Справа № 681/140/25
Провадження 2/681/224/2025
29 квітня 2025 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
В лютому 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача 47 875 грн заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та 10 000 грн витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначав, що 20.02.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір № 4403969 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримав кредит з загальній сумі 5000 грн строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання за вказаним договором перед ОСОБА_1 виконало надавши йому кредит у вказаній сумі шляхом зарахування на платіжну картку відповідача.
Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків у строки і на умовах, передбачених кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за тілом кредиту та відсотками за користуванням кредитними коштами. За умовами кредитного договору відповідачу також нараховано штрафні санкції в розмірі 2 500 грн, проте такі згідно чинного законодавства стягненню не підлягають.
Враховуючи невиконання ОСОБА_1 своїх боргових зобов'язань 25.10.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило право грошової вимоги до відповідача для ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» .
25.11.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінило свою назву на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
З метою захисту своїх прав Товариство звернулось до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4403696 станом на 27.01.2025 в загальному розмірі 47875 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом у розмірі 5000 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором - 31125 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими позивачем - 11750 грн.
Відповідно до ухвали судді від 10 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
18 лютого 2025 року до суду надійшли витребувані докази.
Позивачем копію позовної заяви з доданими документами надіслано відповідачу цінним листом з описом вкладення 01.02.2025.
ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою місця проживання судом направлено копію ухвали про відкриття провадження, однак згідно з відміткою відділення Укрпошти від 14.02.2025 адресат відсутній за вказаною адресою, у зв'язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду, проте відповідно до положень п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається врученим. У встановлений судом строк ОСОБА_1 відзив на позов не подав.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Встановлено, що 20 лютого 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою ІТС ТОВ «Лінеура Україна», доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Credit7», було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4403969 (надалі - Договір), який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 81580 (а.с.26-37).
Відповідно до умов Договору відповідач отримав кредит в сумі 5000 грн строком на 360 днів та зобов'язується повернути його, сплачувати проценти за користування кредитом кожні 30 днів згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графіком платежів) (п.п. 1.2, 1.3 Договору).
Пунктом 1.4 та підпунктом 1.4.1 Договору встановлено, що тип процентної ставки - фіксована; за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 50 000 грн (п.1.6, п.п.1.6.1 Договору).
Згідно з п.2.1 Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит в безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки, яка є Додатком № 1 до Договору, доведено до відома ОСОБА_1 графік платежів за Договором, їх розмір, дата внесення останнього платежу - 13.02.2025.
Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 48604 також підписано паспорт споживчого кредиту, інформація в якому відповідає умовах укладеного кредитного договору (а.с.38-40).
ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу кредитні кошти в визначеному розмірі, що підтверджується даними листа ТОВ «Пейтек Україна» вих. № 20241101-3709 від 01.11.2024, відповідно до якого останнє, маючи повноваження на підставі договору про переказ коштів № 03012024-1 від 03.01.2024 перерахувало кошти в сумі 5000 грн на платіжну картку клієнта, маска картки НОМЕР_2 , від ТОВ «Лінеура Україна», та відомостями листа АТ «УкрСибБанк» № 231-4-01/07-476-БТ від 10.02.2025 згідно з якими на ім'я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 20.02.2024 здійснено зарахування коштів на суму 5000 грн (а.с. 25, 109).
25 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №25-10/2024 за умовами якого первісний кредитор на умовах платності відступив для Товариства права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, перелік який зазначено в Реєстрі Боржників, який є невід'ємною частиною договору, а Товариство прийняло їх та оплатило, що підтверджується даними вказаного договору факторингу, актів прийому-передачі реєстру боржників від 25.10.2024, копії платіжної інструкцій № 3475 від 01.11.2024 (а.с.59-68, 70).
За даними Витягу з Реєстру Боржників від 25.10.2024 до вказаного договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4403969 в загальному розмірі 38625 грн, що складається з: 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 31125 грн - заборгованість за відсотками, 2500 грн - заборгованість за пенею, штрафами (а.с.69).
Первісним кредитором повідомлено боржників про відступлення права вимоги за кредитними договорами шляхом розміщення в особистих кабінетах боржників відповідної інформації та надіслання текстового повідомлення на зазначений в анкеті боржника телефонний номер; так боржник за кредитним договором № 4403969 повідомлений про зміну кредитора на телефонний номер НОМЕР_3 (а.с.58).
Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування цього товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с. 87), реєстраційні дії щодо зміни найменування проведені державним реєстратором Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1000681070010062201 від 10.12.2024 (а.с.48).
Позивачем надано розрахунок заборгованості, виданий первісним кредитором, відповідно до якого заборгованість відповідача за договором № 4403969 від 20.02.2024 станом на 25.10.2024 становить 38625 грн та складається з: 5000 грн заборгованості за основним боргом та 31125 грн заборгованості за процентами, які нараховувались з 20.02.2024 по 25.10.2024, 2500 грн - штрафні санкції (а.с.41-45).
Крім того за даними розрахунку заборгованості за Договором, наданого позивачем, за період 26.10.2024 по 27.01.2025 Товариством також нараховано проценти за користування відповідачем кредитними коштами у сумі 11750 грн (а.с.46-47).
Позивач не заявляв вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій, оскільки такі відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України підлягають списанню кредитодавцем.
Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з такого.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст.11 ЦК України, ними, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
За положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу вимог ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).
Судом встановлено, що договір № 4403969 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 20.02.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 , підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, є укладеним.
Первісний кредитор виконав свої зобов'язання за вище вказаним кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно його умов.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, основну суму боргу (кредит) не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.
Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитний договір та договір факторингу, позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та процентів за їх використання з боржника.
За позицією позивача нараховані відсотки за кредитним договором є процентами за користування кредитом які нараховані в межах строку дії договору та в розмірі визначені ним. Підписуючи договір позичальник погоджувався на укладення договору саме такого змісту.
За умовами кредитного договору сума кредиту складає 5 000 грн, строк кредитування - 360 днів, стандартна процентна ставка - 2,5 % за кожен день користування кредитом застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору.
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що нарахування процентів здійснювалось як первісним кредитором так і Товариством за 343 днів по 27.01.2025 включно, для нарахування застосовувалась процентна ставка 2,5 % за кожен день користування кредитом.
Однак суд не бере до уваги надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором № 4403969 від 20.02.2024 в частині нарахування процентів за користування кредитом виходячи з такого.
Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов'язки його сторін.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Так, Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частиною 5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Вказаним Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, в якому передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Таким чином, нормами Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що при укладенні договорів про споживчий кредит максимальна денна процентна ставка 2,5% застосовується до 22 квітня 2024 року, 1,5% - до 20 серпня 2024 року, а з 21 серпня 2024 діє процентна ставка 1%.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом становить 24875 грн та складається з: 7875 грн - відсотки за період з 20.02.2024 по 22.04.2024 (5000 грн тіло кредиту х 2,5 % х 63 дні), 9000 грн - відсотки за період з 23.04.2024 по 20.08.2024 (5000 грн тіло кредиту х 1,5 % х 120 днів), 8000 грн - відсотки за період з 21.08.2024 по 27.01.2024 (5000 грн тіло кредиту х 1,0 % х 160 днів).
Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тож з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 29875 грн (5000 грн тіло кредиту + 24875 грн проценти за користування).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У зв'язку із частковим задоволенням позову на 62,4 %, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 1511,58 грн.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що 10 грудня 2024 року між Товариством та адвокатом Городніщевою Є.О. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024. Предметом вказаного договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах передбачених, даним договором (а.с.19-20).
Відповідно до розділу 4 вказаного договору, сторони погодили порядок оплати послуг адвоката.
10 грудня 2024 року позивач та адвокат Городніщева Є.О. склали заявку № 6599 до вказаного договору про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до якої адвокат зобов'язується надати послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4403969 від 20.02.2024, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , вартість яких визначена у розмірі 10 000 грн. (а.с.22-23).
Як вбачається з акту № 6599 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 27 січня 2024 витрати Товариства на правничу допомогу адвоката по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4403969 від 20.02.2024 з ОСОБА_1 в суді першої інстанції становлять 10 000 грн; правова допомога полягала в наданні адвокатом консультації та роз'яснень з правових питань, дослідженні наданих позивачем документів, аналізі фактичних обставин справи, чинного законодавства та судової практики, самостійному отриманні необхідних письмових доказів, складенні та оформленні позовної заяви та додатків до неї, а також інших процесуальних документів, представництві інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства тощо (а.с.24).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем також надано рахунок на оплату №6599/01-2025 від 27.01.2025 на суму 10000,00 грн (а.с. 18) ордер на надання правової допомоги від 27.01.2025 (а.с. 17), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 88).
Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6240 грн (62,4 % від 10000 грн).
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4403969 від 20 лютого 2024 року, яка станом на 27.01.2024 складається з: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 24875 грн. - заборгованість за відсотками, а всього 29875 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн 00 коп.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1511,58 грн. та на правову допомогу в розмірі 6240 грн.
Рішення набирає законної сили після тридцяти днів з дня його складення, якщо на нього не буде подано апеляційну скаргу учасниками справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. вул.Загородня, 15 офіс 118/2 м.Київ поштовий індекс 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: