Справа № 953/2541/25
н/п 1-кс/953/3345/25
"29" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова в складі :
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харків клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта юстиції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за № 22025220000000227 від 28.02.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
29.04.2025 слідчий 3 відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенант юстиції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000227 від 28.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що у громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуваючи на території м. Києва, у невстановлену в ході досудового розслідування дату та час, проте не пізніше березня 2025 року, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на надання представникам іноземної держави - держави-агресора РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме надання допомоги представникам РФ у вчиненні вибухів на території м. Києва.
Так, ОСОБА_5 , використовуючи власний обліковий запис у додатку для спілкування «Telegram», прив'язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , у період не пізніше квітня 2025 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території м. Києва, діючи умисно, налагодив контакт з невстановленим представником іноземної держави - держави-агресора РФ, який використовував обліковий запис з назвою «Мирон» у додатку «Telegram».
Також встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Києва, приблизно у квітні 2025 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, усвідомлюючи, що Україна перебуває у стані збройної агресії зі сторони РФ, за допомогою додатку «Telegram» отримав від представника РФ, що використовує обліковий запис з назвою «Мирон», завдання на отримання камери відеоспостереження «4-G S11» у кількості 1 шт., що надійде за допомогою компанії «Нова Пошта» з м. Харкова та подальше її встановлення за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 32, для спостереження за прилеглою територією вказаного будинку.
Надалі, ОСОБА_5 погодився на виконання поставленого представником РФ завдання та приблизно у квітні 2025 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, отримав камеру відеоспостереження «4-G S11» у кількості 1 шт., що надійшла за допомогою компанії «Нова Пошта» з м. Харкова та встановив її за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 32, для спостереження за прилеглою територією вказаного будинку.
В подальшому, приблизно у квітні 2025 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Києва, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, за допомогою додатку «Telegram», прив'язаного до номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , отримав від представника РФ, що використовує обліковий запис з назвою «Мирон», завдання на одержання саморобного вибухового пристрою (СВП з механізмом, який активується від телефонного дзвінка), який надійде до поштомату компанії «Нова Пошта» з м. Харкова та подальше його встановлення поряд з під'їздом № 3 житлового будинку № 32 по вул. Білоруській у м. Києві, з метою здійснення вибуху в інтересах представників РФ.
Після чого, ОСОБА_5 погодився на виконання поставленого представником РФ завдання та 23.04.2025, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, отримав поштове відправлення з саморобним вибуховим пристроєм (СВП з механізмом, який активується від телефонного дзвінка) у поштоматі «Нова Пошта» № 48752, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, буд. 14 Б, та переніс його за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Далі, 27.04.2025, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , діючи за вказівками представника держави-агресора РФ, переніс та помістив вказаний саморобний вибуховий пристрій (СВП з механізмом, який активується від телефонного дзвінка) у заздалегідь обумовлене місце з представником держави-агресора РФ, а саме у пластикову конструкцію, що розташовану поряд з вхідними дверями під'їзду № 3, будинку № 32 по вул. Білоруській у м. Києві, для здійснення подальшого вибуху шляхом дистанційного її підриву представником держави-агресора РФ.
Однак, 27.04.2025 о 21 год. 53 хв., ОСОБА_5 після закладення саморобного вибухового пристрою (СВП з механізмом, який активується від телефонного дзвінка) був затриманий співробітниками СБ України в порядку ст. 208 КПК України, поряд з будинком № 32 по вул. Білоруській у м. Києві.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив про його задоволення.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід, зазначали про необґрунтованість підозри та відсутність обґрунтованих ризиків.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного та вивчивши письмові матеріали, надані на підтвердження заявленого клопотання, встановив наступне.
В провадженні слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають матеріали кримінального провадження № 22025220000000227 від 28.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
27.04.2025 о 21.53 год. ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
28.04.2025 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній. Економічній та інформаційній безпеці України: надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу чи його продовження має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, так як це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 28.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 07.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.04.2025; протоколом затримання ОСОБА_5 від 27.04.2025; протоколом огляду місця події від 27.04.2025; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 від 29.04.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 29.04.2025.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .
Слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, а також враховуючи можливість продовження вчинення ОСОБА_5 такого роду протиправних дій, які в подальшому можуть нанести шкоду національним інтересам України, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому слідчий суддя застосовує відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, враховуючий, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення під час дії воєнного стану, проти основ Національної безпеки України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , при застосуванні запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 22025220000000227 від 28.02.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 25 червня 2025 року (включно).
Зобов'язати слідчого 3 відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта юстиції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановити строк дії ухвали до 25.06.2025 (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1