Справа №760/1093/25 1-кс/760/1622/25
16 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111310001622 від 08 жовтня 2024 року, за підозрою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Українськ Селидівської МОТГ Покровського району Донецької області, громадянина України, українець, зареєстрованого за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, раніше не судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України, -
До Солом'янського районного суду міста Києва подано клопотання слідчої, погоджене з прокурором, в порядку статті 40 КПК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111310001622 від 08 жовтня 2024 року, відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по наданих матеріалах, заслухавши думку підозрюваного, захисника та прокурора, встановив наступне.
Клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам статті 184 КПК України.
Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у за № № 12024111310001622 від 08 жовтня 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.10.2024, у громадянина ОСОБА_5 , якому достовірно відомо про здійснення повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну, запроваджений на всій території України воєнний стан, виник злочинний умисел, направлений на вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, а саме перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань з корисливих мотивів.
З метою реалізації вказаного умислу ОСОБА_5 вступив в змову із раніше йому знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Надалі ОСОБА_5 , який використовував власний мобільний телефон з сім-карткою оператора стільникового зв'язку «Vodafon» ( НОМЕР_1 ) та ОСОБА_7 , який використовував власний мобільний телефон з сім-карткою оператора стільникового зв'язку «lifecell» ( НОМЕР_2 ), отримали пропозицію в застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» від невідомого раніше абонента, щодо здійснення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за грошову винагороду здійснювати підпал транспортних засобів, що відносяться до Збройних Сил України та інших військових формувань.
З пропозицією про підпали автомобілів ЗСУ за грошову винагороду вони звернулись до раніше знайомого ОСОБА_8 , на що останнній погодився.
Переслідуючи корисливий мотив, розуміючи суспільну небезпечність вказаного діяння, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, прийняли рішення здійснювати підпали транспортних засобів, що відносяться до Збройних Сил України та інших військових формувань.
Переслідуючи вказану мету, ОСОБА_8 в спілкуванні з ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 , дізнався інформацію, необхідну для виконання умов завдання так званого «куратора» та способи отримання грошової винагороди.
З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив, а також з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, підшукав транспортний засіб, що відповідав необхідним умовам.
В подальшому, 08.10.2024 приблизно о 17 год. 30 хв., з метою підготовки до вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_8 перебуваючи у будівельному магазині в с. Новосілки Чабанівської ОТГ, Фастівського району Київської області придбав пляшку рідини для розчину фарби, який є легкозаймистою речовиною.
Після чого, ОСОБА_8 , не пізніше 19 год. 20 хв. 08.10.2024 перебуваючи поблизу Новосілківського ліцею, що розташований по вул. Озерна в с.Новосілки, Чабанівської ТГ, Фастівського району, Київської області, зустрівся з ОСОБА_5 та направилися до останнього, відомого їм, місця перебування транспортного засобу марки «Nissan» моделі «Navara» з номерними знаками НОМЕР_3 , що мав військове забарвлення та був розташований за адресою: Київська область, Фастівський район, Чабанівська ТГ, с. Новосілки, вул. Озерна, 22.
Розуміючи, що вказаний транспортний засіб відноситься до Збройних Сил України, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , переконавшись в тому, що необхідний їм автомобіль знаходиться на місці, дочекавшись темної пори доби та зменшення кількості людей на вулиці з метою не бути викритими, близько 20 год. 00 хв., 08.10.2024 року, діючи умисно відповідно до попередньої домовленості облили автомобіль марки «Nissan» моделі «Navara» з номерними знаками НОМЕР_3 , що мав військове забарвлення, раніше підготовленою рідиною для розчину фарби та запальничкою підпалили його. Вчинивши всі дії, які на їх думку були необхідні, для доведення їхнього злочинного умислу до кінця покинули місце вчинення злочину.
В свою чергу ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою, перебував на відстані від вказаного місця вчинення злочину на автомобілі марки «Toyota» моделі «Prius» з д.н.з. НОМЕР_4 з метою спостереження за місцевістю та з метою попередження потенційної можливості бути викритими чи затриманими під час вчинення злочину та після його вчинення, чекав інших учасників та після вчинення злочину забезпечив швидке залишення місця вчинення злочину.
Після вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, маючи на меті завдання шкоди основам національної безпеки України, а також переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , використовуючи власні мобільні телефони через додаток для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» надіслали так званому «куратору» відео підпалу транспортного засобу на підтвердження виконання завдання та отримання розрахунку.
В подальшому, 09.10.2024 о 11 год. 34 хв. на картковий рахунок НОМЕР_5 , відкритий у АТ «УніверсалБанк» на ім'я ОСОБА_5 було зараховано грошові кошти у розмірі 16 000 грн, за виконане завдання щодо підпалу військового авто.
Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 , підозрюється у тому що своїми умисними діями, що виразилися у перешкоджанні законній діяльності Збройним Силам України в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
28.11.2024 ОСОБА_8 слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-2 КК України.
29.11.2024 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто по 26.01.2025 включно.
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою, оскільки встановленні під час застосування ухвалою слідчого судді запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ризики, на думку прокурора, не зменшились та існують на даний час, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальному правопорушенні, передбаченомк ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідуються.
16.01.2025 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №120241113110001622 від 07.09.2024 до шести місяців, тобто до 20.04.2025 включно.
Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та існують на даний час.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік та стан здоров'я, сімейний стан, репутацію, спосіб життя, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та вимог частини 6 статті 176 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 16 березня включно.
Слідчий суддя, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у виді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Крім того, на думку слідчого судді, доводи сторони захисту (щодо виконання покладених обов'язків у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу) не спростовують та не нівелюють наявність ризиків встановлених і передбачених статтею 177 КПК, щодо неможливості застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, які враховувалися при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вчинене ним кримінальне правопорушення, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного Керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 199, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді - тримання під вартою строком до 16 березня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1