29.04.2025
ЄУН 337/1512/25
Провадження №2/337/1160/2025
(заочне)
29 квітня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Сидорової М.В.,
за участю секретаря - Коваленко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої державної соціальної допомоги,
26.03.2025 Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що на обліку в Управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району (далі - УСЗН ЗМР по Хортицькому району, Управління), правонаступником якого є Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - Департамент, позивач) з 2013 року перебував ОСОБА_1 (далі - відповідач), як отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
06.08.2020 відповідач вчергове звернувся до Управлінняз «заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг» з метою призначення допомоги особам з інвалідністю з дитинства. Разом з заявою, серед іншого, надав виписку з акту огляду МСЕК від 03.08.2020 про встановлення ІІІ групи інвалідності із датою чергового переогляду до 01.08.2021.
У заяві відповідач своїм підписом підтвердив, що йому повідомлено, що в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання ним соціальної допомоги, компенсацій та пільг, він зобов'язаний повідомити про це органи соціального захисту населення.
На підставі поданих документів Управлінням відповідачу була призначена державна соціальна допомога в розмірі 1712.00 грн на місяць, а з 01.07.2021 , у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму, розмір виплати склав 1854,00 грн. на місяць.
У подальшому, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 №264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» (далі - постанова № 264) на період карантину, виплату допомоги відповідачу було продовжено у раніше встановленому розмірі - 1854,00 грн на місяць.
27.08.2021 відповідачу у телефонному режимі було повідомлено про продовження виплат на період карантину та роз'яснено порядок повернення отриманих в цей період виплат в разі ненадання документів на підтвердження права на отримання допомоги.
16.05.2022 на адресу Управління надійшла довідка про невизнання відповідача інвалідом, у зв'язку з чим виплачу допомоги було припинено з 01.06.2022.
За наявними у Управління документами відповідач мав право на отримання допомоги по 31.07.2021, право на отримання допомоги за період з 01.08.2021 по 31.05.2022 не підтверджено.
Згідно із зробленим перерахунком, відповідачу були надміру перераховані (виплачені) кошти в сумі 18540,00 грн за період з 01.08.2021 по 31.05.2022.
Позивач вважає, що ненадання відповідачем Управлінню документів, підтверджуючих право на виплату, неповідомлення про невизнання інвалідності та продовження отримання виплат свідчать про його недобросовісність і наявність вини у надмірній виплаті допомоги.
17.06.2024 за вих. № 04/01-06/4357 відповідачу було скеровано повідомлення з пропозицією добровільно повернути надміру виплачені кошти. Однак, вказане повідомлення залишилось без реагування, в добровільному порядку надміру нараховані кошти відповідачем не повернуті. Рішення Управління відповідачем не оскаржено.
Просить стягнути з відповідача надміру виплачену державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю за період з 01.08.2021 по 31.05.2022 в сумі 18540,00 грн.
Ухвалою суду від 02.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.
Представник позивача Доскач В.В. подав до суду заяву в якій просить проводити судове засідання у його відсутність, на задоволення позову наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув по невідомим причинами, про час та місце судового засідання повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання. Відзиву на позов або зустрічного позову не подав. Будь-яких клопотань від відповідача не надходило.
Суд, враховуючи згоду представника позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ст.280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Так, суд встановив, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебував на обліку в УСЗН ЗМР по Хортицькому району, як отримувач соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 03.08.2020, ОСОБА_1 повторно встановлена ІІІ групи інвалідності з дитинства до 01.08.2021, із датою чергового переогляду 02.07.2021.
06.08.2020 відповідач звернувся до УСЗН ЗМР по Хортицькому районуз заявою про надання допомоги особам з інвалідністю з дитинства ІІІ групи.
У вказаній заяві відповідач своїм підписом підтвердив, що йому повідомлено, що в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання ним соціальної допомоги, компенсацій та пільг, він зобов'язаний повідомити про це органи соціального захисту населення.
Рішенням УСЗН ЗМР по Хортицькому районупро призначення допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю від 07.08.2020, Управлінням відповідачу була призначена виплата державної допомоги з 01.08.2020 по 31.07.2021 у розмірі 1712,00 грн. щомісяця.
Відповідно до розпорядження від 22.06.2021 у зв'язку із зміною розміру прожиткового мінімуму відповідачу здійснено перерахунок допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам з 01.07.2021 по 31.07.2021, розмір якої склав 1854,00 грн. щомісячно.
За змістом розпоряджень від 03.08.2021, 21.09.2021, 21.10.2021, 19.01.2022, 20.04.2022 відповідачу продовжено строк виплати допомоги особам з інвалідністю з 01.09.2021 по 30.09.2021 в сумі 1854,00 грн., з 01.10.2021 по 31.10.2021 в сумі 1854,00 грн, з 01.11.2021 по 31.01.2022 в сумі 1854,00 грн., з 01.02.2022 по 30.04.2022 в сумі 1854,00 грн., з 01.05.2022 по 31.05.2022 в сумі 1854,00 грн.
27.08.2021 відповідачу ОСОБА_1 уповноваженою посадовою особою УСЗН у телефонному режимі роз'яснено про подовження з 01.08.2021 періоду виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю відповідно до постанови КМУ №264 та необхідності надання заяви про її перерахунок. Також роз'яснено, що в разі ненадання ним заяви та необхідних документів протягом дії карантину, або одного місяця з дати його скасування, що не дасть змоги провести перерахунок допомоги, Управленням відповідно до п.2 постанови буде вжито заходи щодо повернення сум всієї подовженої на період карантину допомоги.
16.05.2022 до Управління з відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Запорізькій області надійшла довідка про невизнання інвалідом на ім'я ОСОБА_1 .
Так, згідно з довідкою про невизнання інвалідом, яка видана КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оглядався ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27.04.2022 і за результатами огляду не визнаний інвалідом.
Згідно з протоколом про індивідуальний перерахунок від 02.06.2022, відповідачу була надміру перерахована (виплачена) державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства і дітям ін6валідам з дитинства з 01.08.2021 по 31.05.2022 в розмірі 18540,00 грн.
17.06.2024 за вих. № 04/01-06/4358 відповідачу було скеровано повідомлення про припинення надання допомоги з 01.06.2022 з необхідністю повернення переплати за період з 01.08.2021 по 31.05.2022 в сумі 18540,00 грн.
До цього часу відповідач ОСОБА_1 добровільно вказані кошти позивачу не повернув, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з рішенням Запорізької міської ради від 07.12.2022 №71 «Про реорганізацію управлінь соціального захисту населення Запорізької міської ради та перейменування управління соціального захисту населення Запорізької міської ради в Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради» та Положення про Департамент відповідно додатку 1 до вказаного рішення Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - Департамент, Позивач) є правонаступником, серед іншого, Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району.
Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» №2109-ІІІ від 16.11.2000 (далі - Закон), право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.
Умови призначення і виплати, перелік документів, необхідних для призначення допомоги визначені Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №79 від 03.02.2021 року (далі Порядок №79).
Відповідно до положень п. 3, п. 31 Порядку №79, призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги, а витрати на виплату державної соціальної допомоги фінансуються за рахунок коштів державного бюджету
Перелік документів, які подаються для призначення соціальної допомоги, визначено п.6 Порядку №79.
Відповідно до п. 16 Порядку №79, у разі виникнення обставин, які зумовлюють припинення виплати надбавки на догляд, отримувач зобов'язаний повідомити про це органу соціального захисту населення. Припинення надбавки на догляд у такому разі проводиться з місяця, що настає за тим, в якому виникли зазначені обставини.
Виплата державної соціальної допомоги (в тому числі з надбавкою на догляд) у зв'язку з тим, що особу не визнано особою з інвалідністю з дитинства чи дитиною з інвалідністю віком до 18 років, припиняється з місяця, що настає за тим, в якому таку особу не визнано особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю віком до 18 років.
Відповідно до абз.5 п. 26 Порядку №79, якщо отримувачем приховано чи подано недостовірні дані або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та визначення їх розміру, що призвело до надмірних виплат коштів, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану отримувача; повідомляють отримувачу про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення.
Згідно з абз.5 п.27 Порядку №79, у разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги, надбавки на догляд такі суми стягуються в судовому порядку.
Згідно з пп.3 п.1 Постанови №264, на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: у разі коли отримувачами державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю пропущено строк переогляду, виплата таких видів допомоги не зупиняється до закінчення строку дії карантину з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої допомоги на підставі результатів переогляду та заяви отримувачів або їх батьків чи інших законних представників.
Пунктом 2 Постанови №264 встановлено, що в період дії карантину орган соціального захисту населення проводить перерахунок розміру виплаченої державної соціальної допомоги, на підставі поданої особою або її законним представником заяви та необхідних документів.
Якщо за результатами проведеного перерахунку: - виявляється, що розмір отриманої допомоги був меншим, орган соціального захисту населення проводить доплату в розмірі різниці між перерахованим і виплаченим розміром допомоги; - не підтверджується право на отримання допомоги або її розмір буде меншим від виплаченої під час карантину допомоги, органи соціального захисту населення: визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю; встановлюють строки повернення коштів, які підлягають поверненню залежно від матеріального стану багатодітної сім'ї; повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.
За положеннями ст. 1212, 1213 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до ст.1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті допомоги, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно з ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», №63566/00).
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд вважає позовні вимоги Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд встановив, що між сторонами виник спір щодо повернення надміру виплачених відповідачу ОСОБА_1 коштів соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства через свідоме неподання ним в період отримання такої допомоги відомостей про невизнання інвалідності після 01.08.2021.
Вирішуючи справу в межах заявлених вимог, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідач, отримуючи державну соціальну допомогу як особа з інвалідністю з дитинства, своєчасно не повідомив Управління про не продовження йому інвалідності після 01.08.2021, внаслідок чого безпідставно отримав за період з 01.08.2021 по 31.05.2022 суму державної соціальної допомоги в розмірі 18540,00 грн.
Вказані обставини підтверджуються сукупністю наданих доказів - копією заяви про призначення соціальної допомоги, копією виписки з акту огляду МСЕК, копією рішення про призначення допомоги, копіями розпоряджень про продовження строку виплати допомоги, копією довідки про невизнання інвалідом, які суд вважає належними та допустимими доказами і приймає за основу при постановленні даного рішення.
При цьому, суд враховує, що зазначені обставини відповідачем не спростовані, останній в судове засідання не прибув за невідомими причинами, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, письмових заперечень проти позову з відповідними доказами не подав.
Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача надміру виплачену державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю в розмірі 18540,00 грн., задовольнивши позовні вимоги повністю.
Також відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд
Позов Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради надміру виплачену державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю за період з 01.08.2021 по 31.05.2022 в розмірі 18540 (вісімнадцять тисяч п'ятсот сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про сторін:
Позивач: Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 37573438, адреса: м. Запоріжжя, бул. Марії Примаченко, буд.3.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя М.В.Сидорова