3 березня 2025 року
м. Київ
справа № 509/4046/19
провадження № 61-6447ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області
від 24 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 7 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності в порядку спадкування,
30 травня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 7 березня 2024 року, повний текст якої
складено 3 квітня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків. Заявнику необхідно було подати до суду касаційної інстанції докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, та сплатити судовий збір.
На виконання вимог ухвали суду заявник надав докази сплати судового збору та заяву його адвоката Білоуса І. І. про видачу повного тексту постанови Одеського апеляційного суду від 7 березня 2024 року у справі № 509/4046/19, яку адвокат отримав особисто 1 травня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2024 року продовженозаявнику встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, на 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме для надання доказів невиконання судом апеляційної інстанції вимог статті 272 ЦПК України щодо направлення повного тексту оскаржуваного судового рішення.
Вказану ухвалу заявник отримала 23 січня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
30 січня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивує тим, що вона не отримувала копію повного тексту оскаржуваної постанови, а її адвокат Білоус І. І. отримав копію такого судового рішення лише 1 травня 2024 року.
На підтвердження викладених обставин надає копію відповіді Одеського апеляційного суду від 27 січня 2025 року вих. № 01.01-09/5/2025 на адвокатський запит.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Постанову Одеського апеляційного суду від 7 березня 2024 року, повний текст якої складено 3 квітня 2024 року, адвокат Білоус І. І. отримав 1 травня
2024 року та наданими доказами підтверджено неотримання ОСОБА_1 вказаного судового рішення.
Оскільки заявник звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою
30 травня 2024 року, доводи клопотання свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 7 березня 2024 року.
Отже заявник виконала вимоги ухвал Верховного Суду від 20 червня
2024 року та від 23 вересня 2024 року в повному обсязі у встановлений судом строк.
Частиною першою статті 394ЦПК України передбачено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених)
статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 7 березня 2024 року заявник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 12 червня 2019 року
у справі № 320/9224/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, від 8 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, від 28 вересня 2021 року
у справі № 761/45721/16-ц, у постановах Верховного Суду від 10 травня
2023 року у справі № 759/15359/21-ц, від 21 березня 2024 року
у справі № 755/3212/23, від 30 серпня 2022 року у справі № 580/3039/21,
від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19, від 15 листопада 2021 року
у справі № 428/9280/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21,
від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20, від 22 лютого 2023 року
у справі № 527/1580/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16, від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 7 листопада 2018 року
у справі № 488/5027/14-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13,
від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року
у справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18,
від 23 травня 2018 року у справі № 192/2761/14, від 5 червня 2018 року
у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16-ц,
від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року
у справі № 487/10132/14-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17-ц, від 25 жовтня 2022 року у справі № 607/14378/21, від 4 грудня 2019 року
у справі № 910/15262/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини першої статті 328 Цивільного кодексу України, частини першої статті 27 та пункт 1 частини першої статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 3 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі підлягає відкриттю.
Оскільки ухвалою Верховного Суду від 5 серпня 2024 року витребувано матеріали справи з місцевого суду, касаційний суд не вбачає підстав для їх повторного витребування.
Крім того, у касаційній скарзі та поданому разом з нею клопотанні заявник просить зупинити виконання або дію рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 7 березня 2024 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Обґрунтовує тим, що позивачі можуть на підставі вказаних судових рішень зареєструвати за собою відповідні частки спірного житлового будинку та відчужити їх. Такі дії позивачів можуть призвести до утруднення або унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення скарги.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України встановлено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Метою вирішення питання про зупинення виконання (дії) судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволені частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Мельник Т. І. з індексним номером 42129610 від 19 липня 2018 року про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 1601992251237 у вигляді житлового будинку розташованого на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 5/8 частки житлового будинку
з господарськими будівлями та спорудами і за ОСОБА_3 на 1/8 частку цього житлового будинку, який складається з: житлового будинку під літерою «А» загальною площею 87 кв.м., житловою площею 64,8 кв.м; навісу «Б», літньої кухні «В», сараю «Г», огорожі та споруд №1-4, який розташованого на АДРЕСА_1 .
Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_2 9 841 грн у відшкодування судових витрат.
Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_3 1 000 грн у відшкодування судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 7 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року в частині визнання права власності в порядку спадкування скасовано, ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності по 1/8 частці за кожною житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який складається з: житлового будинку під літерою «А», загальною
площею - 87 кв. м., житловою площею - 64,8 кв. м; - навісу «Б»; - літньої кухні «В»; - сараю «Г»; - огорожі та споруд №1-4, який розташованого на АДРЕСА_1 .
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області
від 24 травня 2023 року підлягає примусовому виконанню лише в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_2 9 841 грн, а на користь ОСОБА_3 - 1 000 грн у відшкодування судових витрат. Проте заявник не надала доказів вчинення позивачами дій щодо виконання судового рішення у вказаній частині, тому колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання у відповідній частині.
Разом з тим, суд касаційної інстанції дійшов висновку про зупинення дії рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 травня
2023 року в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Мельник Т. І. від 19 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження, оскільки проведення реєстрації спірного майна можливе без відкриття виконавчого провадження.
При цьому постанова Одеського апеляційного суду від 7 березня 2024 року в частині визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності
по 1/8 частці за кожною спірного житлового будинку не підлягає примусовому виконанню, тому суд касаційної інстанції вважає за можливе зупинити її дію в цій частинідо закінчення касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження
рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 травня
2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 7 березня 2024 року.
Відкрити касаційне провадженняза касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 7 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності в порядку спадкування.
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання або дії рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 травня
2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 7 березня 2024 року задовольнити частково.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_2 9 841 грн, а на користь ОСОБА_3 1 000 грн
у відшкодування судових витрат до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Зупинити дію рішення Овідіопольського районного суду Одеської області
від 24 травня 2023 року в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Мельник Тетяни Іванівнивід 19 липня 2018 рокудо закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Зупинити дію постанови Одеського апеляційного суду від 7 березня 2024 року в частині визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності по 1/8 частці спірного житлового будинку за кожною до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:С. О. Карпенко В. В. Сердюк І. М. Фаловська