ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про зупинення провадження у справі
29 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/499/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Національного університету “Одеська юридична академія»: не з'явився
від Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія»: Оляш К.І.,
від Південного офісу Держаудитслужби: Бойко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія»
на рішення Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 року, суддя в І інстанції Степанової Л.В., повний текст якого складено 09.12.2024, в м. Одесі
у справі №916/499/24
за позовом: Національного університету “Одеська юридична академія»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Південного офісу Держаудитслужби
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 1 710 594,40 грн
В лютому Національний університет “Одеська юридична академія» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія» в якому просив суд:
- визнати недійсними додаткові угоди №1 від 20.09.2021, №2 від 21.09.2021, №3 від 22.09.2021, №4 від 23.09.2021, №5 від 24.09.2021, №6 від 24.11.2021, №7 від 25.11.2021 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №242 від 16.09.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія» та Національним університетом “Одеська юридична академія»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія» на користь Національного університету “Одеська юридична академія» грошові кошти у розмірі 1 710 594,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що спірними додатковими угодами було збільшено ціну за 1кВт/год електричної енергії на 94,8%. Таким чином, відповідач під час укладання зазначених оспорюваних додаткових угод порушив вимоги п.п.2 п. 13.2 договору від 16.09.2021, п. 2 ч. 5 ст. 51 Закону України “Про публічні закупівлі».
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 у справі №916/499/24 позов задоволено у повному обсязі.
Суд першої інстанції із посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 по справі №922/2321/22 зазначив, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. У зв'язку з чим Додаткові угоди суперечать нормам ЦК України та Закону Закону України “Про публічні закупівлі», тому підлягають визнанню недійсними. Грошові кошти в сумі 1 710 594,40 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216,1212 ЦК України.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія», в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 у справі №916/499/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції не був встановлений факт порушення відповідачем прав позивача, що виключає можливість задоволення позову. У позові НУ «ОЮА» відсутнє будь-яке обґрунтування відносно того, які саме його права були порушені (невизнані або оспорювані) і в чому саме полягає їх порушення, а також не доведено факт того, що порушення відбулось саме з вини ТОВ «ООЕК». Отже, позивач не довів, а суд першої інстанції не встановив, порушення прав позивача саме відповідачем.
Позивач не був зобов'язаний в силу закону укладати оспорювані додаткові угоди, а у випадку відмови позивача від їх підписання, відповідні зміни до умов договору № 242 від 16.09.2021 р. внесені б не були. Натомість, позивач від підписання оспорюваних додаткових угод не відмовився, підписав спірні додаткові угоди без заперечень, отримав за ними товар, не висував до відповідача претензій, що свідчить про неналежний спосіб захисту, обраний позивачем, а також про недобросовісність поведінки позивача та порушення ним заборони суперечливої поведінки.
Додатково зазначає, що додаткові угоди до договору оскаржуються позивачем лише в частині умов щодо збільшення ціни за одиницю товару. При цьому, вказані додаткові угоди містять і інші умови Договору, щодо зміни яких сторони дійшли згоди, та які не є предметом оскарження в межах даної справи. Проте, в позові позивач просить визнати недійсними додаткові угоди у повному обсязі, а не лише в частині збільшення ціни за одиницю товару. З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції щодо визнання недійсними додаткових угод №№ 1-7 в повному обсязі є таким, що прийнято з порушенням ст. 217 ЦК України, що в свою чергу є підставою для його скасування.
Стверджує, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення ст. 1212 ЦК України, оскільки визнання недійсними вказаних додаткових угод не свідчить про відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між сторонами врегульовані умовами Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 242 від 16.09.2021 р., тобто зобов'язання є договірними.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що підписання вказаних додаткових угод не позбавляє права Позивача порушувати питання про їх недійсність, що випливає з положень Закону України «Про публічні закупівлі». Посилання Апелянта на нібито недобросовісну поведінку Позивача не спростовують доводів та вимог позовної заяви, а тому не мають братися до уваги. Оскаржувані додаткові угоди фактично стосувались лише зміни ціни, а тому визнання їх недійсними у повному обсязі є обґрунтованим. Грошові кошти, отримані Відповідачем від Позивача є такими, що набуті не відповідно умов Договору, а безпідставно.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 у справі №916/499/24, призначено дану справу до розгляду на 18.03.2025 об 11:00 та в подальшому відкладено на 29.04.2025 об 11:30.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія» надійшла заява, в якій останнє просить зупинити апеляційне провадження у справі №916/499/24 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
В обґрунтування необхідності зупинення провадження у даній справі заявник зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 29.01.2025 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №920/19/24 з метою відступлення від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, на яку посилався суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення у даній справі. Спір у справі № 920/19/24, як і у даній справі, виник у зв'язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії вартість 1кВт/год електроенергії зросла, і це призвело до підвищення ціни на понад 10% від тієї, яка визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів постачання.
До суду апеляційної інстанції від Південного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення щодо заяви відповідача про зупинення провадження у даній справі, в яких третя особа просить відмовити у задоволенні такої заяви. Вказує, що станом на дату подання заяви про зупинення провадження відсутня ухвала Великої Палати Верховного Суду про відкриття провадження у справі №920/19/24, а також те, що порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є не тільки збільшення ціни 10%, а й неналежне документальне підтвердження факту коливання ціни. Тому навіть відступлення Великої палати Верховного Суду від висновку не спростовуватиме встановлене порушення.
В судовому засіданні 29.04.2025 представник відповідача наполягав на задоволенні заяви про зупинення провадження, представник третьої особи заперечував проти її задоволення, представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
За результатами розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Так, апеляційним судом встановлено, що 29.01.2025 Верховний Суд постановив ухвалу про передачу справи № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу (шляхом уточнення) від висновків про застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону №922-VIII, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, які врахував суд першої інстанції при вирішенні спору у справі, яка розглядається.
Предметом розгляду у справі №920/19/24 були вимоги керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до ТОВ «Енергетичне партнерство» про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, укладеного за результатами публічної закупівлі, та стягнення коштів, аналогічно справі, яка розглядається.
Так, вказана справа № 920/19/24 передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з наступних підстав: 1) зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції із змінами, внесеними Законом №1530-IX від 03.06.2021; 2) порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі": Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Колегією суддів встановлено, що предмет і підстави позову, суб'єктивний склад учасників та обставини справи № 920/19/24 є подібними зі справою №916/499/24, так як спір у справі №920/19/24 виник як і у даній справі №916/499/24, через стягнення з Постачальника грошових коштів (надміру сплачених коштів) внаслідок заявлених вимог щодо визнання додаткових угод до договору недійсними.
Спір у справі №920/19/24, як і у справі, що переглядається №916/499/24, виник у зв'язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії вартість 1кВт-год електроенергії сукупно зросла, і це призвело до підвищення ціни на понад 10% від тієї, яка визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів постачання
У справі №920/19/24, так і у даній справі №916/499/24 підставою для визнання додаткових угод недійсними, у позовні заяві зазначено - порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно судом надається правова оцінка правовідносинам за договором про постачання, правомірності і обґрунтованості дій сторін при внесенні змін до договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару (укладення додаткових угод до договору).
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що правовий висновок за результатами розгляду справи №920/19/24 щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", може вплинути на висновки суду у справі №916/499/24.
Отже, справи №920/19/24 та №916/499/24 є подібними, а відтак вирішення спору у справі № 920/19/24 матиме безпосередній вплив на результат розгляду справи №916/499/24 у разі формування або уточнення Великою Палатою Верховного Суду відповідних правових висновків щодо питання застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки підставою укладення додаткових угод №1 від 20.09.2021, №2 від 21.09.2021, №3 від 22.09.2021, №4 від 23.09.2021, №5 від 24.09.2021, №6 від 24.11.2021, №7 від 25.11.2021 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №242 від 16.09.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія» та Національним університетом “Одеська юридична академія», які просить визнати позивач недійсними, була саме вказана правова норма.
При цьому, судова колегія зазначає, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 прийнято до розгляду справу № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» на рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024.
Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України та частиною 6 статті 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як уже зазначалося, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу (частина 3 вказаної статті).
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках встановлених пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З огляду на подібність правовідносин у справі №916/499/24 та у справі №920/19/24, з метою забезпечення єдності судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 у справі №916/499/24 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234, 269, 270, 273, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеська обласна енергопостачальна компанія» про зупинення провадження у справі №916/499/24 - задовольнити.
Зупинити провадження у справі №916/499/24 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Зобов'язати сторони повідомити Південно-західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст.286 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська