Рішення від 29.04.2025 по справі 683/3871/24

Справа № 683/3871/24

2/683/325/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Цішковського В.А.

з участю секретаря Васічевої О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Старокостянтинів цивільну справу № 683/3871/24, номер провадження 2/683/325/2025 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2024 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (далі - ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ») Пархомчук С.В. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 25833 від 29.03.2021 року у сумі 25 000 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в сумі 4 000 грн та з простроченої заборгованості за процентами в сумі 21 000 грн, а також стягнути судові витрати.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що 29.03.2021 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 25833 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» надав відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, що передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 4 000 грн; дата надання кредиту: 29.03.2021 року; строк кредиту: 18 днів; валюта кредиту: UAН; стандартна процентна ставка - 2,5% в день або 912,5 % річних.

17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 25 000 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в сумі 4 000 грн та з простроченої заборгованості за процентами в сумі 21 000 грн, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

05 лютого 2025 року представником позивача подано до суду заяву про стягнення із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10.03.2025 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Савченко Я.В. подав відзив на позовну заяву ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», вважає, що даний позов є безпідставним та необґрунтованим. Так, позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які: підтверджують факту укладення між кредитором та відповідачем кредитного договору; підтверджують факт надання коштів відповідачу за кредитним договором; підтверджують те, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» сформовано до ОСОБА_1 вимогу за кредитним договором відповідно до ч.2 ст.517 ЦК України; вказують на наявність у відповідача заборгованості перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ»; підтверджують факт повної оплати права вимоги позивачем за договором факторингу.

Представником позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» Пархомчук С.В. подано до суду письмові додаткові пояснення по справі. Зазначив, що відповідачем було вчинено певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту, тобто відповідач самостійно для себе визначив необхідний для себе обсяг часу для ознайомлення з умовами договору, після чого проявив намір вступити з кредитодавцем в договірні відносини на умовах визначених правилами.

У відповідності до умов укладеного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Крім того, представник пояснив, що у відповідності до умов укладеного кредитного договору, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при укладанні кредитного договору. Отже, доступ до виписок по картці, на яку перераховано кредитні кошти, має банк-емітент та відповідач ОСОБА_1 .

Враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.03.2021 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №25833 про надання фінансового кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п. 1.1 договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що кредит надається строком на 18 днів, тобто до 15.04.2021 року.

Так, ТОВ «ФК «Авіра Груп» надав відповідачу грошові кошти на наступних умовах: сума виданого кредиту: 4 000 грн; дата надання кредиту: 29.03.2021 року; строк кредиту: 18 днів; валюта кредиту: UAН; стандартна процентна ставка - 2,5% в день або 912,5 % річних.

17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №02-17/02/2022 від 17.02.2022 року, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №25833 від 29.03.2021 року.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №25833 ОСОБА_1 , станом на 22.05.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 25 000 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в сумі 4 000 грн та з простроченої заборгованості за процентами в сумі 21 000 грн

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за вищезазначеним договором позики перед новим кредитором ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «KL7953», що був надісланий ОСОБА_1 на вказаний нею номер телефону, суд вважає, що укладення кредитного договору № 25833 від 29.03.2021 року відбулось, що узгоджується зі ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», та останній перераховано суму кредиту в розмірі 4 000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 .

Факт отримання коштів позичальником підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» за №4932/05 від 21.05.2024 року, відповідно до якого 29.03.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 4 000 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Отже, доводи представника відповідача не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та останнім не подано доказів про не отримання на банківський рахунок ОСОБА_1 суми кредиту.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, суд знаходить позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту у розмірі 25 000 грн такими, що підлягають задоволенню.

В частині заявлених вимог щодо стягнення судових витрат, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У зв'язку із задоволенням позову, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 2 422,40 грн (який сплачено з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки при подачі позову через систему «Електронний суд»).

При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правничу допомогу в загальній сумі 10 500 грн суд виходить з такого.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Пархомчука С.В.; копію акту про отримання правової допомоги від 27.01.2025 року; платіжну інструкцію № 3 4656 від 27.01.2025 року, про оплату правничої допомоги, згідно договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року.

Тому суд, на підставі поданих позивачем доказів та враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відсутність заперечень відповідача щодо співмірності наданих витрат на правничу допомогу, приходить до висновку, що витрати ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 10 500 грн.

Керуючись ст.ст. 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №25833 від 29.03.2021 року у розмірі 25 000 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в сумі 4 000 грн та з простроченої заборгованості за процентами в сумі 21 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. та оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 10 500 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місце знаходження: вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7 м. Київ, код ЄДРПОУ 42228158.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя:

Попередній документ
126943820
Наступний документ
126943822
Інформація про рішення:
№ рішення: 126943821
№ справи: 683/3871/24
Дата рішення: 29.04.2025
Дата публікації: 01.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (25.06.2025)
Дата надходження: 16.12.2024
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором