Справа № 638/10909/23
Провадження № 2-о/638/17/25
28.04.2025 Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Штих Т. В.,
за участю секретаря судового засідання Василенко А. А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Харківська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати заявника ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 . На час смерті спадкодавця ОСОБА_1 проживав за адресою АДРЕСА_1 . За життя спадкодавиця заповіту не залишила. Після її смерті спадкова справа не заводилась. 26.10.2022 державний нотаріус Другої харківської міської державної нотаріальної контори Абеленцева Г. В. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Інших спадкоємців не має.
У зв'язку із чим, звернувся до суду із зазначеною заявою.
Представник заявника адвокат Лаленков С. М. заяву підтримує та просить задовольнити з підстав, викладених в заяві.
Представник заінтересованої особи Харківська міська рада у судове засідання не з'явився, неодноразово, належним чином повідомлялися про час та дату судового розгляду, про причини неявки суду не повідомляв.
Суд, вислухавши заявника, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю зазначена ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 26 жовтня 2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Факт проживання однією сім'єю заявника та ОСОБА_3 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується показами свідків, допитаних у судовому засіданні.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила, що особисто знає заявника,навчалась з ним в одній школі, проживають поруч, в одному домі, спілкувалась з матір'ю заявника. Вказувала що заявник допомагав своїй матері, вона часто хворіло. Також робив ремонт на балконі та на кухні, залишився там жити.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 1223 ЦК України передбачає право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст.ст. 1261,1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, а у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 1273 цього кодексу передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України.
Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Із п.п. 4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України постає, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
Відповідно до п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 на час смерті матері ОСОБА_3 проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 станом на час відкриття спадщини.
Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення. Юридичний факт встановлюється з метою реалізації заявником права на отримання спадщини.
Оскільки строк звернення спадкоємця, який фактично прийняв спадщину до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини строком не обмежений, спору про майнове або особисте немайнове право не існує, встановлення вказаного факту має для заявника юридичне значення, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Судові витрати віднести на рахунок заявника.
Керуючись ст.ст. 4,5,10- 13,76-81,89,141,264-265, 315-319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Харківська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , із спадкодавцем (матір'ю) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду або через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде складено до 28.04.2025.
Суддя: Т. В. Штих