Справа № 761/30584/24
Провадження № 2/761/2735/2025
01 квітня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Клюс В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловими приміщеннями
В серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до відповідачки: ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, в якому просила суд:
-визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Як вбачається із поданої позивачкою заяви, на час звернення до суду із вищезазначеним позовом, адреса фактичного проживання позивача - АДРЕСА_2 (як зазначено у позовній заяві ).
Позивачка та її представник повторно ( 04 лютого 2025 року та 01 квітня 2025 року ) в судове засідання не з'явились; про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку; причини неявки суду не сповістили; позивачка заяв про розгляд справи за її відсутності чи оголошення перерви до суду не надіслала, як і не направила свого представника для прийняття участі у розгляді справи.
Частина 6 статті 128 ЦПК України передбачає, що судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч. 5 ст. 130 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 27 липня 2022 року у справі №908/3468/13 зробив висновок, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 04 березня 2021 року у справі № 910/6835/20).
Відповідно до ч.1, 3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез?явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з?явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез?явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов?язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі ?Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії? зазначив, що заявник зобов?язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов?язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Стаття 43 ЦПК України визначає права та обов?язки учасників справи.
Згідно з ч. 2 зазначеної статті, учасники справи зобов?язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об?єктивному встановленню всіх обставин справи.
Як передбачено ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи, те, що всі розумні строки розгляду справи закінчилися, позивачка не сприяє суду у її розгляді, повторно не з'явилася в судове засідання, з заявами про розгляд справи за її відсутності чи повідомлення нової адреси місця проживання, до суду не зверталася, розгляд справи без участі позивача не є можливим, суд, відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, залишає заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловими приміщеннями без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.128, 131, 223, 257, 258 - 261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житловими приміщеннями - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя: