Справа № 638/3460/25
Провадження № 2-а/638/172/25
Іменем України
28 квітня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Агапова Р.О.,
за участю секретаря Суслової К.В.,
представника позивача - Зарицької К.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у залі суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову №397 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 15.02.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 лютого 2025 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , було винесено Постанову №397 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - «постанова»).
Наведеною постановою установлено, що громадянин Агілера ОСОБА_3 (надалі за текстом - «позивач») скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.З ст.210-1 КУпАП, внаслідок чого постановлено накласти на позивача штраф у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Змістом постанови наголошене, що (надалі цитування оскаржуваної постанови): позивач, являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин, не з'явився за викликом по повістці «24» листопада 2024 року об 09:00 годині сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка була надіслана засобами поштового зв'язку 14.11.2024 через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання або фактичного місця проживання для уточнення даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повідомленням Укрпошти 18.11.2024 за місцем обслуговування, підстава повернення повістки - неотримання повістки у зв'язку з відсутністю адресата.
Оскільки позивач був належним чином оповіщений, але за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначений час і дату не з'явився, причини не прибуття не повідомив, наведене було кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ч.З ст.210-1 КУпАП.
З огляду на фактичні давні, дійсні обставини справи, позивач наголошує, що постанова є незаконною через відсутність складу адміністративного правопорушення, процедурні порушення при формуванні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, детальне обґрунтування чого наводиться надалі.
Також позивач зазначає наступне.
1. Оскаржувана постанова винесена за відсутності об'єктивної сторони проступку.
Змістом оскаржуваної постанови наголошене, що позивачу слід було з'явитися за викликом для уточнення даних. Положенням ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок І військову службу» закріплено обов'язок уточнити свої персональні дані для всіх призовників, військовозобов'язаних, резервістів. До персональних даних належить: особисті данні фізичної особи, адреса проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти).
При винесенні оскаржуваної постанови, відповідачем не враховано, що позивач вчасно оновив власні данні за допомогою українського мобільного застосунку, розробленого Міністерством оброни України «Резерв+».
Таким чином, позивачем своєчасно уточнено данні та виконано всі умови вимог ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
У оскаржуваній постанові навіть не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному' обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.З ст.210-1 КУпАП, що не відповідає наведеним вище вимогам.
З огляду на зміст постанови не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей про позивача в порядку електронної інформації взаємодії, і що внаслідок, проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Таким чином, інкриміновані позивачу порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію повністю спростовуються наведеними вище фактичними обставинами справи та підтверджені відповідними доказами.
2. Оскаржувана постанова винесена за відсутності суб'єктивної сторони проступку.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Позивач вказує, що на поштову відправленні був відсутній номер телефона адресата (хоча він був достеменно відомий), оповіщення у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку не здійснювалося.
Будь-яких викликів у мобільному застосунку «Резерв +» позивач також не отримував, на що б він оперативне відреагував би.
З набранням чинності Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні запрацював застосунок «Резерв+». В Інструкції з користуванням, застосунком Резерв+ зазначено, що після проходження процедури оновлення персональних даних та встановлення код-паролю, застосунок відправляє запит в реєстр Оберіг для отримання облікових даних з реєстру. Якщо статус «Потребує уточнення», еВОД і QR-код не формуються та має місце оголошення про необхідність уточнення даних.
За наведених обставин в діях позивача не вбачається будь-якої форми вини в допущенні правопорушення. Таким: чином, слід наголошувати про абсолютну відсутність у позивача умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Також вказує, що розгляд адміністративного проступку відносно позивача носив суто формальний характер, уповноваженою особою було виключно видано примірник постанови, не проводячи розгляду адміністративного проступку як такого. Зокрема, коли позивач наголосив на необхідності провести розгляд адміністративної справи, надати пояснення, йому тільки надали постанову, не цікавлячись жодними обставинами. Отже, слід наголосити, що під час розгляду не були з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до вимог КУпАП.
В межах розгляду адміністративного матеріалу відносно позивача, останньому не надали можливості надати додаткові матеріали (на чому він неодноразово наголошував), заявляв клопотання, також не надали право реалізувати на фахову правничу допомогу', не роз'яснили права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Протокол відповідачем не складався, хоча наведена дія повинна була передувати винесенню постанови.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 07.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
18.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що 08.11.2024 року засобами поштового зв'язку гр. ОСОБА_1 за адресою мешкання ( АДРЕСА_1 ) була направлена повістка №1059953, з вимогою прибуття на 24.11.2024 року о 09:00 годині для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до інформації Укрпошти (довідка про причини повернення Ф20) Повістка була доставлена 14.11.2024 року (про що листоноша власноруч написав на конверті), але не отримана за відсутності адресата за вказаною адресою, та повернута за місцем обслуговування 18.11.2024 року. Поважних причин неприбуття по повістці гр. ОСОБА_1 не надав, тому був поданий у розшук до ХРУП №3 ГУНП в Харківській області.
Таким чином, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, до суду надіслав заяву про розгляд справи без участі представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №397 від 15.02.2025 накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00грн.
У постанові зазначено, що у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, при перевірці документів громадянина Агілера ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Гр. ОСОБА_1 , являючись військовозобов'язаним, без поважних на те причин, не з'явився за викликом по повістці «24» листопада 2024 року о 09:00 годині сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка була надіслана засобами поштового зв'язку 14.11.2024 року через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання або фактичного місця проживання для уточнення даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначене підтверджується повідомленням Укрпошти 18.11.2024 року за місцем обслуговування, підстава повернення повістки - неотримання повістки у зв'язку з відсутністю адресата.
Тому, приймаючи до уваги дані обставини гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був належним чином оповіщений, але за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначений час і дату не з'явився, причини не прибуття не повідомив.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).
Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістка керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до частини першої пункту 2 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Положеннями статті 235 КУпАП встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статей7,8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у спірному випадку полягає у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2024 повістку про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 годину 24.11.2024 для уточнення даних було направлено рекомендованим листом за адресою ( АДРЕСА_2 ).
Відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560:
«Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2)у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».
Змінами, внесеними постановою уряду від 8 жовтня 2024р. №1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Як вбачається з матеріалів справи, судова повістка позивачу вручена не була. Разом з тим, докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Таким чином, вказане підтверджує те, що позивач не міг знати про направлення йому повістки з вимогою прибути на 09:00 годину 24.11.2024 до відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову №397 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 15.02.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Суддя Р.О. Агапов