Справа № 606/447/25
28 квітня 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Ромазан Л.С., при секретарі Будз М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Гонца Василь Іванович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії ЕНА №4300993 від 18 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 340 грн., тобто за те, що 18.03.2025 о 21 год. 53 хв. в м. Теребовлі по вул. Князя Василька, 60 Тернопільського району Тернопільської області він керував транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Golf» з державними номерними знаками (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , у якого у темну пору доби не працювали лампи задніх габаритних ліхтарів, чим порушив п.31.4.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 18.03.2025 о 21 год. 53 хв. в м. Теребовлі по вул. Князя Василька, 60 Тернопільського району Тернопільської області, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Golf» з д.н.з. НОМЕР_1 , він здійснив зупинку на узбіччі дороги, після чого до нього підійшли працівники поліції та вказали, що в керованому ним транспортному засобі не горять лампи задніх габаритних ліхтарів. Разом із працівниками поліції він підійшов до задньої частини автомобіля і виявив, що лампа одного з габаритних ліхтарів не горить, а тому позивач озвучив, що зараз усуне дану несправність, тобто замінить перегорівшу лампочку габаритного ліхтаря, однак працівники поліції відмовили йому в цьому та запропонували пред'явити посвідчення водія і реєстраційний документ на транспортний засіб, оскільки прийняли рішення про винесення щодо нього постанови за ч.1 ст.121 КУпАП. Позивач вказав, що працівник поліції Гонца В.І., отримавши вказані документи, направився до службового автомобіля, не взяв до уваги пояснення позивача і виніс відносно нього постанову серії ЕНА №4300993 від 18 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. Просить постанову скасувати.
Ухвалою судді від 26 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, в позовній заяві вказав проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача ГУНП в Тернопільській області Галина Поважна в судове засідання не з'явилася, однак 03 квітня 2025 року надіслала відзив на позов, у якому просила розглянути справу без участі представника відповідача та відмовити у задоволенні позову.
Так, у своєму відзиві відповідач вказала, що інспектор Гонца В.І. під час патрулювання в м. Теребовлі Тернопільського району Тернопільської області 18.03.2025 о 21 год. 53 хв. помітив рух транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Golf» з д.н.з. НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла, а тому прийняв рішення зупинити вказаний транспортний засіб для з'ясування обставин здійснення правопорушення. Відповідач зазначив, що після встановлення працівниками поліції особи водія, ними було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, заслухано усі пояснення позивача, повідомлено, яка справа розглядається та те, що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. Відповідач також вказав, що із відеозапису вбачається, як позивач перевіряє режим роботи габаритів і визнає несправність, а саме повідомляє, що габарити деколи працюють, а деколи ні. Оскільки ОСОБА_1 порушено пункт 31.4.3 ПДР, тому його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП. На підставі викладеного, вважає, що винесена стосовно ОСОБА_1 постанова є законною та обгрунтованою.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Гонца Василь Іванович, в судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання.
Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності наявні у справі докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4300993 від 18 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. Зокрема, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 18.03.2025 о 21 год. 53 хв. в м. Теребовлі по вул. Князя Василька, 60 Тернопільського району Тернопільської області керував транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Golf» з державними номерними знаками НОМЕР_1 , у якого у темну пору доби не горять лампи задніх габаритних ліхтарів, чим порушив п.31.4.3 Правил дорожнього руху України.
Так, оглядом відеоматеріалів відображено вказаний транспортний засіб із лівої та задньої частини кузова, який перебуває в нерухомому стані від початку і до кінця відеофіксації. Поряд із вказаним транспортним засобом знаходиться працівник поліції і вказує ОСОБА_1 про лампи задніх габаритних ліхтарів, які не горять. Після озвучення вазаного недоліку ОСОБА_1 разом із працівниками поліції оглянули задню частину автомобіля та виявили, що ліва лампа заднього габаритного ліхтаря не горить, з чим ОСОБА_1 погодився та пояснив, що він полагодить вказану несправність (файл - відео 1 на 04:40 хв.). Після цього, працівником поліції було прийнято рішення про винесення постанови за ч.1 ст.121 КУпАП серії ЕНА №4300993 від 18.03.2025 за порушення ОСОБА_1 пункту 31.4.3 ПДР.
Таким чином, зазначене у відзиві відповідачем твердження, що працівником поліції ОСОБА_2 було помічено транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Golf» з д.н.з. НОМЕР_1 з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби у відеоматеріалах не відображається та не озвучується, що ставить під сумніви вказане.
Так, пунктом 31.4.3 ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
Зовнішні світлові прилади:
а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
б) порушено регулювання фар;
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Водночас, в оскаржуваній постанові не конкретизовано, з якими технічними несправностями та невідповідністю вимогам зовнішніх світлових приладів ОСОБА_1 експлуатував транспортний засіб та якого підпункту пункту 31.4.3 ПДР він не дотримався.
Крім того, описані в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4300993 від 18 березня 2025 року фактичні обставини вчиненого правопорушення не охоплюються п.31.4.3ПДР, оскільки вказаний пункт ПДР не містить переліку технічних несправностей, з якими забороняється експлуатація транспортних засобів, зокрема, такої технічної несправності "як у темну пору доби не працювали задні габаритні ліхтарі", за яку позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності (із відеозапису вбачається, що в керованому ОСОБА_1 транспортному засобі марки «Volkswagen» моделі «Golf» з д.н.з. НОМЕР_1 у темну пору не працював лише лівий задній габаритний ліхтар).
Згідно з п.31.5 Правил дорожнього руху у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Крім цього, суд зазначає, що згідно з п.п. «б» п.31.6 Правил дорожнього руху забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів. Тобто, ця норма Правил дорожнього руху забороняє подальший рух транспортного засобу та не передбачає застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. Вказаний пункт ПДР забороняє водію подальший рух лише у випадку коли не горять два задніх габаритних ліхтарі, однак із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 працівники поліції вказують про один -, лівий задній габаритний ліхтар, який не горить.
Таким чином, за змістом вказаних норм ПДР не забороняється експлуатація транспортного засобу, у якому не горить задній лівий габаритний ліхтар в темну пору доби, а тому експлуатація такого транспортного засобу не утворює в діях водія складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Згідно із ч.1 ст.121 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Диспозиція цієї норми передбачає керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Перелік таких несправностей зовнішніх освітлювальних приладів наведений у п.31.4.3 ПДР.
Водночас, до таких несправностей не віднесено таку, як "у темну пору доби не працюють задні габаритні ліхтарі".
За даних обставин, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , які описані в оскаржуваній ним постанові, неправильно кваліфіковано за п.31.4.3 ПДР, оскільки вказана несправність, а також заборона подальшого руху транспортного засобу з такою несправністю (у темну пору доби не горять лампи задніх габаритних ліхтарів) зазначена в п.п. "б" п.31.6 ПДР.
На підставі наведеного, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, оскільки зазначені дії позивача не містять складу такого правопорушення.
Вказане не було спростоване відповідачем.
Згідно із позицією, що міститься у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а: у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Зі змісту статті 6 Європейської конвенції з прав людини вбачається, що кожний обвинувачений у скоєнні злочину має як мінімум право мати достатньо часу та можливості для підготовки свого захисту, а також захищати себе сам особисто або через обраного ним самим захисника. При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово, зокрема в справі Deweer v. Belgium (рішення Суду від 27.02.1980 року), зазначав, що немає ніяких підстав для вузької інтерпретації ст. 6 Конвенції. Так, зазначена стаття застосовується не тільки власно до кримінального судового провадження, але і по відношенню до дисциплінарних та адміністративних процедур (принцип автономності).
Європейський суд з прав людини у п.21 свого рішення у справі "Надточий проти України від 15 травня 2008 року" зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину.
Особливості провадження у зазначеній категорії справ визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункта 3 частини 3 цієї правової норми за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов'язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі.
Аналізуючи докази у справі, суд прийшов до висновку про те, що оскаржувана постанова прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, позивач у справі був неправомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, відповідач не довів правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування постанови серії ЕНА №4300993 від 18 березня 2025 року із закриттям провадження у справі за ч.1 ст.121 КУпАП.
Керуючись ст. 245, 247, 251,252,256, 280 КУпАП, п.1 ч.1 ст.20, ст. 77, 242, 246, 257-262, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №4300993 від 18 березня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини 4 статті 286 КАС України.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , картка ID-паспорта № НОМЕР_2
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 40108720.
Суддя: