Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/790/25
Провадження №: 2/332/1214/25
29 квітня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Марченко Н.В.,
при секретарі судового засідання : Петракей Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Кірічка Віталія Вікторовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) про зняття арешту з майна, -
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Кірічка Віталія Вікторовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) про зняття арешту з майна, в якому просить суд: «зняти арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 6758913, зареєстровано: 21.08.2014 16:248:012 реєстратором Запорізького міського управління юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №44366785 від 14.08.2014 року, винесеного державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та ухвали №332/1989/14-ц від 15.05.2014 року, виданої Заводським районним судом міста Запоріжжя на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить померлому ОСОБА_4 , виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна ( реєстраційний номер обтяження 6758913) від 21.08.2014 року».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 . Останньому на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_2 . Право власності на вказану квартиру зареєстровано Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №243, реєстровий №36691 від 12.03.1993 року.
10.06.2024 за заявою позивача приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Уколовим С.А. відкрито спадкову справу №72556301 до майна померлого.
Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Уколовим С.А. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 , на її ім'я після смерті її батька, оскільки під час підготовки до видачі свідоцтва про право на спадщину у Реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, було виявлено запис про арешт вищезазначеної квартири, згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення забороні на його відчуження №44366785 від 14.08.2014 Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та ухвали №332/1989/14-ц від 15.05.2014, виданої Заводським районним судом м. Запоріжжя.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №398870556 від 11.10.2024 року вбачається, що згідно постанови державного виконавця Якименко Наталії Василівни Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя у справі №332/1989/14-ц від 15.05.2014 року накладено арешт на майно ОСОБА_3 (син Позивачки), а саме: квартиру АДРЕСА_2 .
11.07.2024року на звернення. сина Позивачки ОСОБА_3 . Лівобережний відділ державної виконавчої служб у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надало відповідь, що згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчого провадження у відділі перебувало виконавче провадження №44366785 з примусового виконання ухвали Заводського районного суду міста Запоріжжя №332/1989/14-ц від 15.05.2014 року про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_3 (інвентарний номер 2968415, реєстровий 189/34928), яка належить на праві власності ОСОБА_3 .
01.09.2014року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого (фактичне повне виконання згідно з виконавчим документом, підтвердження у в/п №1308/10) (редакції на той час).
На даний час виконавче провадження строки зберігання якого закінчилися - знищено.
Підстави для зняття арешту з майна у державного виконавця відсутні.
Посилаючись на положення ст.59 Закон України «Про виконавче провадження» державний виконавець зазначив звернутись до суду з позовом про зняття арешту.
14.10.2024року син Позивача ОСОБА_3 , через представника, звернувся до Заводського районного суду міста Запоріжжя із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у справі №332/1989/14-ц.
18.10.2024року ухвалою Заводського районного суду міста Запоріжжя вищезазначене клопотання задоволено та скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2014 року по цивільній справі № 332/1989/14-ц, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, у вигляді арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , та належить на праві власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер обтяження 6758913). Скасовано арешт, накладений ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2014 року по цивільній справі № 332/1989/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер обтяження 6758913).
12.11.2024року ОСОБА_3 отримано рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій винесено державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Пєєвой О.О. де зазначено наступне:
«...Частиною 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, містяться у поданих отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну обтяжень, реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Заявником для припинення арешту нерухомого м. Запоріжжя майна подано ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18.10.2024 року №332/1989/14-ц, якою скасовується арешт, накладений ухвалою Заводського районного суду Запоріжжя від 15.05.2014 року за №332/1989/14-ц, реєстраційний номер обтяження 6758913. Натомість в ході пошуку даних в Державному реєстрі прав, було встановлено, що за вказаним номером обтяження зареєстровано арешт нерухомого майна, на підставі Постанови майна боржника таоголошення заборони його відчуження, накладений Заводським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції. Наявні суперечності не дають змоги провести припинення обтяження.»
У зв'язку із цим, Позивач вимушений звернутись до суду із позовом про зняття арешту з майна у порядку, визначеному статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2025 по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вирішення питання по суті залишив на розсуд суду.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши докази по справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10.04.2003, серія НОМЕР_1 ( а.с. 8).
Останньому на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_2 . Право власності на вказану квартиру зареєстровано Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №243, реєстровий №36691 від 12.03.1993 року ( а.с. 10).
В провадженні приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Уколова С.А. знаходиться спадкова справа за №56/2024, що відкрита після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 12.02.2025, спадкоємцем за законом на майно, яке належало померлому ОСОБА_4 є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується листом від 12.02.2025 №30/02-14/56/2024 ( а.с. 20).
Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Уколовим С.А. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 , на її ім'я після смерті її батька, оскільки під час підготовки до видачі свідоцтва про право на спадщину у Реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, було виявлено запис про арешт вищезазначеної квартири, згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення забороні на його відчуження №44366785 від 14.08.2014 Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та ухвали №332/1989/14-ц від 15.05.2014, виданої Заводським районним судом м. Запоріжжя, що підтверджується довідкою Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Уколова С.А. від 29.04.2025 №116/02-14/56/2024.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №398870556 від 11.10.2024 року вбачається, що згідно постанови державного виконавця Якименко Наталії Василівни Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя у справі №332/1989/14-ц від 15.05.2014 року накладено арешт на майно ОСОБА_3 (син Позивачки), а саме: квартиру АДРЕСА_2 ( а.с. 12).
11.07.2025року на звернення ОСОБА_3 Лівобережний відділ державної виконавчої служб у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надало відповідь, що згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчого провадження у відділі перебувало виконавче провадження №44366785 з примусового виконання ухвали Заводського районного суду міста Запоріжжя №332/1989/14-ц від 15.05.2014 року про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_3 (інвентарний номер 2968415, реєстровий 189/34928), яка належить на праві власності ОСОБА_3 . 01.09.2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого (фактичне повне виконання згідно з виконавчим документом, підтвердження у в/п №1308/10) (редакції на той час). На даний час виконавче провадження строки зберігання якого закінчилися - знищено. Підстави для зняття арешту з майна у державного виконавця відсутні. Посилаючись на положення ст.59 Закон України «Про виконавче провадження» державний виконавець зазначив звернутись до суду з позовом про зняття арешту ( а.с. 14).
14.10.2025року ОСОБА_3 , через представника, звернувся до Заводського районного суду міста Запоріжжя із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у справі №332/1989/14-ц.
При розгляді клопотання адвоката Кіпрічка В.І., який діє в інтересах ОСОБА_3 скасування заходів забезпечення позову, застосованих в рамках цивільної справи №332/1989/14-ц судом встановлено, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2014 у цивільній справі № 332/1989/14-ц, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 181 740 грн., три відсотка річних в сумі 5 452 грн. та судовий збір в розмірі 437,50 грн.
В рамках цієї цивільної справи ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2014 року було накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
17.07.2014 року Заводським районним судом м. Запоріжжя у справі видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 181 740 грн., трьох відсотків річних в сумі 5 452 грн. та судового збору в розмірі 437,50 грн.
В матеріалах цивільної справи № 332/1989/14-ц, знаходиться постанова про закінчення виконавчого провадження № 48235311 від 16.12.2020 року до якої долучено виконавчий лист, згідно до якої виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 332/1989/14-ц, виданого 08.08.2014 року Заводським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 187 629, 50 грн., а також виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій закінчено, у зв'язку із виконанням судового рішення.
Ухвалою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 18.10.2025 року вищезазначене клопотання задоволено та скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2014 року по цивільній справі № 332/1989/14-ц, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, у вигляді арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , та належить на праві власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер обтяження 6758913). Скасовано арешт, накладений ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2014 року по цивільній справі № 332/1989/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер обтяження 6758913) ( а.с. 15- 18).
12.11.2025року ОСОБА_3 отримано рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій винесено державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Пєєвой О.О. де зазначено наступне:
«...Частиною 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, містяться у поданих отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну обтяжень, реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Заявником для припинення арешту нерухомого м. Запоріжжя майна подано ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18.10.2024 року №332/1989/14-ц, якою скасовується арешт, накладений ухвалою Заводського районного суду Запоріжжя від 15.05.2014 року за №332/1989/14-ц, реєстраційний номер обтяження 6758913. Натомість в ході пошуку даних в Державному реєстрі прав, було встановлено, що за вказаним номером обтяження зареєстровано арешт нерухомого майна, на підставі Постанови майна боржника таоголошення заборони його відчуження, накладений Заводським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції. Наявні суперечності не дають змоги провести припинення обтяження.» ( а.с. 19).
В п. 8 ч. 1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон № 606-XIV від 21.04.1999) у редакції від 05.04.2015 року закріплено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до приписів ст. 1216, 1217ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою ст.1297ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).
Право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї. Про це йдеться в постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 Цивільного кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц, дійшов наступного висновку «позивач звернулася до суду за захистом свого цивільного права. Враховуючи правові підстави позову, те, що предметом позову є зняття арешту з майна боржника (засудженої особи, яка померла), накладеного в межах виконавчого провадження під час виконання вироку суду, приймаючи до уваги, що позов про зняття арешту з майна поданий не учасником кримінального провадження, не учасником виконавчого провадження, а спадкоємцем, який позбавлений можливості оформити право власності у порядку спадкування за заповітом, тому вказаний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства»
Закон України «Про виконавче провадження» надає можливість зняття арешту судом у випадку, коли такий арешт підлягає зняттю, проте державний виконавець не може його зняти самостійно у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому позивачу недоцільно звертатися до суду із скаргою на державного виконавця.
У даному випадку, дослідивши доводи позивача та надані на обґрунтування заявлених позовних вимог докази, суд дійшов висновку, що наявність не скасованого арешту на майно боржника за умови відсутності виконавчого провадження, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19), від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09, провадження (№ 61-12406св21), від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21).
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 06.02.2023 у справі №463/2924/22.
За приписами ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст.316 ЦК України).
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).
За висновком суду, позивач, як спадкоємець власника майна, на яке накладено арешт, правомірно вимагає усунення перешкод у реалізації своїх спадкових прав.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).
Відповідно до ст.41 Конституції України кожному гарантовано право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю приватною власністю.
Аналогічні приписи містить ст.1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1,3 ст.89 ЦПК України).
Оскільки судом встановлено, а саме: з свідоцтва про право власності, виданого Електрометалургійним заводом «Дніпроспецсталь» № 112 від 05.03.1993 року квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належить і належала на час постановлення ухвали суду про забезпечення позову від 15.05.2014 року у справі № 332/1989/14-ц та винесення державним виконавцем 14.08.2014 постанови про арешт майна боржника в рамках примусового виконання виконавчого листа № 332/1989/14-ц, виданого 08.08.2014 року Заводським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 187 629, 50 грн., а також виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій не відповідачу у справі - ОСОБА_3 , а іншій особі - ОСОБА_4 , на даний час судове рішення виконано фактично у повному обсязі, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Кірічка Віталія Вікторовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) про зняття арешту з майна, оскільки наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про це обтяження позбавляє позивача можливості оформити спадщину та є перешкодою для здійснення ним права власності на спадкове майно, яке він набув в порядку спадкування відповідно до законодавства України.
Указані висновки суду кореспондуються з висновками Верховного Суду, до яких останній дійшов у справі №2/0301/806/11 (постанова від 13.07.2022), у справа №337/2402/22 (постанова від 04.10.2023) за подібних обставин.
Вимог про стягнення судових витрат позивач не заявляв, тому такі витрати слід віднести на його рахунок.
Керуючись ст.ст. 47, 49 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.2,4,76, 81, 89, 141, 263-265, 268, 300 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Кірічка Віталія Вікторовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 6758913, зареєстровано: 21.08.2014 16:248:012 реєстратором Запорізького міського управління юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №44366785 від 14.08.2014 року, винесеного державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та ухвали №332/1989/14-ц від 15.05.2014 року, виданої Заводським районним судом міста Запоріжжя на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить померлому ОСОБА_4 , виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна ( реєстраційний номер обтяження 6758913) від 21.08.2014 року.
Повний текст рішення складено 29.04.2025.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Н.В. Марченко