Справа № 485/520/25
Провадження №2/485/274/25
іменем України
29 квітня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі
головуючої судді Бодрової О.П.,
за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу №485/520/25, провадження №2/485/274/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
установив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»(далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 32635,20 грн за кредитним договором №3795989 від 12.12.2021.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено договір №3795989, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 8000,00 грн на узгоджений у договорі строк та зі сплатою процентів та комісій за користування кредитом. 26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором, укладеним із ОСОБА_1 . Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка станом на 21 березня 2025 року становить 32635,20 грн, з яких: 7760,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 23435,20 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 1440,00 грн - заборгованість за комісіями.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 32635,20 грн та понесені судові витрати.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Інші процесуальні дії у справі
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2025 року відкрила провадження у справі, постановила розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, у позовній заяві просив про розгляд справи у відсутності представника Банку, позовні вимоги підтримав повністю, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки до суду не повідомив.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Суд встановив, що 12 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3795989, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти (фінансовий кредит) у розмірі 8000,00 грн на строк 15 днів до 27 грудня 2021 року зі сплатою комісії за надання кредиту в сумі 1600,00 грн, яка нараховується за ставкою 20 % від суми кредиту одноразово, та процентів за користування кредитом в сумі 1800,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом /а.с.21-25/.
Відповідно до п.1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
За умовами п.2.3.1 Продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах. Умови пролонгацій узгоджені сторонами у п.2.3.1.1 та п.2.3.1.2.
При цьому, пролонгація на пільгових умовах передбачає вчинення позичальником дій, зокрема сплати комісії за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці у п.2.3.1.1. Договору.
За умовами п.2.3.1.2. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування , але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Згідно з п.4.2. кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п.1.6. договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором S80842 від 12 грудня 2021 року, що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Перед підписанням Договору, 06 грудня 2021 року, відповідач заповнив Анкету-заяву на кредит №3795989, де зазначив власні персональні дані, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, паспортні дані, номер картки платника податків, а також адресу, номер телефону /а.с.42-44/.
Разом з укладанням кредитного договору ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту та ознайомлено з графіком платежів за договором про споживчий кредит №3795989 від 12 грудня 2021 року /а.с.40-41/.
ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надало 12 грудня 2021 року відповідачу кредит у сумі 8000,00 грн шляхом здійснення онлайн транзакції на картку/рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується копією квитанції 1850100841 від 12 грудня 2021 року /а.с.51/.
26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №26-07/2024, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передало позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі й за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 /а.с.8-19/.
Згідно копії реєстру боржників за ОСОБА_1 станом на 26 липня 2024 року рахується заборгованість за кредитним договором у розмірі 32635,20 грн, з яких 7760,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 23435,20 грн - заборгованість за відсотками, 1440,00 грн - заборгованість по комісії /а.с.27/.
Згідно із відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору №3795989 заборгованість відповідача за кредитним договором склала 32635,20 грн, з яких 7760,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 23435,20 грн заборгованість за відсотками, 1440,00 грн - заборгованість по комісії /а.с.6/.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс», заборгованість станом на 11 березня 2025 року становить 32635,20 грн та складається з: 7760,00 грн - заборгованості по основній сумі кредиту; 23435,20 грн - заборгованості за відсотками; 1440,00 грн - заборгованість по комісії /а.с.7/.
Норми права використані судом
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
При цьому, в частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).
Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження суду не надав, враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Матеріали справи свідчать, що 02 липня 2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладений договір про надання правової допомоги №02-07/2024, предметом якого є надання клієнту юридичної допомоги /а.с.31-33/.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного ТОВ «Факторинг Партнерс» з Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», перелік послуг та їх ціни, заявку про надання юридичної допомоги №100 від 01 лютого 2025 року, якою погоджено надання позивачу правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів - 2 години на суму 3000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 2 години на суму 6000 грн, та витяг з Акту №5 про надання юридичної допомоги від 28 лютого 2025 року /а.с.31-33,35-36/.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд встановив, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, суд прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 5000,00 грн судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.
Щодо судових витрат
Розподіляючи судові витрати, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2422,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.4, 13, 81,141, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»заборгованість за кредитним договором від 12.12.2021 № 3795989у розмірі 32635,20 (тридцять дві тисячі шістсот тридцять п'ять гривень двадцять копійок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»судові витрати у загальному розмірі 7422,40 (сім тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн, які складаються з: судового збору 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Повне рішення складено 29 квітня 2025 року.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6, оф.521.
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.П.Бодрова