ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8470/25
провадження № 2-з/753/83/25
"29" квітня 2025 р. суддя Дарницького районний суд міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши заяву адвоката Комліченка Вадима Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позову до суду,-
28 квітня 2025 року адвокат Комліченко В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Дарницького районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позову до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2025 року вказану заяву передано судді Шаповаловій К.В.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, адвокат зазначив, що найближчим часом ОСОБА_1 планує пред'явити до Дарницького районного суду м. Києва позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Предметом поділу майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є майно, що набуто за спільні сумісні кошти та спільними зусиллями, зокрема, наступне майно: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано 16 червня 2014 року за ОСОБА_2 ; автомобіль «MAZDA 3» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 за ОСОБА_1 ; корпоративні права у ТОВ «РІКА ЮА» (код ЄДРПОУ 43587513), ТОВ «АДВ ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 45246583); кредитні зобов'язання ФОП ОСОБА_1 . Адвокат зазначає, що накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , унеможливить її продаж, дарування чи перереєстрацію, оскільки майбутній відповідач може вчинити дії щодо продажу вказаного майна третім особам до ухвалення рішення у справі, що призведе до утруднення виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позолвних вимог.
Відповідно до частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши заяву та додані до неї документи, всебічно з'ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу вимог, доходить наступного висновку.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається із змісту заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 має намір подати до суду позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, зокрема квартири АДРЕСА_2 , оскільки на цей час між подружжям існує спір щодо вказаної квартири, зокрема, представник заявника зазначає, що ОСОБА_2 пропонував заявниці продати вказану квартиру, щоб за гроші від продажу погасити заборгованість по кредиту, проти чого заперечувала заявниця, оскільки вона не має іншого житла в м. Києві та ця квартира є її єдиним житлом.
Відповідно до інформації з додатку "Реєстр нерухомості" станом на 27 березня 2025 року право власності на вказану квартиру зареєстровано на ОСОБА_2 .
За змістом норм процесуального законодавства забезпечення позову має на меті запобігти ускладненню чи неможливості виконання можливого рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів майбутнього позивача, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.
Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову, який має намір подати заявниця, не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
В кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Те, що особа ще не вчинила дії, які б могли би підтвердити намір відчужити це майно, не спростовує того, що у відповідача як в одноосібного власника наявна можливість вільно розпорядитись спірним нерухомим майно, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Зокрема, таких висновків дійшла велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17.
Отже, беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, оцінивши відповідно до вимог статті 89 ЦПК України обґрунтованість доводів представника відповідача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вказаних вище критеріїв, враховуючи те, що предметом спору є, зокрема, квартира АДРЕСА_2 , з огляду на підстави майбутнього позову та вимоги, які мають бути заявлені, суд зазначає про наявність достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, може в майбутньому суттєво ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду або призведе до подання нових позовів для відновлення порушеного права позивача, у випадку задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та беручи до уваги те, що обраний ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди ОСОБА_2 , а також відсутність обставин визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України, суд доходить висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Поряд з цим, суд зазначає, що вимога представника заявника про заборону державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири не підлягає задоволенню, з огляду на те, що арешт нерухомого майна й передбачає заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно такого нерухомого майна.
На підставі викладеного та керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд -
заяву ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позову до суду - задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 (реєстраційний номер майна 387297680000).
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк пред'явлення до виконання ухвали - три роки.
Дані майбутнього позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Дані майбутнього відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Суддя Шаповалова К.В.