Справа № 752/3575/25
Провадження № 2/752/4286/25
29.04.2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Овдій-Барандич В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначає, що перебувала з відповідачем у шлюбі, який розірвано рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08.01.2025р. Від шлюбу з відповідачем має дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільна дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий рівень, як зазначає позивач, вона одна не може забезпечити, тому батько дитини, який є здоровим та працездатним, може сплачувати аліменти, оскільки працює на телеканалі «Київ» на посаді відео оператора та має постійний дохід у розмірі 20 000,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.02.2025р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті
справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи. Письмового відзиву на позовну заяву відповідач до суду не направив.
На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивач та відповідач з 24.02.2018р. перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08.01.2025р. у справі №752/26248/24.
Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 28.03.2029р., актовий запис №1331.
Судом встановлено, що спільна дитина проживає разом із позивачем.
Позивач з посиланням на положення ст.ст. 150, 180, 182-184 Сімейного кодексу України просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку.
Відповідно із статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини другої статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із частинами другою, третьою статті 181 Сімейного кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Факт відсутності в батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів, і ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18).
При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.
При цьому, згідно зі статтею 81 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Беручи до уваги викладене, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів малолітньої доньки ОСОБА_3 , враховуючи вік дитини, працездатний вік відповідача, зважаючи на те, що між позивачем та відповідачем у позасудовому порядку не досягнуто домовленостей щодо утримання дитини, суд дійшов висновку про необхідність визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання малолітньої доньки, в частці від заробітку (доходу) в розмірі заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягненню дитиною повноліття.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (частина перша стаття 192 Сімейного кодексу України).
Згідно зі статтею 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як вбачається, позов ОСОБА_1 був пред'явлений 03.02.2025р. Таким чином, аліменти слід призначити з 03 лютого 2025 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи приписи статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 247, 258, 259, 354 ЦПК України, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини від усіх його видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.02.2025р. і до досягнення дитиною повноліття.
4. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
5. Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) грн.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повний текст рішення складений та підписаний 29.04.2025.
Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА