Справа №: 630/441/25 Провадження № 1-кс/630/323/25
29 квітня 2025 року м. Люботин
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221320000010 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України,
Прокурор у кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді із даним клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.
У провадженні СВ відділення поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025221320000010 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України.
Досудове розслідування розпочато за фактом ЄО 236 від 09.01.2025 - за повідомленням УСБУ в Харківській області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовуючи групи у мобільному додатку "Telegram", здійснює виправдовування, визнає правомірною та заперечує збройну агресію російської федерації проти України, а також глорифікує її учасників.
28 квітня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 за результатом якого у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон Redmi 9T model M2010J19SY з IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 у корпусі чорного кольору з номерами мобільних телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та 2 сім-картки ТМ ПрАТ ВФ «Україна» з кодом НОМЕР_5 , та НОМЕР_6 .
Попереднім оглядом вилученого в ході обшуку мобільного телефону встановлено, що на ньому інстальований мобільний додаток «Telegram», який активований за допомогою номерів мобільних телефонів: назва акаунту « ОСОБА_6 », НОМЕР_7 назва акаунту: « ОСОБА_7 » НОМЕР_4 , назва акаунту: « НОМЕР_8 » НОМЕР_3 . Переглядом листування у мобільному додатку «Telegram», виявлено повідомлення зроблені з вищевказаних акаунтів, а саме: «Мне очевидно, что Украине жопа! Какое второе дыхание??!!! Пациент давно в коме!» «Так расх***ть мосты в Сумской области на рек Псел и Сейм.
Таким чином, наявні підстави вважати, що у вище зазначеному мобільному телефоні Redmi 9T model M2010J19SY з IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 у корпусі чорного кольору з номерами мобільних телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , міститься інформації щодо виправдування ОСОБА_4 , збройної агресії російської федерації проти України, а також глорифікація її учасників.
Вилучені речі та документи мають значення у кримінальному провадженні, як предмети, які зберегли на собі сліди вчинення злочину, є речовим доказом кримінального правопорушення.
Враховуючи, що перелічені речі є речовим доказом у кримінальному провадженні, та можуть бути використані як доказ факту вчинення злочину, не застування арешту на вказане майно може призвести до його знищення, відчуження, приховування, інших незаконних дій, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Накладення арешту необхідне з метою проведення судових експертиз, яка може містити докази вчинення кримінального правопорушення.
У судове засідання прокурор не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Власник майна не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся шляхом направлення СМС-повідомлення системою діловодства «Д-3».
Суд, дослідивши клопотання з додатками, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як зазначає орган досудового розслідування, дані речі були вилучені під час обшуку, провденого у ОСОБА_4 .
Зазначене у клопотанні майно, постановами слідчого від 28.04.2025 визнане речовими доказами у справі і має доказове значення, оскільки може містити у собі відомості щодо кримінального правопорушення. Отже, з метою запобігання втрати, приховання, ненавмисного або навмисного знищення чи спотворення вказаних у клопотанні предметів, а також інформації у них, є доцільним накласти арешт на це майно. Невжиття накладення арешту може призвести до зміни, спотворення, приховання, або знищення речових доказів, що унеможливить встановлення істини по справі.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 170, 171, 173 КПК України -
Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучене 28 квітня 2025 року, під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме: мобільний телефон Redmi 9T model M2010J19SY з IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 у корпусі чорного кольору з номерами мобільних телефонів: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та 2 сім-картки ТМ ПрАТ ВФ «Україна» з кодом НОМЕР_5 , та НОМЕР_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1