплат за договором за спірний період місцевому господарському суду не надав.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ожерелья Славутича" 03.02.2025 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/11276/24 повністю та припинити провадження у справі; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати..
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що місцевий господарський суд неповно дослідив обставини справи та не врахував заперечення відповідача щодо невиконання позивачем умов укладеного між сторонами договору, а також незаконне втручання та заміну його обладнання.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья Славутича" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/11276/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья Славутича" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/11276/24, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) у порядку закритого судового розгляду.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. та судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья Славутича" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/11276/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Сибіги О.М., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья Славутича" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Позиції інших учасників справи.
10.03.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач зазначив зазначив, що суд першої інстанції повно та всебічно розглядаючи справу, надав налдену оцінку запереченням відповідача та дійшов обгрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається із матеріалів справи, Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112, багатоквартирний житловий будинок №29 Б по вул. Хрещатик в м. Києві, як об'єкт комунальної власності територіальної громади міста Києва, віднесено до сфери управління Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.
У подальшому, на підставі розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 20.09.2013 № 509 "Про перезакріплення майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації" проведено перезакріплення об'єктів житлового фонду разом з вбудованими нежилими приміщеннями з балансів комунальних підприємств по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Липкижитлосервіс", "Печерська брама", "Хрещатик" та "Печерськжитло" на баланс Комунального підприємства "Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва", яке згідно з розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації №48 від 28.01.2015 перейменовано в Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва".
Рішенням Київської міської ради від 09.10.2014р. № 270/270 "Про удосконалення структури житлово-комунальним господарством міста Києва було створено КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонд Печерського району м. Києва" та передано на балансове утримання зазначений вище будинок та надавання співвласникам житлово-комунальних послуг.
16.09.2019 між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) укладено договір № 107 Х. експ. про надання послуг, згідно з умовами якого виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги пропорційно до займаної відповідачем площі приміщення, яка становить 76,2 кв.м. - 1 поверх, вхід окремий, у житловому будинку 29 літ. А на вул. Хрещатик у м. Києві, згідно з Додатком №1, який є невід'ємною частиною даного Договору з періодичністю та строками, зазначеними в Додатку №2, який є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно з п. 1.3. Договору розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього Договору становить 252,37 грн., в тому числі ПДВ.
Відповідно до умов п. 2.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що за період з 01.03.2023 по 05.07.2024 у відповідача наявна заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 4 210,36 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Частинами 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч.4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
На виконання умов договору у період з 01.03.2023 по 05.07.2024 позивачем було надано відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території, в підтвердження яких позивач складав відповідні акти (т.1, а.с. 32-48).
Загальна вартість послуг за вказаний період склала 4 210,36 грн.
Відповідачем не заперечено надання позивачем послуг у вказаному розмірі, а також не спростовано наявність вказаної заборгованості.
Щодо доводів відповідача про невиконання позивачем умов укладеного між сторонами договору, а також про незаконне втручання та заміну його обладнання, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) основними засадами (принципами) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).
Частиною 4 статті 74 ГПК України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За приписами частин 1, 2 статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Виходячи з аналізу вище вказаних норм процесуального права, обов'язок доказування тих обставин на які посилаються учасники судового процесу, як на підставу своїх вимог або заперечень покладено на сторони, при цьому суд позбавлений прав самостійно збирати докази, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Всупереч вказаним положенням ГПК України відповідачем на подано суду доказів на підтвердження надання позивачем не якісних послуг та доказів на підтвердження звернення до позивача з вимогою про перерахунок суми заборгованості.
Отже, враховуючи вищезазначені обставини та беручи до уваги фактичні обставини, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову у даній справі.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування чи зміни рішення господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, з урахуванням меж апеляційного оскарження, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, рішення в оскаржуваній частині ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/11276/24, за наведених скаржником доводів та обґрунтувань апеляційної скарги.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ожерелья Славутича" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі №910/11276/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2024 у справі №910/11276/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/11276/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді О.М. Сибіга
Г.П. Коробенко