Справа №613/1007/24 Провадження № 6/613/8/25
24 квітня 2025 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Уварової Ю.В.,
за участі секретаря Нагорної С.П.,
розглянувши в судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,-
Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулось до суду із заявою, у якій просить заборонити приймати до виконання виконавчий лист, виданий 26.03.2025 на виконання рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 23.10.2024 у справі №613/1007/24; визнати виконавчий лист, виданий 26.03.2025 на виконання рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 23.10.2024 у справі №613/1007/24, таким, що не підлягає виконанню повністю.
В обгрунутвання заяви зазначає, що рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 23.10.2024 у справі № 613/1007/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ «СЕНС БАНК» про захист прав споживачів та стягнення суми за договором на розміщення вкладу, позовні вимоги задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства "СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у національній валюті у розмірі 5 900,00 грн. Постановою Харківського апеляційного суду рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 23.10.2024 залишено без змін.
12.07.2024 мало місце перерахування Банком залишку грошових коштів з поточного рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 з подальшим його закриттям на підставі звернення клієнта №1-44798267302 від 09.07.2024. На підтвердження вказаного факту слугує виписка по особовому рахунку клієнта щодо руху коштів на поточному рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , з якої вбачається перерахування грошових коштів з вказаного рахунку на рахунок клієнта в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» у розмірі 5 958,75 грн: сума раніше перерахованого вкладу, відсотків по вкладу та остаточного залишку грошових коштів (Копія Виписки додається).
Тобто, банк у повному обсязі сплатив позивачу стягнуту суму за рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 23.10.2024 у справі №613/1007/24 у розмірі 5900,00 грн. Разом з тим, як вбачається з відомостей системи «Електронний суд», 26.03.2025 на виконання рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 23.10.2024 у справі №613/1007/24 судом виданий виконавчий лист.
Оскільки рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 23.10.2024 року у справі №613/1007/24 добровільно та у повному обсязі виконане Банком ще до дати видачі виконавчого листа на його виконання, є підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Представник відповідача Слободян В.М. у судовому засіданні підтримав подану заяву, просив її задовольнити. Пояснив, що про звернення ОСОБА_1 до банку з вимогою він дізнався під час судового засідання по іншій справі в січні 2025 року, та зрештою дізнався, що кошти на його вимогу були переведені. На момент розгляду цієї справи представнику не було відомо про зазначені факти, оскільки він не має права самостійно моніторити таку інформацію. Вважав, що рішення суду виконане, обов'язок боржника виконувати рішення відсутній повністю.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, заперечував факт виконання рішення суду та факт відсутності обов'язку банку сплатити кошти в сумі 5900.00 грн.
Вважав, що стороні відповідача при розгляді цієї справи надавався час для подачі всіх доказів, однак відповідна виписка, яку зараз надає представник банку, до матеріалів справи приєднана не була, суд їй оцінки не давав. Наразі банк намагається за допомогою цієї виписки досягти перегляду справи, рішення у якій набрало законної сили.
Пояснив, що дійсно звертався з вимогою-розпорядженням до банку. Однак він має кілька рахунків, в тому числі у доларах і євро, транзакції по всіх рахунках відбуваються у національній валюті, всього банк винен йому 380000.00 грн. Отже він не заперечує, що сальдо змінилось, однак заперечує, що кошти, які надійшли на його рахунок, це саме ті кошти, що були стягнуті судом. Вважав, що для підтвердження цього факту має бути новий розгляд справи за позовом банку, з дослідженням усіх матеріалів в їх сукупності та з проведенням економічної експертизи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх сукупності, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 23.10.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства "СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у національній валюті у розмірі 5 900 (п'ять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп.
Постановою Харківського апеляційного суду від 04.03.2025 рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 23.10.2024 залишено без змін.
26.03.2025 судом видано виконавчий лист по справі № 613/1007/24.
Згідно зі ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 824/85/21.
Верховний Суд України у постанові, від 22 березня 2017 року, по справі № 755/6665/15-ц, зазначив, що ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною у завершенні судового провадження та реалізації громадянином його «права на суд», гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки така ухвала унеможливлює виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора, то зазначене судове рішення перешкоджає подальшому розгляду та провадженню у справі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд» та ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (п. 40 рішення від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони і приписами статті 81 ЦПК України.
При цьому частиною шостою цієї норми передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Представник відповідача у судовому засіданні звернув увагу, що банк добровільно виконав рішення суду Богодухівського районного суду Харківської області від 23.10.2024, на підтвердження чого долучив виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) за період з 01.07.2024 по 17.01.2025.
З виписки вбачається, що 12.07.2024 з рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ «Сенс Банк» ( НОМЕР_1 ) на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Креді Агріколь Банк» ( НОМЕР_2 ), здійснено переказ коштів в сумі 5958,75 грн., призначення платежу - перерахування коштів згідно звернення ОСОБА_1 від 09.07.2024.
Отже, перерахування коштів було здійснено 12.07.2024, тобто до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Зазначена виписка по особовому рахунку суду під час розгляду справи по суті в якості доказу не надавалась, судом не досліджувалась.
Перерахована сума (5958.75 грн.) та співпадає з сумою, що стягнута за рішенням (5900.00 грн.).
Сам ОСОБА_1 не заперечуючи факту перерахунку коштів, заперечує факт виконання рішення банком, мотивуючи це тим, що має декілька рахунків, при цьому вважає, що банк винен йому в цілому близько 380.000 грн., з цього приводу судами розглядаються цивільні справи за його позовами, тому вважає, що неможливо встановити природу коштів, які надійшли на його рахунок в банку «Креді Агріколь».
З урахуванням наведеного, виходячи з положень цивільно-процесуального закону щодо порядку доказування, суд вважає, що в даному випадку неможливо однозначно стверджувати, що кошти в сумі 5985.75 грн., перераховані 12.07.2024 на рахунок ОСОБА_1 є коштами, що були предметом розгляду у справі №613/1007/24, рішення у якій було ухвалено 23.10.2024.
Додатково суд звертає увагу, що статусу стягувача і боржника сторони набувають після відкриття виконавчого провадження як в разі виконання рішення суду, яким закінчується судовий розгляд справи, так і в разі виконання ухвали суду про забезпечення позову (Рішення КСУ від 31 травня 2011 року у справі N 4-рп/2011).
Так, відомості АСДС свідчать, що після надходження відповідної заяви ОСОБА_1 судом 26.03.2025 було видано електронний виконавчий лист. Однак суду сторонами не надавались відомості про те, чи було на момент розгляду цієї заяви відкрито виконавче провадження з виконання рішення у цій справі та чи набули позивач та відповідач відповідного статусу.
За наведених обставин та наданих документів вимоги, виходячи зі змісту статті 431 ЦПК України, заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 259, 353-355, 431, 432 ЦПК України, ст.ст.34, 39 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Відмовити Акціонерному товариству «Сенс Банк» у задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 29.04.2025.