Справа № 368/29/24
2-о/368/7/25
Рішення
Іменем України
"21" квітня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого Шевченко І.І.
присяжних Безніська А.М. та Березової Н.А. за участю секретаря Назаренко А.І.
заявника ОСОБА_1
представника заявника адвоката Клапчука Ф.П.
захисник особи щодо якої розглядається заява ОСОБА_2 адвоката Матюшенкова Д.В.
та представника виконавчого комітету Кагарлицької міської ради Київської області Лисової С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , особа щодо якої розглядається заява ОСОБА_2 , захисник особи щодо якої розглядається заява адвокат Матюшенков Дмитро Вікторович, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Київської області як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення опіки та призначення опікуна, -
заявник та його представник просять суд визнати недієздатною громадянку України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 з моменту набрання рішенням законної сили та встановити опіку над громадянкою України - недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) і призначити їй опікуна - громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обґрунтовуючи заяву наступним.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом дитинства та має другу групу інвалідності безстроково.
ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад помірну розумову відсталість (олігофренію у ступеню неглибокої імбецильності) внаслідок хвороби Дауна, F-71.1 за МКХ-10 та за своїх станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно ч. 1 ст. 40 Цивільного кодексу України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 10.11.2021 року у справі № 368/481/21 ОСОБА_2 було визнано недієздатною та їй було призначено опікуна - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є її матір'ю.
Отже, ОСОБА_2 є недієздатною відповідно до вищевказаного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10.11.2021 року.
Згідно з ч. 6 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 10.11.2021 року у справі №368/481/21 встановлено строк його дії - два роки з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набрало законної сили 14.12.2021 року. Отже, станом на день звернення до суду з цією заявою рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10.11.2021 року у справі № 368/481/21 в частині призначення опікуном ОСОБА_3 над недієздатною ОСОБА_2 та визнання її недієздатною втратило свою дію. При цьому, питання про продовження строку дії вищевказаного рішення не було вирішене.
Враховуючи викладене, виникла необхідність у вирішенні питання щодо визнання недієздатною, опікунства над недієздатною ОСОБА_2 та ухвалення судом нового рішення про визнання недієздатною та призначення опікуна.
Разом з тим, на даний час ОСОБА_3 , яка була призначена опікуном за попереднім рішенням суду, за станом здоров'я не може виконувати обов'язки опікуна. Згідно з довідкою із медичної карти стаціонарного хворого №3343 від 26.12.2022 року, ОСОБА_3 було поставлено діагноз: церебросклероз, ХНМК (хронічне порушення мозкового кровообігу) із гіпертонією, кризовий перебіг, ГПМК (гостре порушення мозкового кровообігу, тобто інсульт) по типу ішемії із помірним правобічним геміпарезом, елементами моторної афаєії.
Отже, ОСОБА_3 через хворобу не може належним чином доглядати за недієздатною ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 41 Цивільного кодексу України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно ч. 1 ст. 241 Цивільного процесуального кодексу України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною,
встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Згідно ч. 2 ст. 63 Цивільного кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Згідно ч. 2 ст. 63 Цивільного кодексу України опікун або піклувальник визначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Виходячи з вищезазначених норм Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України та враховуючи, що судом може бути прийнято рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначено їй опікуна.
Як зазначалося вище, ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад - помірну розумову відсталість (олігофренію у ступеню неглибокої імбецильності) внаслідок хвороби Дауна, F-71.1 за МКХ-10 та за своїх станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому потребує догляду з боку опікуна.
Попередній опікун ОСОБА_2 - ОСОБА_3 за станом здоров'я не може виконувати обов'язки опікуна.
Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 23.10.1990 року серії НОМЕР_2 , виданим відділом РАЦС Кагарлицького РВК Київської області.
ОСОБА_1 є чоловіком племінниці ОСОБА_2 , тобто членом її сім'ї. Заявник є фізично та психічно здоровим, має повну цивільну дієздатність та має всі можливості здійснювати догляд за ОСОБА_2 .
Заявник проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає також ОСОБА_2 та допомагає доглядати за нею.
Отже, заявник відповідає вимогам, які ставляться до опікуна, а тому його може бути призначено опікуном ОСОБА_2 .
Таким чином, наявні усі підстави для задоволення даної заяви та прийняття рішення суду про визнання недієздатною ОСОБА_2 і призначення заявника її опікуном.
Захисник особи щодо якої розглядається заява ОСОБА_2 адвокат Матюшенков Дмитро Вікторович підтримує заяву щодо визнання недієздатною ОСОБА_2 , оскільки висновком експертизи вказане підтверджено. Щодо призначення опікуном заявника, то з цього питання покладається на погляд суду.
Представник виконавчого комітету Кагарлицької міської ради Київської області як орган опіки та піклування Лисова С.М. пояснила, що виконавчим комітетом розглядалась заява ОСОБА_1 щодо надання висновку про доцільність призначення його опікуном над ОСОБА_2 та було прийнято висновок про відмову у призначені заявника опікуном над недієздатною, оскільки судом ще не прийнято рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною. Оскільки вже існує рішення виконавчого комітету щодо відмова у його призначенні, тому іншого рішення виконавчим комітетом виноситись не буде. Окрім того, по суті, а саме: визначення опікуном конкретної особи, виконавчим комітетом не розглядалось.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, подавши до суду відзив, згідно якого вважає, що заявник ОСОБА_1 не має право на звернення до суду із даною заявою, оскільки ОСОБА_2 (особа, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною), є рідною тіткою дружини заявника ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 »), що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , свідоцтвом про народження її рідного брата, ОСОБА_7 , свідоцтвом про народження ОСОБА_8 . Отже, заявник ОСОБА_1 є чоловіком племінниці ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та у розумінні тлумачення поняття «близькі родичі», вимог ЦК України, СК України щодо визначення поняття «родичі», «родинні стосунки», не входить до кола осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Доказів того, що заявник ОСОБА_1 є членом сім'ї або близьким родичем ОСОБА_2 , до заяви не додано. Доводи ОСОБА_1 про те, що він проживає разом з ОСОБА_2 за однією адресою, а також довідка, надана депутатом Кагарлицької міської ради щодо проживання без реєстрації ОСОБА_1 , не свідчать про те, що він є членом сім'ї або близьким родичем ОСОБА_2 та пов'язаний з нею спільним побутом. Таким чином, ОСОБА_1 з огляду на вимоги статей 3, 9 СК України, положення ЦК України не є членом сім'ї чи близьким родичем ОСОБА_2 , а тому не наділений правом звертатися до суду із заявою про визнання останньої недієздатною та призначення опікуна.
Суд, вислухавши заявника, його представника та заінтересованих осіб, приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. ст. 3, 11, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно свідоцтва про народження на ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками якої зазначено: мама - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_4 .
Згідно довідки № 26 від 13.01.2022 про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце за адресою: АДРЕСА_2 .
Довідкою сер. ВТЭ-24 № 072341 ОСОБА_2 присвоєно другу групу інвалідності з 27.06.1991 року, причину зазначено - з дитинства.
Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Братом ОСОБА_2 є ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Довідкою МСЕК серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 встановлено повторно друга група інвалідності з 01.03.2023 р. та причину зазначено - загальне захворювання, а також зазначено - може працювати в спеціально створених умовах.
Племінницею ОСОБА_2 є ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_8 та ОСОБА_1 28.03.2015 року уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено запис під № 282.
Депутатом Кагарлицької міської ради VIII скликання ОСОБА_10 , провівши обстеження встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживає без реєстрації ОСОБА_1 , 1987 року народження.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 10.11.2021 року було визнано недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану АДРЕСА_2 , жительку АДРЕСА_1 та призначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительку АДРЕСА_1 опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Було встановлено строк дії рішення суду два роки з моменту набрання ним законної сили (дата набрання рішення законної сили - 14.12.2021 року ).
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 557-ц/69-ц від 29.01.2025 встановлено, що ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - помірну розумову відсталість, F-71.1 за МКХ-10. За своїм психічним станом ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до частин першої, другої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд, серед іншого, розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною.
Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.
Враховуючи те, що у матеріалах справи наявний висновок судово-психіатричної експертизи про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - помірну розумову відсталість, F-71.1 за МКХ-10, внаслідок якого не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання ОСОБА_2 недієздатною, визначити їй строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною - два роки, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
Що стосується вимоги заяви ОСОБА_1 про визнання заявника опікуном, то слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій - п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області рішенням № 1321-84 від 07.10.2024 р. зробив висновок про відмову ОСОБА_1 у видачі висновку про доцільність призначення його опікуном над ОСОБА_2 .
Вказану відмову заявник не оскаржив.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного.
Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Статтею 300 ЦПК України визначено, що опікун недієздатної особи призначається за поданням органу опіки та піклування.
Право бути опікуном може виникнути лише у разі звернення до суду з обґрунтованим поданням відповідного органу опіки та піклування про призначення такої особи опікуном. Щоб отримати право опіки заявник має звернутися із відповідною заявою до органу опіки та піклування та в подальшому отримати подання такого органу, скероване до суду, для призначення його опікуном. При цьому дії, рішення чи бездіяльність органу опіки стосовно розгляду такої заяви можуть бути оскаржені до суду поза межами цієї цивільної справи, що й буде забезпечувати належний судовий захист права заявника на призначення його опікуном.
Суд зазначає, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, проте без доведення передбачених законом умов воно не може бути підставою для призначення опікуна у судовому порядку.
У постанові Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №742/887/23 зазначено, що «Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов'язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин)».
Аналіз вказаних правових норм міститься в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №736/1508/17, 29 березня 2021 року у справі №184/858/19, від 19 квітня 2021 року у справі №755/12409/15-ц, від 28 листопада 2021 року у справі №751/9572/19, в яких викладено висновок, що відсутність подання та/або висновку органу опіки та піклування з приводу призначення фізичної особи опікуном унеможливлює вирішення судом вказаного питання, оскільки саме на Орган опіки та піклування покладено обов'язок дослідження обставин щодо можливості особи виконувати обов'язки піклувальника чи опікуна.
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов'язку того, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов'язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі.
Згідно з ст.65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Оскільки органом опіки та піклування відмовлено в наданні подання про призначення заявника опікуном недієздатної ОСОБА_2 , заява ОСОБА_1 у призначені його опікуном задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ЦК України, ст. ст. 265, 293-294, 315-319 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , особа щодо якої розглядається заява ОСОБА_2 , захисник особи щодо якої розглядається заява адвокат Матюшенков Дмитро Вікторович, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Київської області як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення опіки та призначення опікуна - задовольнити частково.
Визнати недієздатною громадянку України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначити два роки, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 25.04.2025 р.
Головуючий суддя І.І. Шевченко
Присяжні А.М. Безнісько
Н.А. Березова