28.04.2025 Справа №607/8562/25 Провадження №1-кс/607/2425/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Данилівці Тернопільського району Тернопільської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , із середньою освітою, непрацюючої, вдови, яка має на утриманні одну малолітню дитину, у відповідності до ст. 89 КК України не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
28.04.2025 слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., у кримінальному провадженні №12025211040000486 від 10.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025211040000486 від 10.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.01.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі, 15.03.2022 Верховною радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, та на момент події кримінального правопорушення - Законом України від 29.10.2024 № 4024-ІХ продовжено строк дії воєнного стану на 90 діб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.03.2025 у період часу з 01 год. 10 хв. до 01 год. 19 хв. у ОСОБА_4 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої, яка перебувала за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 у період часу з 01 год. 10 хв. до 01 год. 19 хв., перебуваючи поблизу приватного будинку, що знаходиться за адресою: вул. Стрімка 30, м. Тернопіль, який належить ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечних характер своїх дій, та те, що її дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом підбору ключа проникла до приміщення будинку по АДРЕСА_2 , звідки викрала грошові кошти в сумі 7 000 гривень, що належать ОСОБА_7 . У подальшому, ОСОБА_4 покинула місце вчинення кримінального правопорушення із викраденим майном, чим спричинила матеріальну шкоду ОСОБА_7 на загальну суму 7 000 гривень.
Слідчий у клопотанні зазначає, що 25.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
У клопотанні слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідка ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Вказані обставини та тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, на думку слідчого, свідчать про наявність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладенням на неї обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідком у даному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Внесене клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України, його копія вручена підозрюваній.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні, посилаючись на визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, щире каяття у вчиненому, а також перебування на її утриманні малолітньої дитини, просила застосувати щодо неї більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також вказав на наявність підстав для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, який вважає достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що СВ Тернопільського РУП ГУНП у Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211040000486 від 10.03.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
25.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Зокрема такими доказами є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025211040000486 від 10.03.2025; електронний рапорт старшого інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 від 09.03.2025; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.03.2025; протокол огляду місця події від 09.03.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 11.03.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 11.03.2025; протокол отримання зразків для експертизи від 11.03.2025; лист-відповідь заступника директора Тернопільського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_11 від 14.03.2025; висновком експерта за результатами проведення судової дактилоскопічної експертизи від 13.03.2025; протокол огляду від 07.04.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 10.04.2025; протоколи проведення слідчого експерименту від 10.04.2025 та 25.04.2025; протоколи за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відео контроль особи від 16.04.2025; протокол допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 25.04.2025; протокол отримання зразків для експертизи від 25.04.2025, інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому слідчим суддею повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваною ОСОБА_4 цього кримінального правопорушення.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, яке відповідно до положень ч. 5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Як зазначено у клопотанні слідчого, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідка ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідка ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні.
Так, ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину та розмір покарання, яке їй загрожує, підозрювана може умисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду на території України та поза її межами з метою уникнення передбаченої законом відповідальності.
При встановленні існування ризику незаконного впливу на потерпілого та свідка у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. За таких обставин, ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
Поряд з цим слідчий суддя враховує, що відомостей про те, що підозрювана ОСОБА_4 у будь-який спосіб на даний час перешкоджає досудовому розслідуванню кримінального провадження №12025211040000486 від 10.03.2025 чи має намір перешкоджати йому у майбутньому у матеріалах провадження немає, і слідчому судді таких даних не надано, а тому під час розгляду даного клопотання заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, свого підтвердження не знайшов.
Отже, слідчим у поданому клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідка ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України слугує підставою для застосування запобіжного заходу.
Отже, з урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели слідчому судді обставини, які виправдовують застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби. За встановлених обставин слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя у відповідності до вимог ч. 1 ст. 178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваної; відсутність у підозрюваної постійного місця роботи; репутацію підозрюваної; відсутність судимостей у підозрюваної.
Зважаючи на наведене та враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_4 , яка є вдовою та у відповідності до положень ст. 89 КК України вважається не судимою, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, наявність у неї постійного місця проживання та малолітньої дитини на утриманні, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, в межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, тобто по 25.06.2025, з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного обґрунтування клопотання.
Поряд з цим, надаючи оцінку доводам сторони захисту про наявність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя вважає, що з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин та ризиків запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на даний час не зможе запобігти вказаним ризикам та дисциплінувати процесуальну поведінку підозрюваної.
Наведені в судовому засіданні ОСОБА_4 доводи на свій захист, в тому числі, і щодо наявності в неї на утриманні малолітньої дитини, визнання свої вини у вчиненому та каяття з приводу скоєного також не можуть бути безумовною підставою для застосування щодо підозрюваної менш суворого запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про існування ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого.
Отже, застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., на переконання слідчого судді, є співмірним з існуючими ризиками, передбаченими пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідає особі підозрюваної та тяжкості кримінального правопорушення, вчинення якого їй ставиться у вину, вказаним запобіжним заходом буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя доходить висновку, що на даному етапі кримінального провадження виправданий такий ступінь втручання у права і свободи особи підозрюваної ОСОБА_4 , що відповідає меті досягнення дієвості кримінального провадження.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідком у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії запобіжного заходу та покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків визначити по 25.06.2025.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Доручити виконання ухвали Відділенню поліції № 2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, для чого негайно направити її копію для здійснення відповідного контролю за підозрюваною.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1