490/8205/24 29.04.2025
нп 1-кп/490/577/2025
Центральний районний суд міста Миколаєва
Справа № 490/8205/24
29 квітня 2025 року місто Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152020000647 від 16.05.2024, стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Мирне, Каланчацький район Херсонської області, громадянин України, має середню спеціальну освіту, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює помічником машиніста у локомотивному депо Миколаїв АТ «Укрзалізниця», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , законного представника потерпілого ОСОБА_6 , представника законного представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_8 ,
встановив:
ОСОБА_3 , обвинувачується у тому, що 15.05.2024 близько 19:20, у світлий час доби, за відсутності опадів, керуючи автомобілем «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по сухій, чистій, асфальтованій проїжджій частині вулиці 7-ї Слобідської, яка має по одній смузі руху протилежних напрямків, від проспекту Центрального до перехрестя з вулицею Каразіна, у місті Миколаєві.
У той же час по вулиці Каразіна рухався мопед «Suzuki ZZ Sport», без реєстраційного номеру, під керуванням малолітнього водія ОСОБА_5 , по напрямку від вулиці 2-ї Воєнної до перехрестя з вулицею 7-ю Слобідською в місті Миколаєві, наближаючись до вказаного перехрестя справа відносно напрямку руху автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Рухаючись у вказаному напрямку, водій ОСОБА_3 , діючи із кримінальною протиправною самовпевненістю, тобто, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, порушив вимоги п.п.1.3, 1.5, 2.3 «б», 16.3, 16.12 Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами та доповненнями (далі ПДР), а саме: будучи зобов'язаним знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, розуміючи, що його дії не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, при виїзді на рівнозначне перехрестя з вулицею Каразіна від проспекту Центрального в місті Миколаєві, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно, не реагуючи на її зміни, не зупинив керований ним автомобіль «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед краєм перехрещуваної проїзної частини, а продовжив рух прямо та виїхав на вказане перехрестя, не надавши дороги мопеду «Suzuki ZZ Sport», без реєстраційного номеру, під керуванням малолітнього водія ОСОБА_5 , який наближався праворуч, внаслідок чого допустив з ним зіткнення.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому першої п'ясної кістки правої кисті, забійних ран лівої кисті, лівого стегна, забою м'яких тканин, підшкірної гематоми тім'яної ділянки голови, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 16.3, 16.12 ПДР, які перебувають у прямому причинному зв'язку із наслідками, що настали.
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні захисник подав письмове клопотання, узгоджене з обвинуваченим, про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, та закриття кримінального провадження з цих підстав. До заяви додали розписку законного представника потерпілого щодо отримання від обвинуваченого 70 000,00 грн. у рахунок відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди; претензій до обвинуваченого не має.
Обвинувачений зазначив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає, заподіяну шкоду відшкодував у повному обсязі, наслідки закриття кримінального провадження розуміє; просить клопотання задовольнити.
Захисник підтвердив добровільність позиції обвинуваченого та обізнаність щодо наслідків закриття кримінального провадження.
Потерпілий ОСОБА_5 та його законний представник ОСОБА_6 заявили, що примирились із обвинуваченим, претензій матеріального та морального характеру до нього не мають; просять звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням потерпілого з винним, від цивільного позову відмовляються. Про зазначене подали до суду письмову заяву.
Представник законного представника потерпілого клопотання про закриття кримінального провадження підтримав; підтвердив добровільність намірів потерпілого та його законного представника, а також обізнаність щодо наслідків закриття кримінального провадження та відмови від позову.
Прокурор не заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого в порядку ст. 46 КК України; просив стягнути на коисть держави витрати на залучення експерта та вирішити питання щодо речових доказів.
Заслухавши сторін судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 8 від 23.12.2005 умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст. 46 КК) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Судам слід мати на увазі, що потерпілим може бути лише фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яку визнано потерпілим відповідно до ч. 2 ст. 49 КПК. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; вчинене кримінальне правопорушення є необережним нетяжким злочином, ч. 4 ст. 12 КК України, та не є таким що вчинене в результаті порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З пояснень обвинуваченого, потерпілого та законного представника потерпілого у судовому засіданні вбачається, що сторони примирились, це є вільним волевиявленням, що виключає будь-який неправомірний вплив; завдані збитки відшкодовано, вимог матеріального чи морального характеру немає; щодо наслідків звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження обізнані.
За таких обставин, наявні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження.
З приводу розгляду цивільного позову суд зазначає таке.
Відповідно до заяви про примирення від 29.04.2025, яка має підпис потерпілого та законного представника, законний представник потерпілого - ОСОБА_6 відмовилась від заявленого раніше цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; у судовому засіданні ОСОБА_6 підтвердила свою відмову від цивільного позову; зазначила, що це є вільним волевиявленням, що виключає будь-який неправомірний вплив.
Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
У відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
З урахуванням викладеного суд приймає відмову законного представника потерпілого - ОСОБА_6 від заявленого цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що є підставою для закриття провадження у частині цивільного позову.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Відповідно до ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта: в сумі 3 029,12 грн. (висновок експерта від 13.06.2024 № СЕ-19/115-24/9056-ІТ); 3 029,12 грн. (висновок експерта від 18.06.2024 № СЕ-19/115-24/9057-ІТ); 3 029,12 грн. (висновок експерта від 25.06.2024 № СЕ-19/115-24/9058-ІТ); 3 029,12 грн. (висновок експерта від 31.07.2024 № СЕ-19/115-24/12162-ІТ), загальна сума витрат становить 12 116,48 грн., має бути стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази, а саме мопед «Suzuki ZZ Sport», без реєстраційного номера, переданий ОСОБА_6 на відповідальне зберігання, має бути залишено ОСОБА_6 ; автомобіль марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий ОСОБА_3 на відповідальне зберігання, має бути залишено ОСОБА_3 .
Керуючись ст. 46 , ч. 1 ст. 286 КК України, ст. ст. 100, 124, 128, 284, 285, 286, 288 КПК України, суд
постановив:
- звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням винного з потерпілим;
- стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 12 116,48грн. (дванадцять тисяч сто шістнадцять грн. 48 коп.);
- кримінальне провадження №12024152020000647, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2024, стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України;
- прийняти відмову законного представника потерпілого - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
- провадження за цивільним позовом законного представника потерпілого - ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України;
- речові докази, а саме:
- мопед «Suzuki ZZ Sport», без реєстраційного номера, переданий ОСОБА_6 на відповідальне зберігання, залишити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- автомобіль марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий ОСОБА_3 на відповідальне зберігання, залишити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Суддя ОСОБА_1