29 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 686/32604/23
провадження № 61-4835ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Першої Хмельницької державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , Хмельницької міської ради про встановлення факту незаконної зміни адреси місцезнаходження майна, зобов'язання внести зміни до правовстановлюючих документів, внесення змін до державного реєстру реєстрації прав на нерухоме майно,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:
- встановити факт незаконної зміни адреси місця знаходження будинку
в АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Першу Хмельницьку держану нотаріальну контору внести зміни в частині адреси місця знаходження спадкового житлового будинку в свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зазначивши місце знаходження спадкового будинку АДРЕСА_1 ;
- внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині реєстрації виданих свідоцтв про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_2 , зазначивши адреси місця знаходження спадкового будинку: АДРЕСА_1 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 04 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 08 січня 2025 року, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
08 квітня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 січня 2025 року у справі № 686/32604/23.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що повний текст постанови Хмельницького апеляційного суду від 08 січня 2025 року складено 14 січня 2025 року.
Таким чином, строк на касаційне оскарження вказаної постанови сплив
13 лютого 2025 року.
Натомість касаційна скарга подана 08 квітня 2025 року, тобто із пропуском строку передбаченого статтею 390 ЦПК України.
За змістом частини першої статті 127 ЦПК України поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом за заявою учасника справи.
Однак відповідна заява (клопотання) про поновлення пропущеного строку, особою, яка звернулась із касаційною скаргою не подана.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 січня 2025 року із зазначенням підстав для поновлення цього строку.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, у такій скарзі зазначається, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
Разом з цим, при поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною першою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування необхідності скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а саме:
1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;
4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;
5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;
6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;
8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
При поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд та/або порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або
2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Касаційна скарга містить посилання на висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду, однак заявник всупереч вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі чітко не визначає підставу (підстави) касаційного оскарження передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Отже, наразі, заявником належним чином не виконані вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання суду уточненої касаційної скарги з визначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України з урахуванням роз'яснень викладених в цій ухвалі.
У разі подання касаційної скарги засобами поштового зв'язку копії уточненої скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
У разі подання касаційної скарги в електронній формі, до неї мають бути додані докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не мають зареєстрованого кабінету в системі Електронний Суд.
Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 січня 2025 року у справі № 686/32604/23 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян