Справа №760/1095/25 1-кс/760/1624/25
16 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111310001622 від 08 жовтня 2024 року, за підозрою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, з вищою осівтою, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, раніше не судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиниою 2 статті 1132 Кримінального кодексу України, -
До Солом'янського районного суду міста Києва подано клопотання слідчої, погоджене з прокурором, в порядку статті 40 КПК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111310001622 від 08 жовтня 2024 року, відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по наданих матеріалах, заслухавши думку підозрюваного, захисника та прокурора, встановив наступне.
Клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам статті 184 КПК України.
Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у за № № 12024111310001622 від 08 жовтня 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 06.10.2024 запропонував своєму товаришу ОСОБА_7 під час їх спільної розмови, яка полягала у злочинній змові за грошову винагороду вчинити підпал спрямований на зруйнування та пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, з корисливих мотивів з метою ослаблення держави, у тому числі акумуляторних шаф системи сигналізації, централізації і блокування виробничого підрозділу Фастівської дистанції сигналізації та зв'язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», та зафіксувати вказану дію на відеозапис, на що останній погодився.
При цьому, ОСОБА_5 роз'яснив ОСОБА_7 що він попередньо використовуючи свій особистий мобільний телефон марки «TECNO», за допомогою месенджеру «Telegram», у вересні 2024 року вступив у злочинну змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка запропонувала останньому за грошову винагороду за вчинення вищевказаних дій стосовно об'єктів які мають народногосподарське та оборонне значення, із детальними інструкціями вчинення злочину.
Так, 07.10.2024, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на виконання вказівки невстановленої під час досудового розслідування особи, з метою ослаблення держави - вчинення дій, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів виробничого підрозділу Фастівської дистанції сигналізації та зв'язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» - акумуляторних шаф, завчасно підготували заздалегідь придбану речовину - розчинник для фарб.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на пошкодження акумуляторних шаф системи сигналізації, централізації і блокування виробничого підрозділу Фастівської дистанції сигналізації та зв'язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» шляхом підпалу, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 07.10.2024 близько 14 год. 30 хв. знаходячись за адресою: адміністративні межі с. Мотовилівка Фастівського району, 917 км пікет 7 перегону Фастів - Київ, поруч із акумуляторними шафами, які обравши предметом свого злочинного посягання вирішили підпалити, після чого умисно, з корисливих мотивів, будучи у злочинній змові ОСОБА_5 , облив заздалегідь підготовленим розчином для розпалювання вказані акумуляторні шафи та здійснив їх підпал.
Так, для підтвердження здійснення підпалу, на виконання вказівки невстановленої під час досудового розслідування особи, ОСОБА_7 здійснив відеофіксацію вчиненого підпалу на власний мобільний телефон марки «Infinix» моделі «Smart 8».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015 року «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», АТ «Укрзалізниця» входить до об'єктів стратегічного значення у сфері транспортної галузі.
Таким чином, ОСОБА_5 у період воєнного стану, з метою ослаблення держави вчинив дії спрямовані на організацію підпалу та підпал акумуляторних шаф системи сигналізації, централізації і блокування виробничого підрозділу Фастівської дистанції сигналізації та зв'язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» що за адресою: адміністративні межі с. Мотовилівка Фастівського району, 917 км пікет 7 перегону Фастів - Київ, чим вчинив зруйнування та пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське значення.
Окрім цього, 07.10.2024 у громадянина України ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на знищення чужого майна загально небезпечним способом, з метою отримання прибутку.
В ході підшукання ОСОБА_5 підробітку, останній використовуючи свій особистий мобільний телефон марки «TECNO», за допомогою месенджеру «Telegram», у вересні 2024 року вступив у злочинну змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка запропонувала останньому за грошову винагороду здійснювати підпал транспортних засобів, якими користуються військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань.
Продовжуючи свій раніше, обумовлений, з невстановленою особою умисел, ОСОБА_5 , підшукав автомобіль марки «Opel» моделі «Combo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який мав на собі військове забарвлення у вигляді «Хрестів» та перебував у користуванні військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_8 , військової частини НОМЕР_2 .
В подальшому, ОСОБА_5 , з метою підготовки до вчинення кримінального правопорушення, 07.10.2024 року заздалегідь придбав у невстановлений під час досудового розслідування час, у пластиковій пляшці розчинник для фарб.
В подальшому, ОСОБА_5 , в нічну пору доби, о 03 год. 19 хв. 08.10.2024 пішки прибув до відомого йому місця перебування транспортного засобу марки «Opel» моделі «Combo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Південна, 8 та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя злочину, а саме пластикову пляшку з розчинником для фарб та запальничку, здійснив підпал передньої частини легкового автомобіля марки «Opel» моделі «Combo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого вищевказаний транспортний засіб загорівся та зазнав пошкоджень.
Так, для підтвердження здійснення підпалу, на виконання вказівки невстановленої під час досудового розслідування особи, ОСОБА_5 здійснив відео фіксацію вчиненого підпалу на власний мобільний телефон марки «ТЕСНО» моделі «BG6».
В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8 завдано майнової шкоди.
Окрім цього, 16.10.2024 у громадянина України ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на пошкодження чужого майна загальнонебезпечним способом, з метою отримання прибутку.
В ході підшукання ОСОБА_5 підробітку, останній використовуючи свій особистий мобільний телефон марки «TECNO», за допомогою месенджеру «Telegram», у вересні 2024 року вступив у злочинну змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка запропонувала останньому за грошову винагороду здійснювати підпал адміністративних будівель.
Продовжуючи свій раніше, обумовлений, з невстановленою особою умисел, ОСОБА_5 , підшукав адміністративну будівлю Комунального підприємства Фастівської районної ради «Толока», що за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Тимофія Рудяка, 1.
В подальшому, ОСОБА_5 , з метою підготовки до вчинення кримінального правопорушення, 16.10.2024 року заздалегідь виготовив у невстановлений під час досудового розслідування спосіб, час та місці, пляшку із легкозаймистою рідиною для підпалу.
В подальшому, ОСОБА_5 , в нічну пору доби, близько о 03 год. 00 хв. 17.10.2024 (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) пішки прибув за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Тимофія Рудяка, 1 та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя злочину, а саме пляшку з легкозаймистою рідиною для підпалу та запальничку, здійснив підпал вхідних металопластикових дверей до вищевказаної адміністративної будівлі, внаслідок чого вищевказана адміністративна будівля загорілася та зазнала пошкоджень.
Так, для підтвердження здійснення підпалу, на виконання вказівки невстановленої під час досудового розслідування особи, ОСОБА_5 здійснив відео фіксацію вчиненого підпалу на власний мобільний телефон марки «ТЕСНО» моделі «BG6».
В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому КП «Толока» завдано майнової шкоди.
Окрім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19 жовтня 2024 року, у громадянина України ОСОБА_5 , якому достовірно відомо про збройний напад російської федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, виник злочинний умисел на вчинення підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, з корисливих мотивів з метою ослаблення держави.
За вказаних невстановлених досудовим розслідуванням обставин, громадянин України ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу, використовуючи свій особистий мобільний телефон марки «TECNO», за допомогою месенджеру «Telegram», у вересні 2024 року вступив у злочинну змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка запропонувала останньому за грошову винагороду вчинити підпал об'єктів які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, у тому числі будь-яке приміщення АТ «Укрпошта» на його вибір на території України, шляхом його підпалу, та зафіксувати вказану дію на відеозапис. При цьому в ході листування ОСОБА_5 отримав детальні інструкції вчинення злочину від вказаної невстановленої особи.
При цьому ОСОБА_5 було достовірно відомо про наслідки вчинення такого підпалу, а саме неможливість використання приміщення АТ «Укрпошта», що ослаблює державу та те, що вказані дії спрямовані на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.
Так, 19.10.2024, ОСОБА_5 на виконання вказівки невстановленої під час досудового розслідування особи, з метою ослаблення держави - вчинення дій, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів АТ «Укрпошти», завчасно підготував каністру в яку залив придбаний бензин.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на пошкодження приміщення АТ «Укрпошта» шляхом підпалу, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 19.10.2024 близько 23 год. 30 хв. знаходячись за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Мотовилівка, вул. Соборна, 5, поруч із приміщенням відділення АТ «Укрпошта» № 08522 , яке обравши предметом свого злочинного посягання вирішив підпалити, після чого умисно, з корисливих мотивів, здійснив відкриття вікна вказаного відділення АТ «Укрпошта» за вищевказаною адресою, облив заздалегідь підготовленим бензином привказане відділення АТ «Укрпошта» та здійснив його підпал.
Так, для підтвердження здійснення підпалу, на виконання вказівки невстановленої під час досудового розслідування особи, ОСОБА_5 здійснив відеофіксацію вчиненого підпалу на власний мобільний телефон марки «ТЕСНО» моделі «BG6».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015 року «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», АТ «Укрпошта» входить до об'єктів стратегічного значення у сфері телекомунікації та зв'язку.
Таким чином, ОСОБА_5 у період воєнного стану, з метою ослаблення держави вчинив дії спрямовані на організацію підпалу та підпал відділення АТ «Укрпошта» № 08522 що за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Мотовилівка, вул. Соборна, 5, чим вчинив зруйнування та пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське значення.
20.10.2024 ОСОБА_5 слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
22.10.2024 ОСОБА_5 слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 113 КК України.
22.10.2024 ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, до 18 грудня 2024 року включно.
16.12.2024 ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 січня 2025 року включно.
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, оскільки встановленні під час застосування ухвалою слідчого судді запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ризики, на думку прокурора, не зменшились та існують на даний час, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_9 не заперечував проти задоволення клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальному правопорушенні, передбаченомк ч. 2 ст. 113 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідуються.
16.01.2025 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №120241113110001622 від 07.09.2024 до шести місяців, тобто до 20.04.2025 включно.
Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та існують на даний час.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік та стан здоров'я, сімейний стан, репутацію, спосіб життя, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та вимог частини 6 статті 176 КПК України, а також з урахуванням тієї обставини, що сторона захисту не заперечує проти задоволення клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 16 березня включно.
Слідчий суддя, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у виді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, які враховувалися при продовженні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вчинене ним кримінальне правопорушення, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 199, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді - тримання під вартою строком до 16 березня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1