Справа № 698/259/25
Провадження № 2-о/698/29/25
23 квітня 2025 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Баранова О.І.,
за участю секретаря Пугачовської Т.І.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Калинопіль, Звенигородського району, Черкаської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті, на обґрунтування якої зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на момент смерті проживала на території російської федерації.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , відповідним органом російської федерації було видане свідоцтво про смерть. Вказане свідоцтво про смерть заявнику було надіслано з території російської федерації через месенджер «Viber». Оригінал вказаного документа у заявника відсутній, через що він позбавлений можливості завірити його копію.
25 травня 2018 року ОСОБА_2 було складено заповіт, відповідно до змісту якого, заявнику було завіщано все майно. Вказаний заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Катеринопільського районного нотаріального округу Вечірко Н.В.
За життя ОСОБА_2 належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 1,1636 га, що розташована в адмінмежах Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області.
ОСОБА_1 вказує, що отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся в момент проживання в країні, яка наразі є територією країни-агресора, а медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті - відсутній.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно в подальшому для оформлення заявником спадщини.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав.
Представник заінтересованої особи Чепіга Н. подала заяву про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи, заперечень щодо заявлених вимог не висловила.
Заслухавши пояснення заявника та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , яка на момент смерті проживала на території російської федерації.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 на території російської федерації заявником надано копію свідоцтва про смерть, датованого 09.03.2023 року, з номером запису акту про смерть -170239725000200018002, виданого 97250002 Тюменською філією № 5 ГАУ ТО «МФЦ» від 09.03.2023 року, у якому містяться відомості про те, що ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Розсохуватка, Катеринопільського району, Черкаської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Тюмень, Тюменської області, російської федерації (а.с. 8).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що знала померлу ОСОБА_2 , працювали разом у дитячому садочку. Приблизно у 2018 році дочка забрала ОСОБА_2 до себе у Тюмень, бо та хворіла довгий час. Про смерть ОСОБА_2 довідалася від заявника та ОСОБА_4 у квітні 2023 року.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що ОСОБА_2 за життя була тіткою її чоловіка. Свідку відомо що дочка забрала ОСОБА_2 до Тюмені, бо та була у важкому стані. Через месенджер «Vіber» дочка повідомила, що мати померла, причину смерті не вказала.
П. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним.
У разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану, орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; 2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
Відповідно п. 1 глави 5 Розділу ІІІ «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (діалі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до п.п. 5, 8 глави 1 розділу II вищевказаних Правил, у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка немає необхідних для цього повноважень.
Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Однак факт смерті ОСОБА_2 зареєстрований іноземним органом реєстрації - 97250002 Тюменською філією № 5 ГАУ ТО «МФЦ».
Відповідно ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
На час дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, ст. 13 даної Конвенції було передбачено, що документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін і доказовою силою офіційних документів.
23.12.2022 року набрав чинності Закон України від 01.12.2022 року №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993». Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України 22.01.1993 та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.1997 та вихід України з Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997 року.
Таким чином, дія Конвенції від 22.01.1993 року та Протоколу від 28.03.1997 року зупинена з 27.12.2022 року.
Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видане російською федерацією після повномасштабного вторгнення, тобто після зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року.
Відповідно до ст. 319 ЦПК України факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Юридичний факт встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.
Встановлення факту, про який просить заявник, не пов'язано з вирішенням спору про право.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що ОСОБА_2 є громадянкою України і померла на території країни-агресора, враховуючи, що даний факт для заявника має юридичне значення - необхідний для отримання свідоцтва про смерть та подальше оформлення спадщини, встановити його іншим шляхом, а ніж у судовому порядку не можливо, суд приходить до висновку про встановлення факту державної реєстрації смерті громадянки України ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Розсохуватка, Катеринопільського району, Черкаської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживала у м. Тюмень, Тюменської області, російської федерації, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Тюмень, Тюменської області, російської федерації з проведенням державної реєстрації смерті на території російської федерації, Тюменської області, місто Тюмень, місце реєстрації НОМЕР_1 Тюменська філія № 5 ГАУ ТО «МФЦ» від 09.03.2023 року актовий запис про смерть № 170239725000200018002.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 померла на території іншої держави - російської федерації, що безпосередньо і було встановлено у судовому засіданні, положення п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України не можуть бути застосовані судом у даному випадку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 264-265, 315, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Встановити факт державної реєстрації смерті громадянки України ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Розсохуватка, Катеринопільського району, Черкаської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживала у м. Тюмень, Тюменської області, російської федерації, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Тюмень, Тюменської області, російської федерації з проведенням державної реєстрації смерті на території російської федерації, Тюменської області, місто Тюмень, місце реєстрації НОМЕР_1 Тюменська філія № 5 ГАУ ТО «МФЦ» від 09.03.2023 року актовий запис про смерть № 170239725000200018002.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 28 квітня 2025 року.
Головуючий Баранов О.І.