Справа № 161/22141/24
Провадження № 2/161/381/25
(заочне)
29 квітня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.
за участю секретаря Мельник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Луцької міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
встановив:
І.Короткий зміст позовних вимог
29.11.2024 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Луцької міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач після розірвання шлюбу з позивачкою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню своїх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 . Він не відвідує дітей ні за місцем їхнього проживання, ні в навчальному закладі, не бере їх на прогулянки, не телефонує їм та не вітає зі святами. Понад п'ять років відповідач не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує їм необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає сину та дочці доступ до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти.
Відповідач веде антисоціальний та аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями та наркотичними засобами. Двічі судимий. У нього є заборгованість по сплаті аліментів.
З метою захисту прав та інтересів дітей, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем батьківських обов'язків, позивачка просила суд позбавити його батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала. Додатково пояснила, що з 2018 року відповідач не приймає участі у вихованні дітей. В 2022-му році вона зареєструвала шлюб з іншим чоловіком, створила з ним нову сім'ю, в якій у них народилася спільна дитина. Її діти від попереднього шлюбу дуже люблять її чоловіка та називають татом, біологічного батька не пам'ятають.
У судовому засіданні представник позивачки, адвокат Ситник І.В., позовні вимоги підтримала. Пояснила, що метою звернення до суду позивача з даним позовом є захист прав неповнолітніх дітей.
У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_5 не заперечував щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дітей. Додатково пояснив, що 08.01.2025 працівники служби у справах дітей відвідали ОСОБА_2 за місцем його проживання та з'ясували, що батько не виявляє бажання надавати будь-які пояснення, з'являтися у службу у справах дітей та до суду. Інтересу щодо участі у вихованні та утриманні дітей не виявляє.
ІІ.Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 03.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою від 24.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
22.04.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення ухвалення та проголошення судового рішення на 29.04.2025.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 29.04.2025 всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
29.04.2025 суд ухвалив рішення по суті спору.
ІV.Фактичні обставини справи
Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.07.2013, серії НОМЕР_2 від 30.08.2017, а.с. 9-10).
Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (інформація з реєстру Луцької міської територіальної громади про задеклароване/зареєстроване місце проживання №53547, №53548, №53546 від 16.06.2023, а.с. 16-17, 19).
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.12.2019 у справі №161/16379/19 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 27.09.2019 і до досягнення дітьми повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на її утримання в розмірі 1 000 грн. щомісяця, починаючи з 27.09.2019 і до досягнення дитиною ОСОБА_4 трьох років (а.с. 11-14).
ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей станом на 01.01.2025 в розмірі 230 366,90 грн. (розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, а.с. 29-30, лист №120 від 14.01.2025, а.с. 51).
16.12.2022 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 уклали шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). При реєстрації шлюбу позивачка обрала прізвище чоловіка « ОСОБА_8 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 16.12.2022, а.с. 8).
ОСОБА_2 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень (вироки Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.03.2019 у справі №161/701/19 та від 22.10.2020 у справі №161/16253/20, у а.с. 21-22, 27-28).
В інформації про участь батьків у вихованні та утриманні малолітніх дітей №01-22/220 від 04.10.2024 (а.с. 35) зазначено, що ОСОБА_3 навчається у 5-Б класі, а ОСОБА_4 , - навчається у 2-Б класі КЗ ЗСО «Луцька гімназія №20 Луцької міської ради». Проживають у багатодітній сім'ї разом з матір'ю, ОСОБА_1 , чоловіком ОСОБА_7 , братом ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 . Вихованням дітей займається мати та її чоловік. Контролюють їх навчальну діяльність, допомогають виконувати домашні завдання, дбають про їх розвиток, забезпечують матеріально. Зі слів матері, батько дітей ОСОБА_2 проживає окремо, життям та вихованням дітей не цікавиться. За час навчання жодного разу не відвідав навчальний заклад, не був присутній на батьківських зборах, не спілкувався з класними керівниками, вчителями-предметниками ні очно, ні в телефонному режимі.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 , добре знає її сім'ю. Після народження позивачкою другої дитини ОСОБА_11 , біологічний батько дітей ОСОБА_2 покинув сім'ю і перестав цікавитися життям дітей. З 2017 року вона його більше не бачила.
В судовому засіданні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що проживають разом з мамою, татом та меншим братом в будинку. Тата звати Віталій.
Орган опіки та піклування Луцької міської ради вважає, що ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно його дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (висновок Служби у справах дітей №30 від 30.01.2025, а.с. 59, рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради №138-1 від 12.02.2025, а.с. 58).
V.Мотиви суду та застосоване законодавство
Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.021991 №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, відповідно до пункту 2 даної статті мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (постанова Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №753/2025/19).
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України», заява №10383/09, рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «М.С. проти України», заява №2091/13).
У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №203/3505/19 зроблено висновок про те, що позбавлення батьківських прав відповідає інтересам малолітньої дитини, оскільки відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, тривалий час не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
Відповідач, як батько, порушує право дітей на виховання в сім'ї, яка є першоосновою розвитку особистості. Він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про духовний та фізичний розвиток дітей, матеріально не утримує їх, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Діти зростають та виховуються в новій сім'ї позивачки, вважають її чоловіка своїм батьком. Останній виконує щодо них фактичні батьківські обов'язки.
Поведінка відповідача протягом тривалого часу свідчить про його неспроможність та небажання виконувати свої батьківські обов'язки.
Після пред'явлення позову до суду поведінка відповідача не змінилася. Він навіть не скористався своїм правом на подання відзиву на позов, тобто фактично не заперечив проти нього. Його неявка в судові засідання також свідчить про байдуже ставлення до своїх обов'язків як батька та наслідків у виді позбавлення батьківських прав.
За таких умов відповідача необхідно позбавити батьківських прав щодо дітей. Це, безумовно, є крайним заходом, який тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки, як для батька, так і для дітей. Однак така санкція щодо відповідача є доцільною та виправданою, оскільки відповідає якнайкращим інтересам дітей та їх культурному та духовному розвитку.
Отже, позовні вимоги про позбавлення батьківських прав слід задовольнити.
VI.Судові витрати
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280, 284, 354-355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Луцької міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Третя особа: Виконавчий комітет Луцької міської ради, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19; код в ЄДРПОУ 04051327.
Дата складення повного тексту заочного рішення суду - 29.04.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін