Справа № 169/170/25
Провадження № 1-кп/169/53/25
29 квітня 2025 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Хвіц Г.Й.
за участю: секретаря судового засідання Мисюка П.З.,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, у відповідності до статті 89 КК України несудимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 КК України,
Відповідно до рішення Турійського районного суду Волинської області від 10 березня 2011 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 250 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 16 лютого 2011 року та до досягнення ними повноліття з врахуванням індексації відповідно до закону.
У зв'язку із досягненням старшою дитиною повноліття, аліменти нараховуються в розмірі 50% прожиткового мінімуму на одну дитину - ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 , будучи ознайомленим із вказаним судовим рішенням та знаючи про встановлений судом обов'язок сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період часу з 01 квітня 2024 року до 31 січня 2025 року, злісно ухилявся від сплати вищевказаних коштів.
Так, ОСОБА_1 у вказаний період часу, будучи здоровою працездатною особою, не маючи жодних обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров'я, попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, ігноруючи вимоги головного державного виконавця Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції про необхідність виконання аліментних зобов'язань на підставі рішення Турійського районного суду Волинської області від 10 березня 2011 року, порушуючи вимоги статті 51 Конституції України, глави 15 Сімейного кодексу України, статей 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до яких батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їхні інтереси, документів, які б свідчили про неможливість працевлаштування чи погіршення стану здоров'я, у виконавчу службу не пред'являв, в центр зайнятості для працевлаштування не звертався, офіційно не працевлаштовувався, у встановленому законом порядку інвалідом не визнаний,аліменти не сплачував, внаслідок чого у період з 01 квітня 2024 року до 31 січня 2025 року утворилася заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 15 980 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною першою статті 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Суддя своєю ухвалою від 17 березня 2025 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 призначила до розгляду у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження відповідно до положень статті 381 КПК України здійснюється за відсутності учасників, то згідно з вимогами частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Дослідивши обвинувальний акт, додані до нього документи та матеріали кримінального провадження № 12025035550000055 від 19 лютого 2025 року, суд дійшов такого висновку.
За змістом заяви від 28 лютого 2025 року обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 КК України, а також погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до частини другої статті 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Обвинувачений ОСОБА_1 погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Беззаперечне визнання винуватості ОСОБА_1 , його письмові згоди зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і на розгляд обвинувального акта за його відсутності надані в присутності захисника - адвоката Махнюк О.І.
Відповідно до заяви від 28 лютого 2025 року потерпіла ОСОБА_2 погодилася зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, не оспорює їх, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, що передбачено частиною другою статті 302 КПК України, а також не заперечує щодо розгляду обвинувального акта стосовно ОСОБА_1 у спрощеному провадженні.
Таким чином суд дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 КК України, і кваліфікує такі його дії як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Відповідно до вимог статті 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке належить до кримінальних проступків, особу винного, який є здоровою працездатною особою, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, однак, постановлений на «Д» облік з діагнозом F10/2 у лікаря нарколога, не працює, згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 на військову службу не призивався, на обліку в Ковельській філії Волинського обласного центру зайнятості, як безробітний, не зареєстрований, неодружений, має зареєстроване місце проживання, за яким характеризується негативно, як особа, яка зловживає алкогольними напоями, до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей притягається не вперше.
До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить обвинуваченому ОСОБА_1 щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлено.
З урахуванням наведеного вище, виходячи із необхідності та достатності покарання для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті закону, за якою він засуджується.
Суд вважає, що таке покарання відповідатиме принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.
Керуючись статтями 369, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений з інших підстав до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий