Справа № 686/6024/25
Провадження № 2/686/3179/25
22 квітня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Мазурок О.В.
при секретарі - Колісник Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького, в порядку
ст.. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллфін" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вказавши, що 30.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллфін" та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №1756779 від 30.11.2021 року в електронній формі. За умовами п.1.1 укладеного Договору позики, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Пунктами 1.3, 1.4 Договору позики встановлено, що позика надається строком на 14 днів. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору позики між позичальником і позикодавцем.
Позивачем в порядку встановленому п.1.4 Договору позики на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 5000 грн., що підтверджується повідомленням №а_47569430_1756779 року ТОВ «Профітгід», яке надає ТОВ «Веллфін» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів.
Позивачем належним чином виконані умови Договору позики, в той час як відповідачем отримані кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором позики зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.
Згідно п.1.5.1 Договору позики, нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1,8% від суми позики, але не менше ніж 50 грн. за перший день користування позикою; 1,8 % від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору.
Відповідно до п.1.1, 1.5.1 Договору позики, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 20.02.2025 року становить 15000,00 грн., з яких: 5000 грн. - основний борг; 10000,00 грн. - відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовні заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, відзиву на позовну заяву, заяви про розгляд справи без його участі не надсилав. За таких обставин, суд із письмової згоди представника позивача ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 30.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллфін" та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №1756779 від 30.11.2021 року в електронній формі. За умовами п.1.1 укладеного Договору позики, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Пунктами 1.3, 1.4 Договору позики встановлено, що позика надається строком на 14 днів. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору позики між позичальником і позикодавцем.
Позивачем в порядку встановленому п.1.4 Договору позики на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 5000 грн., що підтверджується повідомленням №а_47569430_1756779 року ТОВ «Профітгід», яке надає ТОВ «Веллфін» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів.
Позивачем належним чином виконані умови Договору позики, в той час як відповідачем отримані кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором позики зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.
Згідно п.1.5.1 Договору позики, нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1,8 % від суми позики, але не менше ніж 50 грн. за перший день користування позикою; 1,8 % від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього Договору.
Відповідно до п.1.1, 1.5.1 Договору позики, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 20.02.2025 року становить 15000,00 грн., з яких: 5000 грн. - основний борг; 10000,00 грн. - відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 даного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України..
Відповідно до ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У зв'язку з порушенням позичальником строку повернення позики та процентів за користування позикою товариство «ВЕЛЛФІН» 04 березня 2025 року звернулось до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості станом на 20.02.2025 року становить 15000,00 грн., з яких: 5000 грн. - основний борг; 10000,00 грн. - відсотки.
За положеннями статей 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.
За умовами укладеного сторонами договору позики № 1756779 від 30.11.2021 року ТОВ «ВЕЛЛФІН», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану позику у повному обсязі до 14.12.2021 року.
Сторони досягли згоди у тому, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до умов цього договору та Графіку розрахунків.
Згідно визначеного сторонами графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною договору позики, повернення позики здійснюється позичальником одним платежем 14.12.2021 р. в сумі 6250 грн., з яких: 5000,00 грн. сума кредиту за договором та 1260,00 грн. проценти за користування кредитом.
Таким чином, позикодавець відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 14.12.2021 року.
Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що згідно договору позики боржником борг мав бути повернутим до 14.12.2021 року, розмір відсотків відповідно до п.1.5.1 договору встановлено, що протягом строку позики, встановленого п.1.3 договору, розмір основних процентів, складає 1,8 процента від суми позики, але не менше ніж 50 гривень за перший день користування позикою; 1,8 процента від суми від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.3 цього договору.
В судовому засіданні судом встановлено, що в порушення умов договору позики відповідач не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 5000 грн., а тому слід стягнути вказані кошти з відповідача в судовому порядку.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, суд вважає, що період нарахувань за ч. 2 ст. 625 ЦК України (проценти від простроченої суми) у даній справі становитиме 5400 грн. (90 грн.х 60 днів) проценти за період з 14.12.2021 року по 22.02.2022 року, та з 23.02.2022 не може бути застосовано.
Розрахунок заборгованості, наданий позивачем свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою в сумі 15000,00 грн. включає період з 30.11.2021 року по 22.03.2022 року.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задоволити частково та слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором позики №1756779 від 30.11.2021 року в сумі 11660 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за основною сумою позики; 1260,00 грн. - проценти за користування позикою в межах строку кредитування та 5400 гривень проценти в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України за період з 14.12.2021 року по 22.02.2022 року. В задоволенні решти позовних вимог, слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1883,00 грн.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст.526,599, 627,629,1048,1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» 11660 гривень 00 копійок заборгованості та 1883 гривень 00 копійок сплоченого судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складення повного тексту судового рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄРПОУ 39952398, адреса: 03601, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає в
АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 29.04.2025 року.
Суддя: