Справа № 761/13181/23
Провадження № 2/761/1178/2025
23 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У квітні 2023 року позивачка звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, що зареєстрований 28 січня 2017 року у Книзі реєстрації шлюбів за актовим записом №98.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що позивачем укладено 28.01.2017 року шлюб з відповідачем. Від шлюбу у подружжя народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказала, що спільне життя не склалося, виявилось, що у позивача та відповідача протилежні погляди на сімейне життя, сімейні стосунки як подружжя погіршились, шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведеться. Зазначає, що шлюб носить формальний характер та його збереження не відповідає інтересам сторін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Макаренко І.О ..
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.2023 року відкрито провадження у вказаній справі, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (суддя Макаренко І.О. ).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2025 року матеріали вказаної справи передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В., у зв'язку із звільненням з посади судді Макаренко І.О. , на підставі розпорядження № 01-08-566 від 06.03.2025.
Ухвалою суду від 10.03.2025 прийнято вказану позовну заяву до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Сповіщався належним чином.
У постановах від 14.08.2020 від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 28 січня 2017 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №98, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Солом'янським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, серії НОМЕР_2 від 20 червня 2017 року.
Фактично шлюбно-сімейні відносини між ними припинені внаслідок відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на сімейне життя. Сторони проживають окремо.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
В силу положень ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про можливість примирення подружжя.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до приписів ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст. 111 ч.1 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Надання строку на примирення суд вважає недоцільним, обидва подружжя не просили суд про надання строку на примирення.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Встановивши, що між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття, примирення подружжя є неможливим, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і не відповідає інтересам подружжя та дитини, суд дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і тому може бути розірваним.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов, розірвавши шлюб між сторонами по справі.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст.115 СК України визначено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5, 11-13, 141, 196, 258, 259, 263, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 110, 112, 113, 114, 115 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 28 січня 2017 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №98 - розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.В. Сіромашенко