Справа № 357/5288/25
3/357/2674/25
29.04.2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області відносно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 154 КУпАП,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 15.04.2025 надійшов адміністративний матеріал за ч. 3 ст. 154 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 154 КУпАП розглядається протягом п'ятнадцяти днів.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Громадянин ОСОБА_1 з'явився до суду. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснено права та обов'язки.
Вирішуючи питання юрисдикції суддя зазначає наступне.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 154 КУпАП (у редакції чинній на момент вчинення правопорушення та на момент розгляду справи) структурно має три окремі частини. Так ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачено основний склад цього адміністративного правопорушення, який встановлює адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Частини 2 та 3 ст. 154 КУпАП передбачають кваліфіковані склади вказаного адміністративного правопорушення та підвищену адміністративну відповідальність в залежності від наявності у діях особи тих чи інших кваліфікуючих ознак. Так, у ч. 2 ст. 154 КУпАП встановлено кваліфікуючу ознаку у виді повторного вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП, протягом одного року, а у ч. 3 ст. 154 КУпАП кваліфікуючу ознаку у виді заподіяння шкоди здоров'ю людини чи її майну.
Системний аналіз положень ст. 218, 221 КУпАП дає можливість зробити висновок, що до компетенції адміністративної комісії відноситься розгляд і вирішення справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 154 КУпАП. У свою чергу до компетенції суду відноситься розгляд і вирішення справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП. При цьому розгляд і вирішення справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, як вбачається зі змісту положень ст. ст. 218-244-24 КУпАП, не відноситься до компетенції жодних, з числа зазначених у ст. 213 КУпАП органів влади (посадових осіб).
Так, ст. 154 КУпАП (у редакції станом на 01.07.2021 рік) структурно складалася з двох частин. У ч. 1 ст. 154 КУпАП (у редакції від 01.07.2021 року) було передбачено основний склад адміністративного правопорушення, який передбачав адміністративну відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях.
Натомість ч. 2 ст. 154 КУпАП (у редакції від 01.07.2021 року) передбачала адміністративну відповідальність за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті.
Системний аналіз положень ст. 154 КУпАП у зв'язку з положеннями ст. 218, 221 КУпАП у редакції станом на 01.07.2021 рік дає можливість зробити висновок, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 154 КУпАП, станом на 01.07.2021 рік відносився до компетенції адміністративних комісій, а справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 154 КУпАП до компетенції судів.
В подальшому, 15.07.2021 року прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу» за №1684-IX, яким ст. 154 КУпАП було викладено у новій редакції, що повністю відповідає редакції чинній на момент вчинення правопорушення та на момент здійснення судового розгляду.
Таким чином, шляхом прийняття закону України від 15.07.2021 року за №1684-IX - ст. 154 КУпАП структурно була поділена на три окремі частини. При цьому, як видно зі змісту положень вказаного закону, виділення ч. 3 ст. 154 КУпАП відбулося шляхом відокремлення кваліфікуючої ознаки у виді заподіяння шкоди здоров'ю та майну людини з ч. 2 ст. 154 КУпАП. Тобто, кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 154 КУпАП, у виді повторності та заподіяння шкоди здоров'ю та майну особи, які в попередній редакції статті містилися у ч. 2, шляхом прийняття нового закону були розділені на окремі частини таким чином, що заподіяння шкоди здоров'ю та майну особи внаслідок порушення правил утримання собак і котів перетворилося на особливо кваліфікуючий склад адміністративного правопорушення, що кваліфікується за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Однак при цьому, як вбачається з положень закону України від 15.07.2021 року за №1684-IX, супутніх змін до ст. 218, 221 КУпАП, у зв'язку з появою ч. 3 ст. 154 КУпАП, не було прийнято, а відтак виникла законодавча прогалина, яка полягає у тому, що формально ч. 3 ст. 154 КУпАП не відноситься до компетенції жодного органу влади (посадової особи), що здійснюють розгляд справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України - юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ - кримінальне обвинувачення не тлумачиться буквально та не зводиться виключно до кримінального переслідування особи за вчинення кримінально-караних діянь, у зв'язку з чим обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення в залежності від певних обставин (характер правопорушення, тяжкість покарання, кваліфікація за національним законодавством) також може підпадати під ознаки кримінального обвинувачення та потребувати юрисдикції суду щодо визначення обґрунтованості останнього. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 6 КАС України - як складова вимога принципу верховенства права забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Проектуючи вказані положення на обставини цієї справи суддя робить висновок, що наявність прогалини у законодавстві, як і неточність, неповнота, неясність останнього не може негативно позначатися на особі, яка була притягнута до адміністративної відповідальності та яка має право на найшвидше вирішення пред'явленого їй обвинувачення у вчиненні правопорушення. Разом з цим недоліки законодавства не можуть ігнорувати вимоги суспільства щодо забезпечення правопорядку шляхом притягнення особи до відповідальності за вчинене протиправне діяння.
На підставі викладеного, враховуючи характер адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, ступінь його тяжкості, те, що склад вказаного правопорушення, у новій редакції законодавства, утворює кваліфікуюча ознака, яка в попередній редакції законодавства містилися у ч. 2 цієї ж статті та відносилася до компетенції суду, беручі до уваги, що за вчинення вказаного правопорушення передбачено обов'язкове додаткове адміністративне стягнення у виді конфіскації, що відповідно до ст. 29 КУпАП може бути застосовано лише судом, не зважаючи на те, що розгляд судом справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, прямо не закріплено у ст. 221 КУпАП, суддя доходить висновку, що розгляд і вирішення справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, має здійснюватися саме суддею, а не іншим органом влади (посадовою особою).
Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила наступне.
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 154 КУпАП встановлена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачена відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Відносини, що виникають у зв'язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб врегульовані Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року.
Статтею 9 вказаного Закону визначено особливості утримання домашніх тварин. Зокрема, особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана: забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.
Крім того, особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).
Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити:
-безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
-безпеку супроводжуваної домашньої тварини;
-безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;
-наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
-наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками.
При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Вказано також, що Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 23.03.2025 о 17 год 30 хв в м. Біла Церква на території ДП «Олександрія» ОСОБА_1 здійснював вигул власної собаки без повідка, чим порушим ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», що призвело до завдання шкоди здоров'я ОСОБА_2 , яке відбулось через укус собаки (протокол серії ВАД № 708871 від 31.03.2025).
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що того дня вигулював собаку без повідка. Зауважив, що його собака побігла до собаки ОСОБА_2 оскільки остання взяла свою собаку на руки. Однак вважає, що укусу не було, а його собака лише царапнула своїм зубом потерпілу.
Однак зазначені ОСОБА_1 відомості спростовуються долученими до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалами, а саме:
- Рапортом помічника чергового Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 23.03.2025, відповідно до якого о 17 год 48 хв на лінію 102 надійшло повідомлення, що в парку Олександрія собака великої породи без повідка і намордника покусала заявницю - ОСОБА_2 . По прибуттю на місце події виявлено заявницю котра повідомила, що під час прогулянки зі своєю собакою на ней накинулась собака ОСОБА_1 . Заявницю було госпіталізовано;
- Заява ОСОБА_2 від 23.03.2025 з проханням провести перевірку по факту події, що відбулась 23.05.2025 о 17 год 30 хв, а саме заявницю покусала собака невідомої породи;
- поясненнями ОСОБА_1 від 31.03.2025, який підтвердив, що вигулював 23.03.2025 близько 17 год свою собаку у парку ОСОБА_3 без повідка. Позаду йшли дві жінки, до яких підбігла собака ОСОБА_1 та почала гавкати. В цей час одна із жінок взяла свою собаку на руки, і собака ОСОБА_1 вкусила її за ногу;
- довідкою Травматологічного пункту Білоцерківської міської лікарні № 2, виданою 23.03.2025 о 14 год 30 хв на ім'я ОСОБА_2 з встановленим діагнозом: вкушена поверхнева рана.
Кваліфікуючою ознакою правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП є саме заподіяння шкоди здоров'ю або майну. Факт завдання шкоди здоров'ю потерпілому саме собакою ОСОБА_1 , суддя вважає доведеним та підтвердженим зазначеними письмовими доказами. Саме його дії, які виразилися в невжитті заходів щодо вигулювання собаки з повідком та намордником, знаходяться у причинному зв'язку з тим, що цей собака покусав потерпілу та заподіяв шкоду її здоров'ю.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі викладеного суддя вважає, що діяння ОСОБА_1 підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, як вигулювання собаки без повідка та намордника, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людини.
При призначенні стягнення суддя відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшла висновку, що з метою виховання правопорушника та попередження вчинення нею нових правопорушень необхідним і достатнім буде адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Санкція вказаної статті окрім основного стягнення у виді штрафу передбачає безальтернативний додатковий вид стягнення - конфіскацію тварини.
Відповідно до ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Особливості порядку застосування конфіскації тварин встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Оскільки було встановлено, що собака перебувала під наглядом ОСОБА_1 , тобто належить саме йому, в силу положень ст. 29 КУпАП в цьому випадку суд вирішив застосувати конфіскацію тварини як вид стягнення.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись, статтями 29, 40-1, 154, 221, 275-280, 283-287 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією тварини, а саме собаки що йому належить.
Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Реквізити для сплати штрафу:
Отримувач коштів: ГУКу Київській обл/Білоцерків.міс./ 21081100
Код отримувача(код за ЄДРПОУ):37955989
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача(МФО):899998
Р/о:UA078999980313010106000010776
Код класифікації доходів бюджету:21081100
Призначення платежу: 101 РНКОПП (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України; Штраф, за адміністративне правопорушення Білоцерківський міськрайонний суд Київської області; номер справи 357/5288/25; номер протоколу ВАД №708871.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Білоцерків. міс/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37955989
Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: 101 РНКОПП (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України; Судовий збір, за адміністративне правопорушення Білоцерківський міськрайонний суд Київської області; номер справи 357/5288/25.
СуддяОксана ВОЗНЮК