СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6693/25
пр. № 3/759/2998/25
29 квітня 2025 року м.Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Мордвінов А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 20 березня 2025 року о 22 год. 50 хв., вул. О.Мудрака, 29 у м. Києві, керував транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Драгер», результат огляду - 1,02 ‰, чим порушив п. 2.9 А ПДР України.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини.
Крім того, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення сплати штрафу терміном на 5 місяців рівними платежами у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Окрім визнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.
Так, відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення від 20.03.2025 року серії ЕПР1 № 277168 зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП, тому є належними доказом по справі. Будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager», відповідно до якого під час проведення огляду ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, 1,02 проміле. З даним висновком ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис у відповідній графі в роздруківці з алкотестеру.
Крім цього, відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, водій ОСОБА_1 згоден з результатом огляду.
Крім цього, факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеоматеріалами з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Крім цього, факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочку штрафу, дійшов висновку, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
Хоча Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить положень про розстрочку штрафу, що сплачується правопорушником, але подібну можливість надає засудженим Кримінальний кодекс України.
Так, згідно з ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Відповідно до ст.304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливості балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Таким чином, вважаю, що в даному випадку, порушується справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, бо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, який порушує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
З наведених ОСОБА_1 обставин слідує, що в силу його майнового стану, йому дійсно складно здійснити оплату штрафу у сумі 17 000 гривень. Таким чином, наявні законні підстави для розстрочки виконання постанови про накладання адміністративного стягнення на строк 5 (п'ять) місяців.
Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає покарання для водіїв (штраф з позбавленням права керування транспортними засобами) та інших осіб (штраф).
При обранні адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Розстрочити виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000 ( сімнадцять тисяч ) грн., терміном на 5 (п'ять) місяців з моменту набрання законної сили вказаної постанови, зобов'язавши ОСОБА_1 щомісячно сплачувати на користь держави кошти у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Андрій МОРДВІНОВ