вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"28" квітня 2025 р. Справа№ 910/10386/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, матеріали заяви Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю
про ухвалення додаткового рішення
в межах апеляційної скарги Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2024
у справі № 910/10386/24 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоббіт Хаус»
до Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю
про стягнення 126 940,19 грн
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 апеляційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі № 910/10386/24 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі № 910/10386/24 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоббіт Хаус» на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю 3 633,60 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.
31.03.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від 29.03.2025 Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить прийняти додаткову постанову у справі № 910/10386/24, якою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоббіт Хаус» витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 16 000,00 грн.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 31.03.2025 заяву Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення в межах справи № 910/10386/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 постановлено розгляд заяви Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10386/24.
09.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоббіт Хаус» до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення щодо судових витрат Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю, в яких позивач просив Залишити без розгляду заяву Фірми «Т.М.М.» -ТОВ від 28.03.2025 про ухвалення додаткового рішення.
17.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10386/24.
Розглянувши заяву Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі № 910/10386/24, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви та ухвалення додаткової постанови.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 124 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, який передбачає, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2024 від Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, серед іншого, просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 16 000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції відповідач до відзиву на позовну заяву долучив копії: договору про надання правової допомоги від 01.01.2024, укладений між адвокатом Саєнко Ю.М. та Фірмою «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю; додаткової угоди № 1 від 02.09.2024 до договору про надання правової допомоги від 01.01.2024; акту № 1 від 06.09.2024 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 01 від 01.01.2024.
Згідно акту № 1 від 06.09.2024 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 01 від 01.01.2024 адвокат надав, а клієнт прийняв послуги щодо складання, направлення, витребування процесуальних та інших документів за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоббіт Хаус» до Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення коштів, що розглядається в Господарському суді міста Києва (справа № 910/10386/24).
Частиною 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18.
На переконання колегії суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хоббіт Хаус» не навело належних доводів неспівмірності заявлених до стягнення позивачем витрат у розмірі 16 000,00 грн із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, а доводи позивача щодо неможливості долучення нових доказів відхиляються за неспроможністю, з огляду на невідповідність таких матеріалам та доводам заяви Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення.
Разом з тим, при вирішенні питання розподілу витрат відповідача на правову допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
У пункті 52 постанови від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 Верховний Суд вказав, що визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Врахувавши принцип співмірності, колегія суддів зазначає, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності. Суд констатує, що витрати на підготовку заяв по суті справи (відзивів, відповідей на відзиви, заперечень), як правило, підлягають відшкодуванню, оскільки вони відповідають критерію необхідності (їх надання вимагається згідно з процесуальним законом). У той же час, витрати на аналіз законодавства, судової практики, підготовку додаткових пояснень чи інших процесуальних документів, які не є заявами по суті справи, і вчинення (виконання) яких не вимагається, згідно з процесуальним законом, не є обов'язковими для відшкодування у кожному без винятку випадку, проте можуть бути відшкодовані, якщо ця робота вплинула на розгляд справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, подані на підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідача в суді першої інстанції, суд вважає, що вказані в акті № 1 від 06.09.2024 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 01 від 01.01.2024 витрати на суму 16 000,00 грн є неспівмірними із предметом позову та складністю справи, витраченим адвокатом часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, з огляду на обсяг справи, який не потребував багато часу.
Враховуючи, що заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції відповідає укладеному між відповідачем та адвокатом договором та вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підтверджений документально, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн відповідають критеріям ст. 126 ГПК України, є розумно необхідними, належно обґрунтованими та документально доведеними, у зв'язку з чим покладаються на позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоббіт Хаус».
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що заява Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10386/24 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 130, 264, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Заяву Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10386/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоббіт Хаус» (02091, м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 6, корпус «е», кв. 85; ідентифікаційний код 44894815)
на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Провіантська, буд. 3; ідентифікаційний код 14073675)
8 000,00 грн (вісім тисяч гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
3. Доручити місцевому господарському суду видати накази на виконання даної додаткової постанови.
4. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
5. Матеріали справи № 910/10386/24 повернути до місцевого господарського суду.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук