28 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 204/5282/22
провадження № 51- 667 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2025 року.
Обставини справи
1. Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2024 року, залишеним без змін апеляційним судом
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1
засуджено до покарання: за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК) - у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 3 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років, аза сукупністю кримінальних правопорушень - у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 цього Кодексу.
2. Суд визнав доведеним, що ОСОБА_4 , точної дати та часу не встановлено, знаходячись на галявині, розташованій біля домоволодіння за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , знайшов дикорослі кущі рослини роду коноплі у невстановленій кількості, які зірвав для особистих потреб без мети збуту, переніс їх до будівлі літньої кухні, розташованої на території домоволодіння за місцем свого мешкання, природнім шляхом їх висушив, таким чином, незаконно виготовивши для власних потреб особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс у невстановленій кількості, став його незаконно зберігати.
18 січня 2022 у період часу з 10:40 до 17:14 год під час обшуку домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_4 , працівниками поліції виявлено та вилучено у будівлі літньої кухні речовину рослинного походження, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс загальною масою в перерахунку на суху речовину 3536,71 г, що є особливо великими розмірами.
Крім того, ОСОБА_4 , у січні 2022 року, точної дати та часу слідством не встановлено, перебуваючи на горищі домоволодіння за місцем свого мешкання, знайшов: корпуси оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 у кількості двох одиниць, виготовлених промисловим (заводським) способом, які споряджено вибуховою речовиною, які відносяться до категорії бойових припасів і до вибуху придатні; корпус наступальної осколкової ручної гранати типу РГД-5 у кількості однієї одиниці, виготовленої промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною, який відноситься до категорії бойових припасів і до вибуху придатний; засоби підриву (засоби детонування) уніфіковані запали ручної гранати, модернізовані, дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) у кількості трьох одиниць, виготовлені промисловим (заводським) способом, які споряджено вибуховими речовинами, і до вибуху придатні; боєприпас - мисливський патрон кільцевого запалення калібру 22 LR (5,6 мм) до нарізної спортивно-мисливської зброї калібру 5,6 мм, який придатний до стрільби; вогнепальну зброю - нарізну мисливську гвинтівку калібру 5,6 мм, промислового виготовлення, з маркуванням на поверхні ствольної коробки - « НОМЕР_1 », на поверхні затвора - « НОМЕР_2 ». Після чого, ОСОБА_4 незаконно, не маючи на те відповідного дозволу, став зберігати вище вказані бойові припаси та вогнепальну зброю за місцем свого проживання, які 18 січня 2022 року під час обшуку його домоволодіння працівниками поліції були виявлені та вилучені.
Доводи касаційної скарги
3. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий апеляційний розгляд. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції в достатній мірі не було враховано підвищений ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, не надано належної оцінки й суспільній небезпеці предметів кримінальних правопорушень, зокрема кількості вилучених бойових припасів, вибухових речовин та вогнепальної зброї. Крім того, зазначає і про особливо великий розмір примусово вилучених у засудженого наркотичних речовин. Також вказує на те, що суд апеляційної інстанції не розглянув доповнення до апеляційної скарги прокурора з доводами щодо виключення із формулювання обвинувачення посилання на канабіс, як особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено.
Оцінка суду
4. Перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, Суд не встановив підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
5. Висновок суду щодо доведеності винуватості засудженого у вчиненні кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 309 та ч. 1 ст. 263 КК в касаційній скарзі не оспорюються.
6. Фактично доводи касаційної скарги в частині невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого зводяться до незгоди прокурора із застосуванням судами положень ст. 75 КК.
7. Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути пропорційним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
8. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 75 КК (у редакції Закону на час вчинення діяння), якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
9. Статті 65-75 КК України є кримінально-правовими нормами, що встановлюють загальні засади та правила призначення покарання, звільнення від його відбування.
10. Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання тощо.
11. Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
12. Як убачається з вироку, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_4 врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу винного, який раніше не судимий, не працює, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , 2008 року народження, має постійне місце проживання, на обліку у лікарі нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, обставину, що пом'якшує його покарання - щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
13. З урахуванням усіх обставин справи у їх сукупності, вищенаведених даних про особу ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та звільнив ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК.
14. Апеляційний суд, переглянувши вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 за апеляційною скаргою сторони обвинувачення, доводи якої є аналогічними доводам касаційної скарги прокурора, ствердив про правильність прийнятого рішення та обґрунтовано залишив вказаний вирок без змін, зазначивши в ухвалі підстави ухваленого такого судового рішення.
15. При цьому колегія суддів апеляційного суду звернула увагу на те, що будь-які відомості про причетність обвинуваченого до іншої протиправної діяльності, ніж інкриміновані йому кримінальні правопорушення, відсутні. З моменту вчинення інкримінованих ОСОБА_4 злочинів до дня апеляційного розгляду збігло понад три роки та його посткримінальна поведінка за весь цей час є позитивною. Крім того враховано, що місце проживання ОСОБА_4 на території Покровського району Донецької області перебуває у безпосередній близькості від лінії бойового зіткнення, внаслідок чого останній вимушений був залишити домівку та на даний час проживає на території Вінницької області. З урахуванням фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, відомостей про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявності пом'якшуючої покарання обставини та відсутності обтяжуючих покарання обставин, апеляційний суд зазначив про відсутність підстав для висновку про необхідність обтяження призначеного ОСОБА_4 покарання шляхом його ізоляції від суспільства.
16. Крім цього, колегія суддів апеляційного суду вказала на дотримання судом першої інстанції при призначенні покарання практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа Скополла проти Італії від 17 вересня 2009 року).
17. Суд погоджується з такими висновками апеляційного суду і вважає, що його ухвала є належно умотивованою й обґрунтованою, яка за змістом відповідає вимогам ст. 419 КПК.
18. Необґрунтованими на думку Суду є і доводи прокурора про те, що суд апеляційної інстанції не розглянув доповнення до апеляційної скарги прокурора з доводами щодо виключення із формулювання обвинувачення посилання на канабіс, як особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, оскільки прокурор в поданій касаційній скарзі не зазначив яким чином це вплинуло на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.
19. З огляду на викладене, обґрунтування касаційної скарги прокурора не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись п.2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3