Справа № 126/306/25
Провадження 2/362/2163/25
"29" квітня 2025 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
До Васильківського міськрайонного суду Київської області із Фастівського міськрайонного суду Київської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Представник ОСОБА_1 - адвоката Рижавський С.С. звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , автомобіль Audi д.н.з. НОМЕР_1 ринкова вартість 5 000 доларів США, що еквівалентно 207 500,00 грн.; автомобіль DAF д.н.з. НОМЕР_2 вартість 9 000 доларів США, що еквівалентно 373 500,00 грн.; автомобіль DAF д.н.з. НОМЕР_3 вартість 9 000 доларів США, що еквівалентно 373 500,00 грн.; автомобіль DAF д.н.з. НОМЕР_4 вартість 9 000 доларів США, що еквівалентно 373 500,00 грн.; спеціалізований напівпричіп фургон рефрижератор CYEREAU CP-381 д.н.з. НОМЕР_5 вартість 10 000 доларів США, що еквівалентно 410 000,00 грн.; спеціалізований напівпричіп фургон рефрижератор CYEREAU CH 382C д.н.з. НОМЕР_6 вартість 7 000 доларів США, що еквівалентно 290 500,00 грн.; спеціалізований напівпричіп фургон рефрижератор STEVENS д.н.з. НОМЕР_7 вартість 5 000 доларів США, що еквівалентно 207 500,00 грн.; кошти на загальну суму 124 000,00 грн.; телевізор SONY вартістю 47 000,00 грн.; кухонний стіл вартістю 10 000,00 грн.; ноутбук SONY діагностичний для авто вартістю 12 000,00 грн.; ноутбук НР вартістю 30 000,00 грн., а також пральна машина, мультиварка, мультипіч, тостер, пило всмоктувач, принтер, праска. Визнати: частину автомобіля Audi д.н.з. НОМЕР_1 ринкова вартість 5 000 доларів США, що еквівалентно 207 500,00 грн.; автомобіля DAF д.н.з. НОМЕР_2 вартість 9 000 доларів США, що еквівалентно 373 500,00 грн.; автомобіля DAF д.н.з. НОМЕР_3 вартість 9 000 доларів США, що еквівалентно 373 500,00 грн.; автомобіля DAF д.н.з. НОМЕР_4 вартість 9 000 доларів США, що еквівалентно 373 500,00 грн.; спеціалізованого напівпричіпа фургон рефрижератор CYEREAU CP-381 д.н.з. НОМЕР_5 вартість 10 000 доларів США, що еквівалентно 410 000,00 грн.; спеціалізованого напівпричіпа фургон рефрижератор CYEREAU CH 382C д.н.з. НОМЕР_6 вартість 7 000 доларів США, що еквівалентно 290 500,00 грн.; спеціалізованого напівпричіа фургон рефрижератор STEVENS д.н.з. НОМЕР_8 вартість 5 000 доларів США, що еквівалентно 207 500,00 грн.; коштів на загальну суму 124 000,00 грн.; телевізора SONY вартістю 47 000,00 грн.; кухонного столу вартістю 10 000,00 грн.; ноутбуку SONY діагностичного для авто вартістю 12 000,00 грн.; ноутбуку НР вартістю 30 000,00 грн., а також пральну машину, мультивварку, мультипіч, тостер, пиловсмоктувач, принтер, праску на праві власності за ОСОБА_1 .
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 10.02.2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.03.2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4 ст. 65 СК).
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не лише фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд має встановити не лише факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
В разі придбання майна, хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя (набуті до реєстрації шлюбу і сумісного проживання), це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Згідно висновку ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), «Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Позивачу необхідно уточнити та зазначити в позові: чим підтверджується придбання майна, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі. Жодних обґрунтованих заяв чи клопотань про неможливість отримання таких доказів позивач також не заявив про подачі позову до суду.
Тобто, позивачу необхідно вказати, на підставі якого правовстановлюючого документу сторонам належить спірне майно та надати відповідні докази, чим підтверджується придбання всього майна, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки відповідно до п. 4 та п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 57 СК України, речі індивідуального користування, в тому числі коштовності є особистою приватною власністю дружини та чоловіка навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.
Як вбачається із позовної заяви позивач просить визнати за ним право власності на: телевізор SONY вартістю 47 000,00 грн.; кухонний стіл вартістю 10 000,00 грн.; ноутбук SONY діагностичного для авто вартістю 12 000,00 грн.; ноутбук НР вартістю 30 000,00 грн., а також пральну машину, мультивварку, мультипіч, тостер, пиловсмоктувач, принтер, праску, але згідно Закону право власності може бути визнано на майно, яке підлягає реєстрації, а на те що просить визнати позивач за позовом право власності вказане рухоме майно, не підлягає реєстрації згідно норм Закону, а тому позивачу за позовом потрібно уточнити прохальну частину позовних вимог в цій частині.
Згідно з вимогами ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Представником позивача зазначено ціну позову 2 449 000 грн., однак не надано документальних підтверджень дійсної вартості спірного майна на час подання позовної заяви до суду, не зазначено також про те, що вказана в позові вартість майна, що підлягає поділу, визначена за погодженням між подружжям.
Щодо визначення ринкової вартості рухомого майна, суд звертає увагу позивача, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити у позовній заяві ціну позову, виходячи з оцінки майна станом на час подання позову та надати до суду докази вартості майна станом на час подання позову, яке позивач просить розділити між подружжям.
Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми
Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Але як вбачається із поданих до позовної заяви матеріалів справи до позовної заяви додано квитанцію від 31.01.2025 року про сплату судового збору в розмірі 9 084, 00.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028 грн. 00 коп.
Згідно з п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З метою забезпечення повного захисту прав та інтересів позивача, суд пропонує останньому усунути вищезазначені недоліки позовної заяви, а саме: визначити відповідну ціну позову, та сплатити судовий збір у розмірі 1% ціни позову, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.
У разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 15 140,00 грн.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру» У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та вимоги майнового характеру, однак до матеріалів справи не долучено квитанцію про сплату судового збору у сумі 1 211,20 грн. (за одну позовну вимогу немайнового) та докази такої оплати додати суду.
А тому заявнику потрібно доплатити судовий збір ще за вимогу немайнового характеру у розмірі 1 211,20 грн. і надати до суду підтверджуючі документи про доплату судового збору, разом із визначенням відповідної ціни позовної заяви, та сплатити судовий збір у розмірі 1% ціни позову, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн або у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна, у такому разі належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 15 140,00 грн. із врахуванням сплаченого ним судового збору у розмірі 9 084, 00 грн.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яті днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на наведене, дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки вказані недоліки перешкоджають суду відкрити провадження у справі.
У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 175,176,177,185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яті днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко