29.04.2025
Справа № 316/3116/21
Провадження № 1-кп/331/198/2025
«29» квітня 2025 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участі: прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082160000613 від 20.11.2021 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Енергодар Запорізької області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, сімейний стан - неодружений, дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 12.04.2006 року Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч. 4 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 3 роки;
- 14.16.2007 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;
- 20.08.2007 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 18.03.2011 року умовно-достроково, невідбутий строк: 01 рік 08 місяців 27 днів;
- 18.07.2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі;
- 28.10.2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 263, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця обмеження волі;
- 04.12.2014 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 04.03.2015 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 20.09.2017 року за відбуттям строку покарання;
- 01.10.2021 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч. 1 ст. 395 КК України до 2 місяців арешту;
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 висунуто обвинувачення в тому, що він 20 листопада 2021 року, у період часу з 13 години 00 хвилини до 13 годин 30 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, умисно, через не зачинені задні пасажирські двері з правої сторони, проник до салону автомобіля «ЗАЗ 110307» модель «Славута», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на автомобільній парковці, навпроти Енергодарського міського ринку, який розташований за адресою по вул. Українській, на земельній ділянці з кадастровим номером 2312500000:04:014:0029, звідки таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_4 : автомобільну магнітолу «Pioneer», модель «7043 СКВ», вартість якого згідно з висновком експерта № 4715 від 25.11.2021 становить 1244 гривень 62 копійок, жіночу сумку з шкірозамінника чорного кольору, вартість якої згідно з висновком експерта № 4715 від 25.11.2021 становить 550 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму1794 гривні 62 копійки.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України, яке кваліфіковано як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше сховище, вчинене повторно.
В судовому засіданні прокурор звернулась до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з тим, що 09.08.2024 року набрав чинності Закон України, яким крадіжки на суму, що не перевищують двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Потерпілий вирішення клопотання прокурора покладав на розсуд суду.
Обвинувачений підтримав клопотання прокурора за викладеними вище мотивами та обґрунтуванням, просив його задовольнити.
Захисник не заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на наявність законних підстав для закриття кримінального провадження.
Розглянувши клопотання по суті, заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, суд дійшов наступного висновку.
Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 вчинив 20 листопада 2021 року.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 гривень, а 50 відсотків від його розміру становили 1135 гривень.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2270 гривень (1135?2=2270).
Як убачається з досліджених матеріалів кримінального провадження, діями ОСОБА_5 було заподіяно матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 в розмірі 1794 гривні 62 копійки.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_5 майна становила 1794,62 гривні, тобто ця сума була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2270 гривень, то суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, скоєння ОСОБА_5 20 листопада 2021 року таємного викрадення майна, належного потерпілому ОСОБА_4 , не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Згідно з пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Таким чином внесені законодавцем зміни, відповідно до Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року, призвели до декриміналізації діяння, а дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
З огляду на те, що Законом № 3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини у даному випадку є підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст. ст. 284, 372 КПК України, суд,
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082160000613 від 20.11.2021 року відносно ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1