Дата документу 29.04.2025
Справа № 334/3416/25
Провадження № 2/334/2252/25
про залишення позовної заяви без руху
29 квітня 2025 року суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Фетісов М.В.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
встановив:
представник позивача адвокат Щасливий О.Р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 26 858,82 гривень.
Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя дійшов висновку, що її належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до чинного законодавства позовна заява є процесуальним документом. Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.
Таким чином на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI)).
Абзацом 3 пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 3674-VI встановлена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3 028 гривень.
Таким чином, враховуючи ціну позову 26 858,82 гривень, судовий збір за його подачу становить 1 211,20 гривень.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.06.2024.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Вказаний висновок щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) та від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19).
Суддею встановлено, що предмет та підстави позову стосуються стягнення грошових коштів за користування житлом і не стосуються захисту прав позивача з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Таким чином позивач ОСОБА_1 як учасник бойових дій не звільнений законом від сплати судового збору за подачу даного позову.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду документ, який підтверджує сплату судового збору в сумі 1 211,20 гривень.
Керуючись статтями 175, 177, 260, 268 ЦПК України, суддя
постановив:
позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків заяви шляхом надання документу, який підтверджує сплату судового збору у сумі 1 211,20 гривень на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA828999980313131206000008512, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «Судовий збір за позовом_».
У разі невиконання ухвали суду у визначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Фетісов