Кримінальне провадження №629/5506/24
Номер провадження 1-кп/629/56/25
29 квітня 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Панютине міста Лозова Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,-
17.07.2024 близько 17-00 ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 перебували за місцем мешкання останнього, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно вживали спиртні напої. Через деякий проміжок часу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перемістилися за територію даного домоволодіння, де у останніх на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виникла сварка, обумовлена їх станом алкогольного сп'яніння, яка переросла у сутичку, під час якої у ОСОБА_7 раптово виник умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
ОСОБА_7 цього ж дня, близько 21-00, перебуваючи біля території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сутички почав боротися з ОСОБА_8 , внаслідок чого останні впали на землю, зокрема, ОСОБА_7 зайняв позицію зверху, а ОСОБА_8 опинився знизу. Далі ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на нанесення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_8 кулаком правої руки не менше трьох ударів в область голови, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій бровній дузі із заходом на верхнє віко лівого ока, в правій навколоочній ділянці, на лівій щоці, поверхневих забійних ран на верхньому віці правого ока в 1 см догори від зовнішнього кута ока, саден на шкірі верхньої губи зліва на рівні четвертого зуба, в правій виличній ділянці, крововиливу під слизову верхньої губи в області передніх зубів, крововиливу в білонну оболонку правого ока у зовнішнього кута, закритої тупої травми носа з синцем на спинці і крилах носу на всьому протязі, садна на спинці і правому крилі носу в середньо-нижній третині та переломів кісток носу, які викликали носову кровотечу і закриття дихальних шляхів кров'ю та розвиток асфіксії, від якої останній помер на місці події цього ж дня в період з 21-30 по 21-50.
Водночас, ОСОБА_7 не передбачав можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, а саме смерті ОСОБА_8 внаслідок механічної асфіксії, яка виникла через закриття дихальних шляхів кров'ю з носової кровотечі, оскільки спричинені ним тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми носа з переломом кісток носа відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили б короткочасний розлад здоров'я, інші спричинені ним тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. Таким чином ОСОБА_7 , не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не передбачаючи можливості настання смерті ОСОБА_8 , хоча повинен і міг передбачити настання зазначених наслідків, спричинив потерпілому фізичну шкоду у вигляді смерті. Причиною смерті ОСОБА_8 є механічна асфіксія, зумовлена закриттям дихальних шляхів кров'ю внаслідок носової кровотечі.
Обвинувачений у судовому засіданні винним себе визнав та пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме, що 17.07.2024 між ним та ОСОБА_8 відбулась сварка, під час сутички він наніс потерпілому кулаком правої руки не менше трьох ударів в область голови, від яких він помер. Передбачити можливості настання смерті ОСОБА_8 він не міг. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині, попросив вибачення у потерпілої.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.
Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.
Потерпіла та її представник у судовому засіданні просили призначити обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений скоїв нетяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він має середньо-спеціальну освіту, пенсіонер, не працює, розлучений, раніше не судимий, перебуває на обліку у лікаря-онколога з хворобою, яка потребує довготривалого спеціалізованого лікування та загрожує життю, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття у скоєнні злочину.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, враховуючи обставини і тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також його намагання відшкодувати шкоду потерпілій у розмірі 5000 грн., які він перераховував останній, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, суд приходить до висновку, що його виправлення і попередження скоєння нових злочинів можливе без відбування покарання, звільнивши від такого з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.
При цьому суд не ігнорує позицію потерпілої та її представника щодо покарання обвинуваченого, проте в даному конкретному випадку суд доходить до переконання, що виправлення і попередження скоєння нових злочинів обвинуваченим можливе без ізоляції його від суспільства.
Суд покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.
Судові витрати відсутні, цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_7 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 119 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнитиОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти наОСОБА_7 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- футболку в смужку синього та сірого кольорів зі слідами РБК та спортивні штани чорного кольору зі слідами РБК, які перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, - повернутипотерпілій ОСОБА_5 ,
- букальний епітелій, змиви з лівої та правої руки, які поміщені на марлеві серветки, піднігтьового вмісту з лівої та правої руки, зразки крові, які відібрані у підозрюваного, сорочку чоловічу білого кольору у блакитну клітинку зі слідами РБК, штани джинсові синього кольору зі слідами РБК, труси чоловічі чорного кольору у візерунок, 2 змиви речовини бурого кольору, дві скляні чарки; скляну пляшку з рідиною, які перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, - знищити;
- DVD-R диск з відео матеріалами з бодікамери за 17.07.2024 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- гаманець з банківською карткою № НОМЕР_1 , сумку чоловічу чорного кольору, телефон марки Xiaomi - залишити у потерпілій ОСОБА_5 ,
- взуття чоловіче чорного кольору зі слідами РБК; мобільний телефон Nomi з IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з sim-карткою мобільного оператора НОМЕР_4 ; мобільний телефон Motorola e13 з sim-карткою НОМЕР_5 , які перебувають на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_7 .
Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
Арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області по справі від 19.07.2024, 26.07.2024 після набрання вироком законної сили - скасувати.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_9