Справа № 367/3889/25
Провадження №2/367/4001/2025
Іменем України
29 квітня 2025 Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
за участі секретаря судових засідань Тараненко О.М.,
представників позивача Співак Н.В., Мехед О.В. ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява Виконавчого комітету Ірпінської міської ради як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, мотивована наступним.
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір?ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26.11.2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усиновлено відповідачем ОСОБА_2 . Відомості про батька малолітнього внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Відповідач разом з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа Відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, 24.09.2024 до поліції надійшов виклик від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що 23.09.2024 близько 15 години 00 хвилин її малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поїхав кататися на велосипеді до свого друга та до домовленого часу не повернувся додому. В результаті проведеної розшукової роботи, 24.09.2024 малолітній був знайдений працівниками поліції. На матір ОСОБА_2 Відділом поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов?язків щодо виховання дітей від 24.09.2024 року серії ВАД № 241480 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Реагуючи на повідомлення Відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, 24.09.2024 року працівниками Служби у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради (далі - Служба) проведено обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де вона проживає з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Працівниками Служби у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради встановлено, що для виховання та розвитку дитини створені належні умови. Також 26.09.2024 з матір?ю ОСОБА_2 проведено бесіду та відібрано письмове пояснення. Матір повідомила спеціалістів Служби, що між нею та сином досить складні відносини, через відсутність материнської любові до малолітнього, вона не може та не бажає в повній мірі виконувати покладені на неї батьківські обов'язки.
Наказом Служби у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради Київської області від 24.09.2024 р. № 4666 малолітнього ОСОБА_3 було поставлено на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв?язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов?язків. Працівниками Служби у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради направлено запит від 08.10.2024 р. № 1384/01-14 до Ірпінського ліцею №3 Ірпінської міської ради Київської області щодо надання психолого-педагогічної характеристики відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до характеристики, наданої класним керівником 2-Д класу Ірпінського ліцею №3, ОСОБА_6 зарекомендував себе як добрий хлопчик, який дружить з однокласниками, подільчивий, допомагає дітям. Але прояви неповаги до декого з дітей бувають. За час перебування малолітньої дитини на обліку, з матір?ю постійно проводились профілактичні бесіди щодо належного виконання батьківських обов?язків, створення належних умов для повноцінного розвитку та виховання дітей, ведення здорового способу життя та були надані рекомендації щодо звернення до психолога, відвідування спеціаліста разом з малолітнім ОСОБА_3 .
06.03.2025 р. у зв?язку з усуненням умов та обставин, які стали підставою для взяття дитини на облік, що підтверджується копією акта оцінювання потреб дитини та її сім?ї у соціальних послугах від 03.03.2025 р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знято з обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
10.03.2025 р. відповідач ОСОБА_2 надала Службі нотаріально засвідчену заяву від 29.11.2024 р. та заяву про позбавлення її батьківських прав. В заяві вказує, що у неї з дитиною не склалися нормальні родинні відносини, відсутнє взаєморозуміння та повага, малолітня дитина постійно втікає з дому, на нього жаліються педагоги з навчального закладу. Тому вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом із заявою, матір надала виписку КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня» з медичної карти стаціонарного хворого №374 від 06.02.2025 року, в якій зазначено повний діагноз ОСОБА_3 , а саме легка розумова відсталість, лексико-граматичне недорозвинення мовлення, аграматична дислексія, акустична дисграфія, елементи дискалькулії та копія комп?ютерної ЕЕГ із спектральним аналізом та картуванням головного мозку.
Враховуючи вищезазначене, малолітнього ОСОБА_3 повторно поставлено на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставин (наказ Служби у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради Київської області №162 від 13.03.2025 року).
Згідно характеристики Ірпінського ліцею №3 від 18.03.2025 р. щодо ОСОБА_3 , за час навчання зарекомендував себе як не дуже старанний учень. Має середні здібності по засвоєнню навчального матеріалу. Пам?ять не розвинена, увага не стійка. До уроків готується не систематично. Не проявляє інтересу до навчання. Самостійні роботи ОСОБА_7 виконує під опосередкованим керівництвом. Потребує постійного контролю. Мама ОСОБА_2 не приділяє належну увагу навчанню і вихованню сина, не співпрацює з вчителем. Соціальний педагог проводила профілактичні бесіди з ОСОБА_7.
20.03.2025 р. на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради розглядалось питання доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заслухано думку матері ОСОБА_2 , яка повідомила, що її малолітній син ОСОБА_3 постійно краде кошти, втікає з будинку та виявляє неадекватну поведінку. Тому матір наполягала на позбавленні її батьківських прав відносно ОСОБА_3 , оскільки, вона не бажає займатися його вихованням, приймати участь у його шкільному житті та не хоче, щоб така дитина проживала у її будинку, подальша доля малолітньої дитини її не цікавить.
Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради №33/13 від 25.03.2025 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи викладене, зазначають про те, що ОСОБА_2 порушила вимоги ст.12 Закону України «Про охорону дитинства».
Просять позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подачі позовної заяви і до досягнення нею повноліття, на користь опікуна, куди буде влаштована дитина. Передати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування Ірпінської міської ради для подальшого влаштування.
Ухвалою суду від 09.04.2025 по справі відкрито загальне позовне провадження.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
24.04.2025 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає про те, що з дитиною у неї не склались нормальні родинні відносини, ОСОБА_7 не хоче дотримуватись жодних правил і обмежень, провокує сварки, обманює та бере без дозволу гроші. З огляду на викладене, відповідач не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_7 . Стосовно стягнення аліментів, просить прийняти до уваги той факт, що відповідач є одинокою матір'ю також доньки ОСОБА_8 , 2016 р.н., не отримувала жодної допомоги від держави на утримання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , крім допомоги при народженні дитини, чоловіка не має та утримує дітей сама. Просить позов задовольнити, призначити аліменти в мінімальному фіксованому розмірі, встановленому законодавством.
В підготовчому судовому засіданні представники позивача просили позовні вимоги задовольнити.
В підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилась, до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому просить розгляд справи проводити у її відсутність за наявними матеріалами справи.
Суд, перевіривши доводи, викладені на обґрунтування заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв'язку, беручи до уваги визнання відповідачем вимог позову, приходить до наступного висновку.
Згідно з частинами першою та другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
В свою чергу, відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у справі №310/7832/20 від 26.11.2020, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено усиновлювачем малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внесено запис про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до актового запису про народження №3053 від 20.12.2014, здійсненого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, як про матір ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23.02.2021 р. Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір?ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відомості про батька малолітнього внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що стверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька від 23.03.2021 року №00030035863.
ОСОБА_2 разом з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується актом обстеження умов проживання від 24.09.2024.
Відповідно до листа Відділу поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 26.09.2024 року №СЕД-63131-2024, 24.09.2024 до поліції надійшов виклик від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що 23.09.2024 близько 15 години 00 хвилин її малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поїхав кататися на велосипеді до свого друга та до домовленого часу не повернувся додому. В результаті проведеної розшукової роботи, 24.09.2024 малолітній був знайдений працівниками поліції. На матір ОСОБА_2 Відділом поліції №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов?язків щодо виховання дітей від 24.09.2024 року серії ВАД № 241480 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками Служби у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради встановлено, що для виховання та розвитку дитини створені задовільні умови, наявні необхідні речі.
Наказом Служби у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради Київської області від 24.09.2024 р. № 4666 малолітнього ОСОБА_3 було поставлено на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв?язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов?язків.
Відповідно до характеристики, наданої класним керівником 2-Д класу Ірпінського ліцею №3, ОСОБА_6 зарекомендував себе як добрий хлопчик, який дружить з однокласниками, подільчивий, допомагає дітям. Але прояви неповаги до декого з дітей бувають.
Наказом Служби у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Київської області від 06.03.2025 р. №138 у зв?язку з усуненням умов та обставин, які стали підставою для взяття дитини на облік, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знято з обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 10.03.2025 р., остання, діючи добровільно, усвідомлюючи наслідки підписання заяви, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В заяві, поданій до Служби у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради 10.03.2025, ОСОБА_2 зазначає про те, що з ОСОБА_7 в неї не склалися нормальні родинні відносини, відсутнє взаєморозуміння та повага, він не хоче дотримуватись жодних правил та обмежень, часто втікає з дому. Вказує про те, що вона є одинокою матір'ю, працює та немає можливості забезпечити ОСОБА_7 постійний нагляд та безпеку. Періодична агресивність дитини лякає, крім того, ОСОБА_7 став брати гроші без дозволу, обманює. Зважаючи на викладене, ОСОБА_2 вважає, що скасування всиновлення буде кращим як для неї, так і для дитини, оскільки, незважаючи на всі її зусилля, однією сім'єю вони так і не стали. Також в заяві ОСОБА_2 вказує про те, що при усиновленні дитини, в медичних документах було зазначено про те, що дитина здорова, разом з тим, за результатами обстеження ОСОБА_7 поставлено діагноз «легка розумова відсталість».
Відповідно до виписки КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня» з медичної карти стаціонарного хворого №374 від 06.02.2025 року, ОСОБА_3 лікарем-психіатром поставлено повний діагноз: легка розумова відсталість, лексико-граматичне недорозвинення мовлення, аграматична дислексія, акустична дисграфія, елементи дискалькулії.
Наказом Служби у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради Київської області №162 від 13.03.2025 року малолітнього ОСОБА_3 повторно поставлено на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов'язків.
Згідно характеристики Ірпінського ліцею №3 від 18.03.2025 р. щодо ОСОБА_3 , за час навчання зарекомендував себе як не дуже старанний учень. Має середні здібності по засвоєнню навчального матеріалу. Пам?ять не розвинена, увага не стійка. До уроків готується не систематично. Не проявляє інтересу до навчання. Самостійні роботи ОСОБА_7 виконує під опосередкованим керівництвом. Потребує постійного контролю. Мама ОСОБА_2 не приділяє належну увагу навчанню і вихованню сина, не співпрацює з вчителем. Соціальний педагог проводила профілактичні бесіди з ОСОБА_7 .
Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради №33/13 від 25.03.2025 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 Сімейного Кодексу України, якщо усиновлювач був записаний матір?ю, батьком усиновленої ним дитини, він може бути позбавлений батьківських прав за наявності підстав, встановлених у статті 164 цього Кодексу.
Згідно п.п.15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Разом з тим, п. 18 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, передбачено у виняткових випадках при доведенні винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням їх характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов'язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначити при цьому конкретний заклад.
Відповідно до ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206,207 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки, судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню малолітнього ОСОБА_7 , не бажає займатись вихованням дитини, не хоче приймати участі в житті дитини, не бажає проживати з дитиною, таким чином, нехтує своїми батьківськими обов'язками, а тому є передбачені законом підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, у відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 164 цього Кодексу батьки, позбавлені батьківських прав, не звільняються від даного обов'язку та при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав, суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюється вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частиною 2 ст. 51 Конституції України, яка прийнята 28 червня 1996 року, та ст. 180 СК України від 10 січня 2002 року № 2947-III чітко визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Аліменти є одним із способів виконання батьками обов'язку по утриманню дітей.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, при чому обов'язком особистим і індивідуальним.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, встановлених ст. 184 цього кодексу.
Сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.
Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника. (ст.14 Сімейного кодексу України)
Як передбачено у статі 245 Сімейного кодексу України, якщо дитина постійно проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров'я, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію закладу.
В свою чергу, Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування. (ст.246 Сімейного кодексу України)
Порядок стягнення аліментів та інших коштів на дитину, яка перебуває у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, регулюється положеннями ст.193 Сімейного кодексу України.
Виходячи з положень ч.2 та ч.3 ст.193 Сімейного кодексу України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Виконавчого комітету Ірпінської міської ради як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів підлягають задоволенню.
Згідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оскільки, позивача звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави, відповідно до положень ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 150, 152, 155, 166, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст. ст. 7-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273,280-282, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Виконавчого комітету Ірпінської міської ради як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого законодавством України для дитини відповідного віку, щомісячно, на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 07.04.2025 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь опікуна або установи, куди буде влаштована дитина.
Передати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області для подальшого влаштування.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Л.В. Мерзлий