Справа № 240/15339/24
Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
28 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду від 19 серпня 2024 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
За приписами ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , встановив, що підпис на позовній заяві, яка подана від його імені, кардинально відрізняється від підпису цієї ж особи на сторінці паспорту серії НОМЕР_2 , на посвідченні серії НОМЕР_3 та на дорученні, яке нотаріально посвідчено 01.07.2024 року.
Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані обставини викликають об'єктивні сумніви щодо справжності ймовірного підпису позивача у позовній заяві та підпису, яким завірено додатки до позову, а тому остання підлягає поверненню позивачу, як така, що не підписана власноручно позивачем - ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Пунктом третім частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частинами першою та третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі вимог стосовно оформлення позовних заяв та інших документів, що подаються до суду. Водночас норми процесуального закону зобов'язують представника особи підтвердити суду наявність права вчиняти від імені такої особи певні процесуальні дії, зокрема, подавати позов.
Як встановлено з матеріалів справи, позовна заява від імені ОСОБА_1 підписана його представником Шахраєм М.І., на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додавалась копія довіреності від 01.07.2024 року, посвідчена приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Андрусом А.В., про що зроблено відповідний запис в реєстрі за №750.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Обов'язок суду перевірити належність повноважень представника на вчинення конкретної процесуальної дії зумовлений головним чином тим, що такий представник виступає самостійно від імені довірителя і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки.
Частинами першою та другою статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до частин першої та другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
У свою чергу частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Частиною шостою статті 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно із частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
Частинами першою та другою статті 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Судова колегія зазначає, що в разі виникнення у суду відповідного сумніву, суд має право витребувати у сторони додаткові документи, постановивши ухвалу про залишення позовної заяви без руху, проте така ухвала судом першої інстанції не приймалась.
Наразі, суд враховує правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі № П/9901/736/18, яка вказала, що у разі виникнення сумнівів щодо справжності документів, наданих на підтвердження повноважень представника позивача, суд, реалізуючи принцип офіційного з'ясування обставин у справі, мав можливість витребувати у представника позивача додаткові документи.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 826/5500/18, повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду мав процесуальну можливість пересвідчитися в наявності у підписанта позовної заяви повноважень на представництво інтересів позивача, зокрема, шляхом надання позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви, повернення позовної заяви з підстави, що позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, є необґрунтованим.
З огляду на викладене, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відсутність перешкод для відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відсутність перешкод для відкриття провадження у справі.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.