29 квітня 2025 р. Справа № 597/144/25
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Тренич А.Г.
за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заліщики в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулась до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №00-10239699 від 13.11.2023 року у розмірі 30060,00 грн та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 13.11.2023 року між ТОВ «Качай гроші» (первісний кредитор, кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір кредитної лінії №00-10239699 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Качай гроші» зобов'язалось надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, в строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на дату цієї вимоги заборгованість за кредитним договором складає 30060,00 грн., в тому числі заборгованість по кредиту - 5000,00 грн, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 25060,00 грн. Між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс кредит» було укладено Договір факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024 року, відповідно до умов якого ТОВ «Качай гроші» відступило ТОВ «Макс кредит» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №00-10239699 від 13.11.2023 року. 16.08.2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено Договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс кредит» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Кредитним договором №00-10239699 від 13.11.2023 року. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 відповідно до розрахунку заборгованості становить 30060 гривень 00 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн., заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 25060,00 грн. Оскільки на даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язання шляхом погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором, а позивач позбавлений можливості відновити своє порушене право у позасудовому порядку, останній наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 12.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
Ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 20.03.2025 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов'язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати суду інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: 1) Інформацію чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжна картка маска картки № НОМЕР_2 / чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); 2) Інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період 13.11.2023 - 18.11.2023 у сумі 5000,00 грн. (безготівкове зарахування згідно транзакції № 39991-09424-97843 від 13.11.2023); 3) Надати інформацію: чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); 4) У разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період 13.11.2023 - 18.11.2023 у сумі 5000,00 грн. (безготівкове зарахування згідно транзакції № 39991-09424-97843 від 13.11.2023), - просимо надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію; 5) Надати повний номер рахунку маска картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на який зараховано кошти; 6) У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Боржника).
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконало вимоги вказаної ухвали суду та надало витребувані документи.
Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами справи, не надала у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву.
Суд вважає, що відповідач не з'явилася у судове засідання без поважних причин, а тому, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України, справу слід розглянути за відсутності відповідачки з постановленням заочного рішення.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд встановив, що 13.11.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10239699 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Качай гроші» зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, в строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 30060,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн., заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 25060,00 грн.
22.01.2024 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс кредит» укладено Договір факторингу №22-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Качай гроші» відступило ТОВ «Макс кредит» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №00-10239699 від 13.11.2023 року.
Крім того, 16.08.2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено Договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс кредит» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Кредитним договором №00-10239699 від 13.11.2023 року.
Згідно з розрахунком заборгованості за вищевказаним кредитним договором загальна заборгованість ОСОБА_1 на дату відступлення права вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» становить 30060,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн., заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 25060,00 грн.
Станом на день звернення до суду заборгованість непогашена, відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, строк за якими настав, оскільки відсутні відомості про погашення заборгованості первісному кредитору та його правонаступнику.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.89 ЦПК України).
В статті 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Матеріалами справи підтверджено, що 13.11.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії №00-10239699 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Качай гроші» 13.11.2023 року направлено ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_3 пропозицію (оферту) укласти договір №00-10239699 про надання кредиту. 13.11.2023 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №00-10239699 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Качай гроші» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор 84846, котрий боржником було введено/відправлено.
13.11.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10239699 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до заяви прийняття (акцепт) пропозиції (оферти ) укласти договір №00-10239699 про надання кредиту від 13.11.2023 року ТОВ «Качай гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору №00-10239699 від 13.11.2023 року безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_2 , що в свою чергу свідчить про те, що ТОВ «Качай гроші» надало позичальнику суму кредиту, яка становить 5000,00 грн. Стандартна процентна ставка складає 2,80% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Строк кредиту 240 календарних днів.
ТОВ «Качай гроші» виконало свої зобов'язання згідно з договором кредитної лінії та видало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, передбаченому умовами договору.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в листі №20.1.0.0.0/7-250328/62275-БТ від 04.04.2025 повідомило, що картка № НОМЕР_4 емітована на ім'я ОСОБА_1 .
Як вбачається з виписки про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_4 за період з 13.11.2023 по 18.11.2023, зараховано переказ коштів на карту № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 , у розмірі 5000,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за вищевказаним кредитним договором загальна заборгованість ОСОБА_1 на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Качай гроші» становить 30060,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн., заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 25060,00 грн.
Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В частині 1 статті 599 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу положень ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з умовами вищевказаного кредитного договору відповідач зобов'язалась своєчасно повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
В статті 514 ЦК України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Вище встановлено, що 22.01.2024 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс кредит» було укладено Договір факторингу №22-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Качай гроші» відступило ТОВ «Макс кредит» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №00-10239699 від 13.11.2023 року.
16.08.2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено Договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс кредит» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №00-10239699 від 13.11.2023 року.
Оскільки відбулася заміна кредитора, відтак відповідач, за умови повідомлення останньої про заміну сторони у кредитних правовідносинах, була зобов'язана погасити заборгованість позивачу, за якою настав строк виконання зобов'язання. За умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримала повідомлення про відступлення права вимоги, остання не була позбавлена можливості виконати своє зобов'язання зі сплати кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, який вказаний у вищенаведеному кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.
Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання нею зобов'язань та спростування суми заборгованості перед позивачем, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити повністю.
Суд вважає, що ухилення від виконання зобов'язання шляхом погашення заборгованості за кредитним договором №00-10239699 від 13.11.2023 року призвело до порушення прав позивача, як кредитора у зобов'язанні, що виникли на підставі Договорів відступлення права вимоги №22-01/2024 від 22.01.2024 року, №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 року, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., то суд враховує таке.
Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого зокрема у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v.Greece, заява №31107/96), свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі №910/3929/18 та інших.
В обґрунтування понесених судових витрат позивач надав: договір №2211/Е про надання правничої допомоги від 22.11.2024 року; додаткову угоду №12 до договору про надання правничої допомоги від 22.11.2024 року, акт прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 22.11.2024 року №2211/Е.
Враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та з врахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2422,40 грн., який був сплачений позивачем при поданні позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст.10, 12, 76, 77, 81, 89, 141, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»(м.Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за договором №00-10239699 від 13.11.2023 у розмірі 30060,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25060,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»(м.Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»(м.Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місцезнаходження: м.Київ, вул.Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення суду складено 29 квітня 2025 року.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ