Справа № 682/2931/24
Провадження № 2/682/124/2025
28 квітня 2025 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Маршал І.М.,
секретаря судового засідання Захарчук С.П.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову позивач вказував, що 12.10.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 542932873 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Після вчинених дій щодо укладення договору відповідачу було здійснено переказ коштів в сумі 15 000,00 грн. на його банківську картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. Також, 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 року між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та №28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в новій редакції від 31.12.2020 року. 31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року. 31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року. Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. 28.10.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 2810/24/E відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором №542932873 від 12.10.2021 року перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання грошової вимоги до відповідача в розмірі 93 599, 12 грн. Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, в результаті чого станом на 25.11.2024 року у нього виникла заборгованість у розмірі 93 599,12 грн., яка складається з 21 999,40 грн. заборгованості по кредиту та 71 599,72 грн. заборгованості по несплаченим відсотками за користування кредитом. Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» 93 599,12 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.
Сторона позивача в позові до суду клопотала про розгляд справи за їх відсутності. Позов підтримують в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом установлено, що 12.10.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 542932873 в формі електронного документа з використанням електронного підпису.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. Також, 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 року між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та №28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в новій редакції від 31.12.2020 року. 31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року. 31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року. Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. 28.10.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 2810/24/E відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором №542932873 від 12.10.2021 року перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання грошової вимоги до відповідача в розмірі 93 599, 12 грн.
Відповідач взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконала у строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та проценти за його користування не сплатив у повному обсязі, порушивши вимоги кредитного договору та ст. ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 93 599,12 грн., з яких: 21 999,40 грн. - заборгованість по кредиту; 71 599,72 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 6 000 грн., суд приймає до уваги викладене нижче.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 3 000 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об'єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі. Відповідно у цій частині вимог позову - він підлягає до задоволення частково.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою ним за подачу позову 2422,40 грн. судового збору.
На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549- 552, 611, 612, 624, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 274, 277 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №542932873 від 12.10.2021 року, у розмірі 93 599, 12 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та 3 000 гривень - витрати на правову допомогу.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Суддя Маршал І. М.