23 квітня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/8030/24
Провадження № 22-ц/820/808/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Демчук В.М.
за участю представника позивача Панченка Д.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волочиського відділу державної виконавчої служби Хмельницького району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» про зняття арешту з майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2025 року (суддя Колієв С.А.).
Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Волочиського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна.
В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув його батько - ОСОБА_2 , перебуваючи на службі у Збройних Силах України у Донецькій області в с. Богородичне внаслідок військових дій, отримавши вибухову травму. Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно, до складу якого входить 1/6 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач є спадкоємцем після смерті батька, а тому для прийняття спадщини звернувся із відповідною заявою до нотаріальної контори. Разом з цим у вчиненні нотаріальних дій та видачі йому свідоцтва про право власності на спірну частку квартири в порядку спадкування нотаріусом було відмовлено із посиланням на наявність зареєстрованих обтяжень (арешту) на таке майно. Підставою виникнення обтяження зазначено постанову про арешт майна у виконавчому провадженні АА №662174 від 06.03.2009, яка винесена державним виконавцем відділу ДВС Волочиського РУЮ, реєстраційний номер обтяження 8527828 та постанова про арешт майна, серія і номер 49725951 від 25.12.2015, яка винесена державним виконавцем відділу ДВС Волочиського РУЮ, індексний номер 27530284.
З метою вирішення питання про зняття вказаного арешту він звернувся до Волочиського відділу ДВС. Згідно отриманої на його звернення відповіді Волочиський відділ ДВС повідомив, що виконавче провадження №49725951 із виконання виконавчого листа від 21.10.2015 №671/1191/13-ц Волочиського районного суду Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_2 боргу у розмірі 601706,02 грн перебувало на примусовому виконання у Волочиському відділі ДВС та постановою від 23.08.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Також повідомлено, що на виконанні Волочиського відділу ДВС перебувало виконавче провадження за № 11732989 з виконання ухвали Волочиського районного суду Хмельницької області №2-265 від 18.02.2009 про накладення арешту на належне ОСОБА_2 майно. 09.04.2009 постановою державного виконавця винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження». У зв'язку із закінченням терміну зберігання матеріали вказаних виконавчих проваджень знищені та з приводу зняття арешту рекомендовано звернутися до суду.
Зазначав, що оскільки відкритих виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_2 не має, то підстави для збереження накладеного арешту відсутні. Позивач, як спадкоємець, прийняв спадщину після останнього, проте не може реалізувати свої права та оформити спадщину через наявність арешту на спірне майно.
Враховуючи викладене вище, просив суд зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна, а саме 1/6 частки квартири АДРЕСА_2 , площею 39,1 кв.м, які накладені 06.03.2009 постановою про арешт майна божника та оголошення заборони його відчуження АА № 662174 відділом ДВС Волочиського РУ та 25.12.2015 постановою про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все нерухоме майно серія та номер 49725951 відділом ДВС Волочиського районного управління юстиції.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2024 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та Акціонерне товариство «Райффайзен банк».
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2024 року замінено у справі співвідповідача Акціонерне товариство «Райффайзен банк» на ПАТ «Комерційний індустріальний банк».
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 вересня 2024 року замінено у справі співвідповідача ПАТ «Комерційний індустріальний банк» на ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. При цьому, посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на те, що позивач не прийняв у встановленому законом порядку спадщину, оскільки шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті батька спливав в листопаді 2022 року. Водночас, з врахуванням змін внесених постановою КМ України № 719 від 24.06.2022 до п. 3 постанови КМ України №164 від 28.02.2022, перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Зазначає, що позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини 05.01.2023, тобто в межах строку на прийняття спадщини. Подання такої заяви в межах строку також підтверджується інформацією з спадкового реєстру та спадкової справи.
Вказує, що суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги в межах заявлених вимог щодо зняття арешту, не мав процесуальних підстав встановлювати обставини прийняття чи неприйняття спадщини позивачем, оскільки такі вимоги жодною стороною не заявлялися, не заперечувалися та не оскаржувалися.
Звертає увагу суду на те, що відсутність виконавчого провадження щодо ОСОБА_2 свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.
Відзив учасників справи на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
В судовому засіданні представник позивача Панченко Д.В. підтримав апеляційну скаргу.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не прийняв у встановленому законом порядку спадщину після смерті ОСОБА_2 , відповідно, він не довів, що накладений арешт на спірну частку квартири порушує його права як спадкоємця на реалізацію його спадкових прав.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з наступних підстав.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 , яке видане 16.05.2022 Виконавчим комітетом Волочиської міської ради Хмельницької області (а.с.14).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційна довідка №367178904 від 23.02.2024 року, ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 1/6 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
10.03.2009 реєстратором Хмельницької філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України здійснено обтяження за номером 8527828 за постановою державного виконавця відділу ДВС Волочиського районного управління юстиції від 06.03.2009 серія АА №662174 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_2 .
Також державним реєстратором реєстраційної служби Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області 25.12.2015 здійснено обтяження за номером 12764112 (спеціальний розділ) за постановою державного виконавця відділу ДВС Волочиського районного управління юстиції від 25.12.2015 серія і номер 49725951 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_2 (а.с. 15-17).
Згідно з інформацією Волочиського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області №11357 від 11.03.2024, згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у вказаному відділі перебувало виконавче провадження зареєстроване за номером 49725951 з виконання виконавчого листа від 21.10.2015 №671/1191/13-ц Волочиського районного суду Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» боргу у сумі 610 706,02 гривень. 25.12.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника. 23.08.2016 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Також, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження зареєстроване за номером №11732989 з виконання ухвали Волочиського районного суду Хмельницької області від 18.02.2009 №2-265 про накладення арешту на усе майно, що належить боржнику ОСОБА_2 , з метою забезпечення позову ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». 02.03.2009 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 06.03.2009 постановою серія АА №662168 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все майно боржника, згідно з вимогами виконавчого документа. 09.04.2009 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». Надати більш детальну інформацію за вказаними виконавчими документами не має можливості у зв'язку із закінченням терміну зберігання завершених виконавчих проваджень.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на 1/6 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою №20 від 20.12.2022, яка видана старостою Ріпнянського Старостинського округу Волочиської міської ради Хмельницької області на день смерті ОСОБА_2 , 1969 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , він проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_3 і склад його сім'ї на день смерті був такий: мати - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - племінник, які проживають і зареєстровані за даною адресою в даний час.
05.01.2023 ОСОБА_1 подав до Волочиської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_2 . Нотаріусом заведено спадкову справу №10/2023. (а.с. 82-83)
19.12.2022 ОСОБА_3 подала до органів нотаріату заяву, в якій відмовилася від прийняття спадщини після померлого сина - ОСОБА_2 . Вказана заява була посвідчена старостою сіл Соломна, Гречана, Паціборівка, Ріпна, Сербинів Волочиської міської ради Хмельницької області та була подана до Волочиської державної нотаріальної контори 05.01.2023. (а.с. 84)
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 18.05.2009 року (справа №2-265/09) стягнуто з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 5908,72 гривень.
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 03.06.2009 року (справа №2-265/09) задоволено заяву ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та знято арешт з майна ОСОБА_5 , який був накладений ухвалою суду від 18.02.2009. Підставою задоволення вказаної заяви та скасування арешту стало погашення боржником боргу.
Заочним рішенням Волочиського районного суду (справа №671/1191/13-ц) стягнуто солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Надра» кредитну заборгованість у розмірі 74 405,11 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 610 706,02 гривень. За змістом судового рішення, ОСОБА_2 був учасником справи, проте, в резолютивній частині відсутні висновку суду щодо задоволених позовних вимог, відповідачем за якими є ОСОБА_2 .
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої, частин четвертої, п'ятої статті 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594св21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109св22).
Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Зобов'язання за кредитними договорами входять до складу спадщини.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Таким чином, правовідносини, що банком/фінансовою установою і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов'язальні правовідносини, що виникли між стягувачем і спадкоємцями, строки пред'явлення стягувачем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року в справі №203/3435/21 (провадження №61-5467св22) зазначено, що «наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».
За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з матеріалами справи встановлено, що виконавче провадження стосовно боржника ОСОБА_2 не здійснюється, арешт на належне спадкодавцеві нерухоме майно було накладено органом виконавчої служби у 2009, 2015 роках, строк для повторного пред'явлення виконавчих листів до виконання на момент вирішення спору пропущено, доказів, що у, передбачений ст. 1281 ЦК України, строк стягувачі звертались з вимогами до спадкоємця боржника не надано, дії нотаріуса щодо заведення спадкової справи та прийняття заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини не оскаржувались, колегія суддів вважає, що обтяження (арешт) частини квартири перешкоджає позивачу в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , що вказує про порушення його прав та необхідність їх захисту, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Водночас суд першої інстанції, не врахував, що за фактичних обставин у цій справі, встановлених на підставі наданих сторонами доказів, іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо, внаслідок чого необґрунтовано відмовив у позові.
При цьому, слід зазначити, що орган державної виконавчої служби не є належним відповідачем у даній справі, рішення суду щодо звільнення майна з-під арешт не впливає на права та законні інтереси відділу ДВС щодо такого майна, тому в задоволенні позовних вимог до відповідача Волочиського відділу державної виконавчої служби Хмельницького району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) слід відмовити.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Отже, з врахуванням статті 141 ЦПК України, з відповідачів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на користь позивача підлягає стягненню по 1009,33 грн судового збору ((1211,20+1816,80):3).
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна, а саме 1/6 частки квартири АДРЕСА_2 площею 39,1 кв.м, які накладені 06.03.2009 постановою про арешт майна божника та оголошення заборони його відчуження АА №662174 відділом ДВС Волочиського РУ та 25.12.2015 постановою про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все нерухоме майно серія та номер 49725951 відділом ДВС Волочиського районного управління юстиції.
В задоволенні позовних вимог до відповідача Волочиського відділу державної виконавчої служби Хмельницького району Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456, місцезнаходження 04053, місто Київ, вул. Артема, 15), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження 79018, місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_4 ) по 1009 грн 33 коп судового збору з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 квітня 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай