Ухвала
28 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 638/2964/20
провадження № 61-5373ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Левкова Віталія Миколайовича як представника ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Карташової Світлани Іванівни, ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію, витребування майна із чужого володіння,
У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31333049 від 12 вересня 2016 року приватного нотаріуса ХМНО Карташової С. І. про реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 75,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 ;
витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 75,4 кв. м, що розташований за адресою:
АДРЕСА_1 рішенням від 03 квітня 2024 року позов задовольнив частково. Витребував із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 75,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Харківський апеляційний суд постановою від 26 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року - без змін.
24 квітня 2025 року адвокат Левков В. М. як представник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 березня 2025 року, в кій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та стягнення судових витрат.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позовну заяву подано у 2020 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 102,00 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимог майнового характеру (вартість житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 75,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати суду інформацію про ціну позову щодо вимог майнового характеру (станом на дату подання позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості нерухомого майна), та за подання касаційної скарги, сплатити судовий збір у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, який необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості спірного майна, х 0,8.
Оскільки заявником до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 5 920,00 грн, то ОСОБА_1 у разі необхідності слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, розмір якого має бути визначений відповідно до вимог закону.
Також суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату або документи на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу адвоката Левкова Віталія Миколайовича як представника ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 березня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев