Справа № 439/1857/24 Головуючий у 1 інстанції: Войтюк Т. Л.
Провадження № 22-ц/811/3694/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
29 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, -
02.09.2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 15 000 грн, щомісячно починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування своїх вимог покликалася на те, що рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 04.11.2021 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. У шлюбі від подружжя народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 08.07.2011 року. Зазначає, що відповідач належної матеріальної допомоги на дитину не надає. Добровільної згоди про розмір та порядок надання матеріальної допомоги на утримання дитини між позивачем та відповідачем не досягнуто. Утримання неповнолітньої дитини здійснюється за рахунок коштів батьків позивачки, оскільки вона тимчасово не працює. Відповідач проживає у Німеччині, має власний бізнес та його місячний дохід становить 3 000 євро, а відтак він має можливість сплачувати на утримання своєї дочки ОСОБА_4 аліменти в розмірі 15 000 грн щомісячно.
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 7500,00 грн щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви - 02 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати в сумі 1211 грн 20 коп.
04.12.2024 року рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Вважає оскаржуване рішення в частині визначеного судом розміру аліментів безпідставним та надмірно завищеним.
Зазначив, що матеріальне становище відповідача суд не досліджував, а відтак встановлений судом розмір аліментів є необґрунтованим. Так, відповідач тимчасово проживає в Німеччині, має тимчасову роботу, однак працює неофіційно. Доходи відповідача є доволі нестабільними та їх недостатньо на утримання його сім'ї (дружина ОСОБА_5 та малолітній син ОСОБА_6 ). Всі його доходи витрачаються на оренду житла, комунальні послуги та харчування. Дружина ОСОБА_5 не працює, оскільки доглядає за їх малолітнім сином. Відповідач є єдиним годувальником у сім'ї, а відтак розмір аліментів у розмірі 7500 грн щомісячно є обтяжливим для нього. Крім того, позивачка повинна забезпечувати дитину у розмірі не меншому ніж відповідач. Виходячи зі змісту позовної заяви, позивачка не працює, з огляду на це, у відповідача є сумніви у спроможності позивачки забезпечувати доньку щомісячно у твердій грошовій сумі, що становить 7500,00 грн. Вважає, що розмір аліментів у розмірі 5 000 грн щомісячно буде цілком достатнім та відповідатиме принципу рівності батьків у їх правах та обов'язках щодо їхньої доньки.
Просить рішення суду в частині визначення розміру аліментів змінити та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 5 000 грн щомісячно.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч. 9 ст. 7 СК України).
Відповідно до ст. 142 Сімейного Кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
Згідно ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Судом встановлено, що сторони спору є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 08.07.2011 року (а.с.13).
Згідно платіжних інструкцій, відповідач впродовж 2022-2023 років добровільно перераховував кошти на утримання доньки на банківську картку дочки ОСОБА_4 та позивачки (а.с. 33-40).
Згідно з довідки № 8-10/3/С-1766 про зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб від 14 серпня 2024 року, неповнолітня ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 (а.с. 14).
З довідки форми ОК-5 Пенсійного фонду України Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування вбачається, що ОСОБА_3 (позивачці) з травня 2019 року дохід не нараховується (а.с. 15-16).
Згідно довідки форми ОК-5 Пенсійного фонду України Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідачу ОСОБА_1 дохід з 2017 року не нараховується (а.с. 47-48).
На утриманні відповідача також перебуває неповнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 (а.с. 46 зворот).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 ,районний суд виходив з того, що позивачка не довела, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в сумі 15 000 грн щомісячно, зокрема, не доведено розмір щомісячного доходу платника аліментів, його витрати на придбання нерухомого майна або рухомого майна, сума якого перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи. Враховуючи стан здоров'я дитини, її матері, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення при вирішенні справи, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 7 500 грн щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви - 02 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки при вирішенні даного спору районним судом враховано сукупність всіх обставин, які мають істотне значення для визначення розміру аліментів. Суд вірно виходив з того, що відповідач зобов'язаний та спроможний надавати матеріальну допомогу дитині у визначеному судом розмірі, вважаючи цей розмір обґрунтованим, достатнім та таким, що відповідає потребам дитини та не є надмірним з точки зору звичайних і необхідних потреб дитини.
Крім того, відповідач є особою працездатного віку, має можливість працювати та зобов'язаний утримувати неповнолітню ОСОБА_4 . При визначенні розміру аліментів судом враховано, що на утриманні відповідача, крім доньки сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває малолітній син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які є достатньо мотивовані.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2024 року, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 29 квітня 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра