Справа № 712/5631/25
Провадження №1- кс/712/2221/25
29 квітня 2025 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси, клопотання старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 , подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310001274 від 09.04.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка, Сумської області, громадянина України, українця, проходить військову службу за мобілізацією 67 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», учасника бойових дій, одруженого, на утримані має малолітніх дітей: ОСОБА_6 , 2016 року народження та ОСОБА_7 , 2017 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-
До слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , 26.02.2022 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням стану здоров'я та інших даних, а також відсутності визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 підстав для відстрочки або звільнення від призову на військову службу, здійснено призов ОСОБА_5 на військову службу під час мобілізації.
В подальшому, проходив військову службу за мобілізацією в різних підрозділах Збройних Сил України, поки 17.01.2024 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 було призначено на посаду солдату резерва 67 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992, з моменту призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця і у подальшому почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, у зв'язку з чим повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 та ст. ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов'язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.
Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Відповідно до ст. ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до положень ст. 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Проте ОСОБА_5 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті побуту, систематично вчиняє психологічне насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_8 , зокрема: безпричинно висловлює словесні образи, погрози, нецензурні слова, чим принижує потерпілу, заподіює шкоди її психічному здоров'ю, що призвело психологічних страждань останньої, погіршення якості її життя.
Зокрема, 08.11.2024 о 11:30 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_8 , а саме виражався погрозами та образами, за що Чигиринським районним судом Черкаської області 15.01.2025 ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП усправі № 708/1461/24 та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 гривень.
Також, 01.02.2025 близько 12:30 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_1 , виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство, за що Чигиринським районним судом Черкаської області 24.03.2025 ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП усправі № 708/167/25 та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 гривень.
Він же, 08.04.2025 о 07:00 год., перебуваючи за місцем спільного проживання з потерпілою за адресою АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 , під час якої виражався в її адресу нецензурною лексикою, тим самим вчинив своїми діями домашнє насильство, що призвело до психологічних страждань потерпілої.
Згідно висновку експерта № 243 за результатами судово-психологічної експертизи від 23.04.2025, ситуація, яка досліджується в матеріалах кримінального провадження відкритого по факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_5 щодо своєї співмешканки ОСОБА_8 , є істотно психотравмуючою для неї. Потерпіла ОСОБА_8 має зміни в психоемоційному стані, соціальному функціонуванні, в якості життя, внаслідок вчинення щодо неї протиправних дій.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
28.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
В ході досудового розслідування зібрано достатньо даних, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та підтверджується наступними доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 про вчинене кримінального правопорушення від 08.04.2025; постановою іменем України №708/1461/24 від 15.01.2024; постановою іменем України №708/167/25 від 24.03.2025; показаннями потерпілої ОСОБА_8 від 16.04.2025; показаннями свідка ОСОБА_10 від 17.04.2025; показаннями свідка ОСОБА_11 від 17.04.2025; показаннями свідка ОСОБА_12 від 17.04.2025; висновком експерта № 243 за результатами судово-психологічної експертизи від 23.04.2025.
Підозрюваний ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або пробаційний нагляд на строк до п'яти років або обмеження волі на той самий строк або позбавлення волі на строк до двох років.
Слідчий у клопотанні зазначає, що під час досудового слідства встановлено наявність трьох (п. п. 1, 3) з п'яти ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 не працевлаштований,не має стійких соціальних зв'язків, враховуючи усвідомлення ним вчиненого кримінального правопорушення слідчий вважає, що необрання йому запобіжного заходу останній усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, за який передбачено покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або пробаційний нагляд на строк до п'яти років або обмеження волі на той самий строк або позбавлення волі на строк до двох років, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду та змінити місце проживання з метою уникнення справедливого покарання.
Отже, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання: переховуванням від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на потерпілих, свідків.
Зважаючи на характер вчиненого ОСОБА_5 правопорушення за ст. 126-1 КК України, у даному випадку застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання становить суспільний (публічний) інтерес.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні систематичного домашнього насильства відносно потерпілої, що підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а також те, що ОСОБА_5 продовжує проживати разом з потерпілою, що збільшує ризик повторного домашнього насильства, є необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 обмежувального заходу передбаченого п. 5 ч. 6 ст. 194 КПК України, а саме: направлення підозрюваного для проходження програми для кривдників, яка дасть змогу покращити взаємовідносини між потерпілим та підозрюваним, і як наслідок зменшити ризик вчинення нових фактів домашнього насильства.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання повністю підтримали, просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти клопотання слідчого.
Дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників судового засідання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом Черкаського РУП Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250310001274, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування, 08.04.2025 до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області із заявою звернулася ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій прохає притягнути до відповідальності її співмешканця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який систематично вчиняє домашнє насильство відносно неї.
Згідно висновку експерта № 243 за результатами судово-психологічної експертизи від 23.04.2025, ситуація, яка досліджується в матеріалах кримінального провадження відкритого по факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_5 щодо своєї співмешканки ОСОБА_8 , є істотно психотравмуючою для неї. Потерпіла ОСОБА_8 має зміни в психоемоційному стані, соціальному функціонуванні, в якості життя, внаслідок вчинення щодо неї протиправних дій.
28.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом, за клопотанням прокурора.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Під час судового розгляду встановлено наявність передбачених законом обставин, які свідчать про необхідність застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
В обгрунтування підстав звернення до слідчого судді з указаним клопотанням, прокурор в судовому засіданні посилався на наявність ризиків, передбачених п.3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, указував на те, що підозрюваний може чинити незаконний вплив на потерпілу, свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 проживає в одному будинку з потерпілою ОСОБА_8 , окрім цього, має вплив на свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , так як останні являються родичами потерпілої та проживають в одному селі, а також свідка ОСОБА_12 , яка являється старостою села, в якому підозрюваний проживає і тому матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив, об'єктивно тиснути на них шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності. Крім того, вказував на відсутність стійких соціальних звязків у підозрюваного.
Оцінюючи зазначені прокурором ризики, слідчий суддя вважає їх доведеним.
Зметою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків перед органами досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування до ОСОБА_5 найменш обтяжливого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці з моменту постановлення ухвали, але не пізніше ніж до закінчення строку досудового розслідування.
Водночас, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні систематичного домашнього насильства відносно потерпілої, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а також проживає за однією адресою з потерпілою, що збільшує ризик потворного домашнього насильства, є необхідність у застосуванні до підозрюваного обмежувального заходу передбаченого п. 5. ч. 6 ст. 194 КПК України, а саме: направлення підозрюваного для проходження програми для кривдників, яка дасть змогу покращити взаємовідносини між потерпілою та підозрюваним, і як наслідок зменшити ризик вчинення нових фактів домашнього насильства.
Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України № 1434 від 01.10.2018 в Україні затверджено типову програму для кривдників. Цією типовою програмою передбачено комплекс заходів за результатами оцінки ризиків, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, до виконання батьківських обов'язків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків. Мета цієї типової програми - зміна насильницької поведінки кривдника, формування соціально прийнятних норм і гуманістичних цінностей.
Відповідно до даного наказу Міністерства соціальної політики України №1434 організацію та виконання цієї типової програми, її проходження кривдниками забезпечують місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Згідно 8,9,10 пункту даного наказу кривдника може бути направлено на проходження цієї Типової програми на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством; також кривдник може брати участь у цій ОСОБА_13 програмі за власною ініціативою на добровільній основі, заходи з організації та забезпечення проходження цієї Типової програми кривдниками проводяться на підставі інформації, отриманої відповідно до законодавства від суду, уповноваженого підрозділу органу Національної поліції України, в разі неприбуття кривдника для проходження цієї Типової програми або ухилення від її проходження без поважних причин суб'єкти, відповідальні за її виконання, повідомляють про це письмово протягом трьох робочих днів уповноважений підрозділ органу Національної поліції для вжиття відповідних заходів.
Виконання вказаної програми покладено на «Центр соціальних служб» Чигиринської міської ради в місті Чигирин.
Керуючись ст. ст. 32, 110, 131-132, 176 - 179, 193, 194, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий судя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 процесуальні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, та суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 у даному кримінальному провадженні до завершення досудового розслідування.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України - 2 місяці з моменту постановлення ухвали, але не пізніше ніж до закінчення строку досудового розслідування.
Відповідно до п.5 ч.6 ст. 194 КПК України застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обмежувальний захід у вигляді направлення підозрюваного для проходження програми для кривдників до Центру соціальних служб Чигиринської міської ради в місті Чигирин (Черкаська область, м. Чигирин, вул. Б.Хмельницького, 26, каб.8), строком на 2 місяці.
Попередити ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії запобіжного заходу - протягом двох місяців з моменту постановлення ухвали, але не пізніше ніж до закінчення строку досудового розслідування.
Копію цієї ухвали негайно вручити підозрюваному після оголошення ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1