Дата документу 29.04.2025
Справа № 334/2315/25
Провадження № 1-кс/334/1134/25
29 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Мелітопольської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР під №12025082050000284 від 08 лютого 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської області, Томаківського району, с. Михайлівка, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , перебуваючого на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 відділення спеціального призначення 2 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення, у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:
вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 16 січня 2024 року за ч.4 ст.185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2024 року матеріали кримінального провадження №62024100130001338 від 03 червня 2024 року на підставі ч.5 ст.401 КК України закриті та особу від кримінальної відповідальності звільнено;
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України
29 квітня 2025 року слідчий СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області лейтенант поліції ОСОБА_7 , звернулась до суду із клопотанням погоджене із прокурором Мелітопольської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12025082050000284 від 08 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучі особою, відносно якої 02 грудня 2024 року направлений обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на шлях виправлення не став, відповідних висновків не зробив, повторно вчинив корисливий злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , який перебуває на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 відділення спеціального призначення 2 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення, у військовому званні «солдат», в період часу з 07 лютого 2025 року по 08 лютого 2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у період дії воєнного стану, перебуваючи в якості гостя у ОСОБА_8 , за адресою її мешкання, а саме: АДРЕСА_3 , в процесі вживання алкогольних напоїв з потерпілою у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме: мобільного телефону марки «Samsung Galaxy S8» 4/64 Gb в корпусі чорного кольору, бездротових навушників «Lenovo HE05» чорного кольору, планшету «Xiaomi Redmi Pad 4/128 Гб», зарядного пристрою «Zane» в корпусі салатового кольору, ємкістю 10 000 mAh та грошових коштів на загальну суму 8 189 гривень 70 копію, які на праві власності належать ОСОБА_8 .
В подальшому, ОСОБА_5 , у вказаний час, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення вказаного майна ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою швидкого та незаконного збагачення, в умовах воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись обстановкою яка склалась, а саме тим, що в момент вчинення кримінального правопорушення потерпіла спала в іншій кімнаті вищевказаної квартири, скоїв крадіжку чужого майна, а саме: мобільного телефону марки мобільного телефону марки «Samsung Galaxy S8» 4/64 Gb в корпусі чорного кольору, вартістю 3 666 гривень 67 копійок, бездротових навушників «Lenovo HE05» чорного кольору, вартістю 354 гривені 88 копійок, планшету «Xiaomi Redmi Pad 4/128 Гб», вартістю 5 266 гривень 80 копійок, зарядного пристрою «Zane» в корпусі салатового кольору, ємкістю 10 000 mAh, вартістю 1 500 гривень та грошових коштів на загальну суму 8 189 гривень 70 копійок.
Після чого, ОСОБА_5 покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 18 978 гривень 05 копійок.
09 квітня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 інкримінованому йому правопорушені повністю підтверджується зібраниими у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 08 лютого 2025 року за адресою: АДРЕСА_3 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 08 лютого 2025 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_8 від 09 лютого 2025 року, протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_9 від 25 лютого 2025 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_9 від 25 лютого 2025 року, протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_10 від 25 лютого 2025 року, протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_11 від 25 лютого 2025 року, протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_12 від 25 лютого 2025 року, протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_13 від 25 лютого 2025 року, протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_14 від 25 лютого 2025 року, протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_15 від 25 лютого 2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 25 лютого 2025 року, протоколом огляду місця події від 20 березня 2025 року за адресою: Запорізька обл., с. Дніпровські Хвилі, вул. Центральна, буд. №33 від 20 березня 2025 року, протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_17 від 20 березня 2025 року, повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 09 квітня 2025 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 09 квітня 2025 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 09 квітня 2025 року за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. №191, за участю ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які свідчать про можливість невиконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, покладених на нього чинним кримінальним процесуальним законодавством, слідчим, прокурором, або судом, а саме:
згідно з п.1 ч.1 ст.177 КПК України підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та, або суду.
Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), яке відповідно до ст.12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину, та за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Враховуючи те, що ОСОБА_5 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення аналогічного злочину, а також те, що в його діях вбачається систематичність злочинної поведінки, неодноразовість вчинення корисливих правопорушень, наявність судимості, умовного покарання та направлення обвинувального акту до суду, у зв'язку з чим, підозрюваний усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує та вільно пересуваючись по території України може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що у свою чергу унеможливить проведення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.
згідно з п.3 ч.1 ст.177 КПК України підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні.
Даний ризик підтверджується тим, що перебування ОСОБА_5 не в умовах ізоляції, негативно впливатиме на психологічний та моральний стан потерпілої, оскільки підозрюваному відоме місце проживання потерпілої, отже ОСОБА_5 з метою уникнення покарання може впливати на потерпілу, що провокуватиме у останньої бажання відмовитися від наданих показань, які є доказом вини підозрюваного ОСОБА_5 , очікуючи на можливу помсту з його боку, або відчуваючи до підозрюваного співчуття.
згідно з п.5 ч.1 ст.177 КПК України підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В обґрунтування наявності зазначеного ризику, слід навести те, що ОСОБА_5 є особою, яка раніше вчинила корисливе кримінальне правопорушення, передбачене Кримінальним Кодексом України. Так, відносно останнього 02 грудня 2024 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя скеровано обвинувальний акт за ч.4 ст.185 КК України, який на даний час перебуває на розгляді. Крім того, про системність вчинення кримінальних порушень пов'язаних із таємним викраденням чужого майна вказує і той факт, що ОСОБА_5 був раніше засуджений 16 січня 2024 року Іваничівським районним судом Волинської області за ч.4 ст.185 КК України, до покарання, у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, проте, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, та відбувши покарання лише на початку 2025 року, не зважаючи на вказані обставини, ОСОБА_5 належних висновків для себе не зробив та знову вчиним аналогічний злочин. З огляду на це, а також те, що підозрюваному загрожує покарання до 8 років позбавлення волі, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість продовження вчинення останнім противоправної діяльності пов'язаної із вчиненням умисних корисливих злочинів, в тому числі передбачених ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено вищевказаними матеріалами існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України; що підозрюваний ОСОБА_5 , має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може здійснити вплив на потерпілу, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, посаду, репутацію, стан здоров'я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_5 для запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо нього запобіжного заходу - тримання під вартою як до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування виключного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.
Отже, досягнення мети визначеної у ст.177 КПК України наразі можливе виключно шляхом взяття під варту ОСОБА_5 .
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст.194 КК України (прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатись з населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає, чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи) - враховуючи тяжкість вчиненого злочину та усвідомлення ОСОБА_5 невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик того, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність або буде переховуватись від органів досудового розслідування, що дає підстави вважати про те, що зазначений захід не зможе бути дієвим;
особиста порука полягає у наданні особам, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що вони заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладеним на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу - на теперішній час осіб, які б заслуговували на довіру та зможуть повною мірою забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КК України, не встановлено;
запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки з огляду на його особу, обставини вчинення злочину та реальні ризики. Підозрюваний вже раніше неодноразово вчиняв аналогічні кримінальні правопорушення, притягувався до кримінальної відповідальності, мав умовний термін, під час якого вчинив новий злочин, також враховуючи вкрай напружену ситуацію пов'язану з введенням воєнного стану в країні, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 , може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом обрання застосування більш м'якого запобіжного заходу, непов'язаного з триманням під вартою та свідчить про відсутність підстав для визначення мінімального розміру застави;
при обранні домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений зобов'язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду, з'являтися за їх першим викликом. Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та усвідомлення ОСОБА_5 невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від суду, впливати на потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, що дає підстави вважати, що зазначений захід не зможе бути дієвим.
Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам і застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж такого як тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
Слідча підтримала клопотання просила його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання заявлене слідчим. Вказав, що існує ризик, що підозрюваний стане переховуватися від слідства чи суду, впливати на потерпілу та свідків у справі. Зазначені обставини доводять, що підозрюваний може ухилитися від слідства чи суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 пояснив в судовому засіданні, що від слідства він не ухиляється. Щодо оголошеної підозри, то він свою вину визнає у повному обсязі. Просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Захисник ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , та просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
09 квітня 2025 року ОСОБА_5 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Слідчий суддя вважає, що подані стороною обвинувачення докази, свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень підозрюваним. При цьому слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання слідчим суддею перевіряється питання щодо обґрунтованості підозри, а питання доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути розглянуте лише судом при розгляді кримінальної справи по суті.
Слідчий суддя вважає, що існує ризик, що тяжкість покарання, яке може бути призначене підозрюваному у випадку визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, за якими йому оголошено підозру, може схилити його до наміру переховуватися від органів слідства чи суду або вживати дії щодо перешкоджання встановлення істини у кримінальному провадженні, здійснюючи тиск на потерпілу та свідків у справі, в зв'язку із чим є необхідність у застосуванні запобіжного заходу.
В той же час, з урахуванням наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у кримінальному провадженні, віку і стану здоров'я підозрюваного, слідчий суддя вважає можливим застосування більш м'якого запобіжного заходу - у вигляді домашнього арешту у певний період доби, поклавши на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
За таких обставин клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.181, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 206 КПК України, суд
Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Мелітопольської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12025082050000284 від 08 лютого 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби строком на 2 місяця.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 19.00 години до 06.00 години наступної доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 слідуючи обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;
повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання на іншу адресу;
не відлучатися із населеного пункту, в якому вона мешкає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, та суду;
не залишати місце свого мешкання з 19 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня;
не відвідувати місця значного скупчення людей (кафе, ресторани, розважальні заклади, нічні клуби тощо)
утриматися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.
У разі невиконання ухвали та покладених на підозрюваного обов'язків слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право контролю за підозрюваним, має право постановити ухвалу про зміну запобіжного заходу, згідно з положеннями цього Кодексу.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 29 червня 2025 року.
Направити ухвалу для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1