Справа № 357/18306/24
Провадження № 2/357/39/25
( ЗАОЧНЕ )
24 квітня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Рижко Г. О. ,
при секретарі - Вангородській О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», в особі представника Алієвої Нурай звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якому просило суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСКОМБАНК») суму заборгованості:
- за кредитним договором № 02013-11/2023 в розмірі 48250,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 38250,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
- за кредитним договором № 12650-12/2023 в розмірі 40000,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30000,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 88250,00 грн.
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» понесені судові витрати, а саме: 3028,00 грн судового збору та 1514,00 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
І. Стислий виклад позиції учасників справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» зазначило, що 04 листопада 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 02013-11/2023, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. В межах даного договору ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надало Відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку відповідача, а Відповідач зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені Кредитним договором.
Відповідно до п.п. 2.3 п. 3 кредитного договору, для отримання кредиту клієнт відвідує сайт товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме - Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується товариством на сайті товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України. Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися (п.п. 7.6 п. 7 кредитного договору).
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядоу і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, у свою чергу позичальник кошти у визначений договором строк не повернув.
29.04.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір Факторингу № 29042024-1 відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру Боржників до Договору Факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 48250,00 грн, з яких: 10000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 38250,00 грн сума заборгованості за відсотками.
09.12.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем був укладений кредитний договір № 12650-12/2023, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений в п. 8 кредитного договору, реквізити та підписи сторін. Кошти надано позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування суми кредиту за реквізитами, згідно п.п. 1.6 п. 1 кредитного договору.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті товариства.
29.04.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (скорочено ТОВ «ФК ЄАПБ») укладено договір факторингу № 29042024, у відповідності до умов якого, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2 договору перехід від клієнта до фактора Прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками АКТ прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру боржників від 29.04.2024 до Договору факторингу № 29042024 від 29.04.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 40000,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Позивач, посилаючись на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договорами не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 88250,00 грн, просить позов задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та відзив не надав.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
В грудні 2024 року справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 надійшла у провадження судді Рижко Г.О.
24.01.2025 з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 27.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 25.02.2025 на 10:00 год.
25.02.2025 на адресу суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи для надання можливості звернутися за правовою допомогою.
25.02.2025 заяву відповідачки задоволено, розгляд справи відкладено на 04.04.2025 на 10:30 год.
04.04.2025 в зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей про причини неявки розгляд справи відкладено на 24.04.2025 на 12:30.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. В прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечують, просить розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено, що 04.11.2023 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 02013-11/2023, який було підписано клієнтом електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0300 (а.с. 8-11).
Згідно з п. 1.1. Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000,00 гривень, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Сума кредиту складає: 10000,00 гривень, тип кредиту - кредит, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів, строк кредиту 360 днів (п.п. 1.1-1.5 договору). Дата надання кредиту 04.11.2023, дата погашення кредиту 28.10.2024 (п. 1.2 договору). За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: тип процентної ставки: фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього договору (п. 1.4.1 договору). Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Графіку платежів, що є додатком до цього Договору.
Згідно з п. 2.21 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківську картку клієнта, зазначену клієнтом в заявці та цьому договорі. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-5648 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за реквізитами (п. 1.6 договору).
Паспорт споживчого кредиту також підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0300, в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с. 12-13).
21 квітня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29042024-1 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (а.с. 14-15).
ТОВ «СТАР ФАЙНЕС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 29.04.2024 підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024 (а.с. 16).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 29.04.2024 до Договору Факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 48250,00 грн, з яких: 10000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 38250,00 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 17).
Згідно з розрахунку ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість відповідача за Кредитним договором від 04.11.2023 № 02013-11/2023 за період з 29.04.2024 по 31.10.2024 складає 48250,00 грн (а.с. 18).
09.12.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 12650-12/2023, який було підписано клієнтом електронним підписом одноразовим ідентифікатором W1286 (а.с. 22-25).
Згідно з п. 1.1. Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.4, 1.4.1, 1.5 Договору тип кредиту: кредит, мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Строк кредиту 120 днів. Дата надання кредиту 09.12.2023. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 06.04.2024. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: тип процентної ставки: фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього договору. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього Договору.
Згідно з п. 1.6 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за реквізитами рахунку клієнта.
Детально порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за договором передбачено розділом 3 Договору.
Відповідач отримав інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, підписавши електронним підписом паспорт споживчого кредиту (а.с. 26-27).
29 квітня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29042024 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (а.с. 28-30).
ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 29 квітня 2024 року підписали Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 29042024 від 29 квітня 2024 року (а.с. 31).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 29.04.2024 до Договору Факторингу № 29042024 від 29.04.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 40000,00 грн, з яких: 10000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 30000,00 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 32).
Згідно з розрахунку ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість відповідача за Кредитним договором від 09.12.2023 № 12650-12/2023 за період з 29.04.2024 по 31.10.2024 складає 40000,00 грн.
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З огляду на ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається із матеріалів справи, на обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості по договору про надання фінансового кредиту № 02013-11/2023, позивач надав наступні докази: копію договору про надання фінансового кредиту № 02013-11/2023 від 04.11.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 , паспорт споживчого кредиту, витяг з Договору факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024 (вступна частина, розділи 1 «Предмет договору», 2 «Гарантії», неповний розділ 9 та розділ 10 «Місцезнаходження та реквізити сторін», акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 29.04.2024 за договором факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024, витяг з Реєстру Боржників від 29.04.2024 до договору факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024, розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 02013-11/2023 від 04.11.2023 за період з 29.04.2024 по 31.10.2024, який містить підпис та печатку представника ТОВ «ФК«ЄАПБ».
Як вбачається із матеріалів справи, на обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 12650-12/2023, позивач надав наступні докази: копію договору про надання фінансового кредиту № 12650-12/2023 від 09.12.2023, укладеного між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , паспорт споживчого кредиту, витяг з Договору факторингу № 29042024 від 29.04.2024 (розділи 1 «Предмет договору», 2 «Гарантії», 3 «Порядок розрахунків», неповний розділ 9, розділ 10 «Місцезнаходження та реквізити сторін»), акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 29.04.2024 за договором факторингу № 29042024 від 29.04.2024, витяг з Реєстру Боржників від 29.04.2024, розрахунок заборгованості за кредитним договором № 12650-12/2023 від 09.12.2023 за період з 29.04.2024 по 31.10.2024, який містить підпис та печатку представника ТОВ «ФК«ЄАПБ».
Проте, зазначені докази жодним чином не підтверджують, яку суму коштів отримав відповідач за укладеними вище договорами, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена, а яка частина не була сплачена стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) дійшов висновку про те, що банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Виписки з рахунків позичальника можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, проте вони суду надані не були, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача.
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, матеріали справи не містять.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач у позові, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належними доказом наявності заборгованості.
Розрахунок заборгованості, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
У ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Факторинг це операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові. Договір факторингу є одним із цивільно-правових договорів, за яким можуть передаватися права вимоги кредитора.
Тобто, це угода, яка дозволяє кредитору отримати від третьої особи суму в рахунок зобов'язань боржника (відступлення права грошової вимоги). По суті, це заміна кредитора в зобов'язанні.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема п. 1 ч. 1 цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч. 1 ст. 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України, у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
В постанові від 18.10.2023 у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012).
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ЄАПБ» зазначало, що 29.04.2024 між ним та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено договір факторингу № 29042024-1, а 29.04.2024 між ним та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» укладено договір факторингу № 29042024 від 29.04.2024. У відповідності до умов вказаних договорів, відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами, зокрема і до відповідача, і ТОВ «ЄАПБ» набуло статусу кредитора за Кредитними договорами № 02013-11/2023 від 04.11.2023 та № 12650-12/2023 від 09.12.2023.
Проте, надані суду копії договорів факторингу є неповними. Зокрема, Договір факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024 містить лише відомості про розділи 1, 2, 10 та неповний розділ 9, до договору не надано додатки зазначені у п. 9.8 цього Договору, які є невід'ємною його частиною. Договір факторингу № 29042024 від 29.04.2024 містить лише відомості про розділи 1, 2, 3, 10 та неповний розділ 9, до договору не надано додатки зазначені у п. 9.8 цього Договору, які є невід'ємною його частиною.
Крім того, не надано доказів сплати ціни вимоги.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вже зазначалось вище, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідно до договорів факторингу на які він посилається у позові, позивач набув право грошової вимоги до відповідача, що взагалі позбавляє суд можливості встановити, чи має позивач право на звернення до відповідача з вказаним позовом.
Звертаючись з позовом до суду, позивач у позові виклав обставини, якими обґрунтовував заявлені вимоги та зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, як і не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовом із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування, просив розглянути справу без їхньої участі, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
З урахуванням встановлених обставин справи та враховуючи принцип справедливості, добросовісності, розумності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягає задоволенню, оскільки не доведені належними та допустимими доказами у справі.
На підставі викладеного в сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЄАПБ».
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Відтак, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, враховуючи, що позивачем не доведено наявність у нього права вимоги до відповідача, оскільки, долучені до позовної заяви докази, не підтверджують факту переходу права вимоги за Кредитними договорами № 02013-11/2023 від 04.11.2023 та № 12650-12/2023 від 09.12.2023 від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» до ТОВ «ЄАПБ», не містять доказів щодо перерахунку кредитних коштів на рахунок відповідача, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, то судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» по справі підлягають віднесенню на сторону позивача.
Керуючись статтями Керуючись статтями, 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України , суд,
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 24 квітня 2025 року.
Суддя Г. О. Рижко